Постанова № 73320485, 10.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» квітня 2018 року

м. Харків

справа № 643/2634/16-ц

провадження № 22ц/790/1567/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Баранкової В.В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року в складі судді Сиротникова Р.Є.,

в с т а н о в и в:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 червня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та просив поновити пропущений строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 червня 2016 року, призначити справу до розгляду.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що у зв’язку із хворобою його представника, подано заяву про перенесення розгляду справи, якій суд першої інстанції не надав правової оцінки; що його заяву про перегляд заочного рішення не розглянуто, чим порушено його права.

В судове засідання учасники справи не з’явилися. Матеріали справи містять відомості про вручення учасникам справи судових повісток. Заяв про відкладення розгляду справи від учасників справи не надходило. 05 квітня 2018 року надійшли від ОСОБА_3 письмові пояснення, в яких міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, яке задоволено.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог закону, обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду – скасувати.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що доказів поважності причин неявки відповідача на судове засідання, призначене на 19 жовтня 2017 року та 07 грудня 2017 року відповідач ОСОБА_1 не надав.

Проте, з таким висновком суду повністю погодитися не можна, виходячи з наступного.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Як вбачається з матеріалів справи заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 червня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11076193000 від 14 листопада 2006 року станом на 26 лютого 2016 року суму в розмірі 147521,16 грн., яка складається з тіла кредиту 32488,81 грн., відсотків за користування кредитом - 70386,87 грн., пені - 42215,82 грн., суми за ставкою 3% від простроченого тіла кредиту - 988,20 грн., суми за ставкою 3% від прострочених доходів за кредитом - 1441,46 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2212,82 грн., в задоволенні інших вимог відмовлено.

У серпні 2016 року ОСОБА_1 вперше звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд вказаного заочного рішення суду.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто заявнику, роз’яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

У березні 2017 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення, в якій міститься клопотання про поновлення строку на її подачу.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 13 березня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам статті 229 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали), а саме заявником не надано копії заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору, у зв’язку з чим надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 17 березня 2017 року призначено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення визнано такою, що подана з додержанням вимог статей 228, 229 ЦПК України (у редакції чинній на момент постановлення ухвали) та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами по справі є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 Представником ОСОБА_1 є ОСОБА_3

В судове засідання на 19 жовтня 2017 року ОСОБА_1 не повідомлено, проте в судовому засіданні був його представник – ОСОБА_3 Із журналу судового засідання від 19 жовтня 2017 року вбачається, що у розгляді справи приймав участь один ОСОБА_3, інші учасники справи не були належним чином повідомлені про час, дату судового засідання. В судовому засіданні здійснено перерву на стадії дослідження матеріалів справи. На 07 грудня 2017 року належним чином повідомлено представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3, інші учасники справи не повідомлені про час, дату судового засідання.

04 грудня 2017 року до суду надано заяву від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, в якій він посилався на те, що він є інвалідом ІІІ групи, хворіє, у зв’язку з чим знаходиться на лікуванні, та просив перенести розгляд справи на лютий 2018 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 169 ЦПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 3 статті 169 ЦПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 207 ЦПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наявність клопотання про відкладення розгляду заяви з поважних причин, яку фактично судом першої інстанції не вирішено, суд першої інстанції безпідставно залишив заяву без розгляду.

Оскільки порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що є підставою відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України для скасування ухвали суду, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, п.4 ч.1 ст.379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року – скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О.Бровченко

ОСОБА_4

Повний текст постанови складено 11 квітня 2018 року.