Постанова № 73320337, 11.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

11 квітня 2018 року

м. Харків

справа №613/17/17

провадження № 22-ц/790/841/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії:

головуючого – Сащенко І.С.

суддів – Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря Бойко А. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційні скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України, військової частини А1476 польова пошта В1060

на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2017 року (суддя Шалімов Д.В.)

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, військової частини А1476 польова пошта В1060, третя особа – ОСОБА_3, про відшкодування майнової шкоди,-

встановив:

У січні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України, військової частини А1476 польова пошта В1060, третя особа: ОСОБА_3, в якому просили стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України ( далі МТСБУ) грошову суму матеріальної шкоди, заподіяної здоров’ю ОСОБА_1 в розмірі 5 902,01 гривень, стягнути з МТСБУ матеріальну шкоду, заподіяну майну, що належить ОСОБА_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 50 000 гривень, стягнути з військової частини А 1476 п/п В 1060 грошову суму матеріальної шкоди, заподіяної майну, що належить ОСОБА_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 25 262,49 гривень.

В обґрунтування позову зазначали, що 07.07.2014 року о 14 год. 50 хв. на перехресті вул. Конопляної та проспекту Ілліча в м. Харкові, за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля КАМАЗ 45143, в.н. 77-38 АЗ, під керуванням водія ОСОБА_3, сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок ДТП було заподіяно шкоду автомобілю HYUNDAI ACCENT та здоров’ю ОСОБА_1, яка знаходилася у вищевказаному автомобілі. За фактом ДТП військовою прокуратурою Харківського гарнізону центрального регіону України розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, яке на підставі постанови від 30.01.2015 року було закрито. Після закриття кримінального провадження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до ПАТ « Європейський страховий Альянс» через філію «Сумська дирекція» ПАТ «Європейський страховий Альянс» з заявою про страхове відшкодування.

Проте страховиком не було виконано своїх обов’язків щодо відшкодування шкоди у встановлений законом строк, що стало підставою для звернення позивачів до МТСБУ та до Генеральної прокуратури України із заявами про усунення з боку страховика порушень діючого законодавства України.

В подальшому від МТСБУ позивачами було отримано листа, згідно якого організації, до яких звернулося МТСБУ за документами, необхідними для подальшого розгляду справи та прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, зі своїх причин відмовляють в наданні таких документів, тому МТСБУ знову просило позивачів надати необхідні документи. Позивачі звернулись із запитами про надання документів до медичного закладу, експертного закладу та прокуратури, від яких отримано відповіді про неможливість надання документів. Тому позивачі вважають, що вони в повному обсязі виконали всі вимоги, необхідні для отримання відшкодування, а вимоги МТСБУ є безпідставними та невиплата страхового відшкодування незаконною.

В судовому засіданні позивачі наполягали на задоволенні позовних вимог, представники відповідачів проти позову заперечили.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 01.11.2017 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з МТСБ України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну здоров’ю в сумі 5 429 ,01 гривень.

Стягнуто з МТСБ України на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну майну внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, в сумі 50 000 гривень.

Стягнуто з військової частини А1476 польова пошта В1060 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну майну внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, в сумі 25 262, 49 гривень. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що матеріальна шкода, спричинена позивачам в результаті ДТП має бути відшкодована як заподіювачем такої шкоди – володільцем джерела підвищеної небезпеки, так і страховиком.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду МТСБ України та військова частина А1476 подали апеляційні скарги, в яких просили рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову. При цьому посилаються на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга МТСБУ мотивована тим, що позивачами при зверненні до бюро з заявою про проведення страхової виплати не були надані всі необхідні документи. Крім того, позивачі мали право отримати відшкодування за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди.

Апеляційна скарга військової частини мотивована тим, що для стягнення коштів відсутні підстави, оскільки вони не являються власниками джерела підвищеної небезпеки – автомобіля КАМАЗ 45143, а лише тимчасово використовували цей автомобіль. Власником автомобіля є ТОВ «БІО ЛАТ».

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційні скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції перевіряє справу в повному обсязі. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Встановлено, що ОСОБА_2 належить автомобіль HYUNDAI ACCENT, держ.№ АХ 84-41 СТ (т. 1 а.с. 8 ).

07 липня 2014 року близько 14.45 год. на перехресті вул. Конопляна з пр. Ілліча в м. Харкові відбулася ДТП між автомобілемКАМАЗ 45143 військ.№77-38 А3 під керуванням військовослужбовця в/ч В1060 ОСОБА_3 та автомобілем HYUNDAI ACCENT, держ.№ АХ 84-41 СТ під керуванням ОСОБА_2, в результаті якої пасажирка автомобіля HYUNDAI ACCENT – ОСОБА_1 отримала легкі тілесні ушкодження, а автомобіль HYUNDAI ACCENT – механічні ушкодження.

Військовою прокуратурою Харківського гарнізону за даним фактом внесена інформація до ЄДРДР за №12014220500001326 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України. За результатами досудового розслідування 30.01.2015 року винесено постанову про закриття матеріалів кримінального провадження (т. 1 а.с. 11 – 12 ).

Згідно висновків судової автотехнічної експертизи встановлено, що дії водія автомобіля КАМАЗ 45143, ОСОБА_3 не відповідають вимогам п.п. 12.3, 12.4, 12.9 ПДР України, і знаходяться з технічної точки зору, в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП. В діях водія автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_2, не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП.

За інформацією національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 в ПрАТ «Європейський страховий альянс» застрахована не була ( т. 1 а.с. 57 ).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За положеннями ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи, матеріальна шкода, яка була спричинена майну ОСОБА_2, а саме: автомобілю НОМЕР_2 під час ДТП, склала 75 262, 49 грн.

Внаслідок ДТП було спричинено шкоду здоров’ю ОСОБА_1, яка знаходилася в автомобілі HYUNDAI ACCENT. Під час перебування в медичному закладі охорони здоров’я ОСОБА_1Е було призначено медикаментозне лікування, та розмір шкоди, пов’язаної з лікуванням складає 5 377,82 грн.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 заявлених до відповідачів - Моторного (транспортного) страхового бюро України та військової частини А1476.

Посилання представника військової частини в своїх запереченнях на позов та апеляційній скарзі на те, що вони не мають відповідати за шкоду, оскільки не являються власниками транспортного засобу, судовою колегією не приймаються.

Згідно ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В п. 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз’яснено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином вважати, що за шкоду має відповідати власник автомобіля КАМАЗ 45143 - ТОВ «БІО ЛАТ» не можна.

Посилання представника МТСБУ в своїх запереченнях на позов та апеляційній скарзі на те, що позивачами не надано необхідного пакету документів для проведення страхової виплати, в зв’язку з чим відсутні підстави для відшкодування коштів, судовою колегією не приймаються.

З заявою про проведення страхового відшкодування позивачі звернулися до МТСБУ 02.08.2016 року, додавши копії документів, які були у них в наявності ( т. 1 а.с. 59 – 60 ).

Крім того, ними вживалися заходи для отримання інших документів, про необхідність яких вказувалося МТСБУ.

За правилами статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Статтею 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено виключний перелік випадків, за наявності яких спричинена шкода страховиком не відшкодовується.

Статтею 37 цього закону передбачені виключні підстави відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Проте зазначені вимоги закону не містять наведених відповідачем підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Доводи апеляційної скарги про те, що винна особа, а не страховик повинен відшкодувати завдану шкоду, є безпідставними, оскільки позивач звернувся з вимогами до страховика – МТСБ України. Згідно з вимогами частини першої статті 12 ЦК України, особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення та відмови в задоволенні позову.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційні скаргиМоторного (транспортного) страхового бюро України та військової частини А1476 польова пошта В1060 – залишити без задоволення.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2017 року – залишити без змін.

Стягнути з військової частини А1476 польова пошта В1060 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1128,97 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2018 року.

Головуючий І.С. Сащенко

Судді А.І. Овсяннікова

ОСОБА_4