Ухвала суду № 73319634, 12.04.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/1076/18

Провадження №1-кс/628/437/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року Слідчий суддя Куп’янського міськрайонного суду Харківської області Литвинов А.В., за участю секретаря Борщової О.Л., прокурора Михалік О.І., захисника ОСОБА_1, розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, -

встановив:

12.04.2018 року в провадження слідчого судді Литвинова А.В. надійшло клопотання ст. слідчого СВ Куп`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, погоджене із заступником керівника Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 по матеріалах кримінального провадження №120172203700001488, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2017 року за ч.5 ст. 185 КК України за фактом крадіжки в ніч з 17 на 18 травня 2017 року грошових коштів та інших матеріальних цінностей з домоволодіння №34 по вул. Ананьїна в м. Куп`янську Харківської області, які належать ОСОБА_5

При вивченні матеріалів клопотання під час розгляду заявленого ОСОБА_2 відводу прокурору Михалік О.І. встановлено, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину разом із ОСОБА_6.

В той же час в провадженні Куп`янського міськрайонного суду на розгляді по суті знаходиться кримінальне провадження за ч.5 ст. 185 КК України стосовно ОСОБА_6, в якому в якості члена колегії приймає участь суддя Литвинов А.В. По суті кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 є виділеною зі справи ОСОБА_6 у зв`язку із перебуванням ОСОБА_2 в розшуку, яка стосується одних і тих обставин одного і того ж злочину.

Також відповідно до змісту клопотання слідчий в його обґрунтування вказав на покази свідка ОСОБА_7, який допитувався в судовому засіданні о справі о обвинувачення ОСОБА_6

Як регламентує стаття 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

В силу частин 1, 3 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.

Дослідивши матеріали клопотання та враховуючи існування обставини, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», якою визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім – тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Зазначену позицію Європейського суду підтримала і колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у справі №5-15п12.

Також, у рішеннях «Білуга проти України» від 09.11.2006 року, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998 року ЄСПЛ наголошує, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

За пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ОСОБА_8 Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Суддя під час здійснення судочинства зобов'язаний бути неупередженим та незалежним, не повинен виявляти будь-якої упередженості та особистих переконань керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені. Але у зв'язку із вказаними обставинами, сторони можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду.

На підставі викладеного слідчий суддя Литвинов А.В. заявив самовідвід.

Прокурор та захисник в судовому засіданні при вирішенні даного питання полагались на розсуд суду, ОСОБА_2 підтримав заявлений самовідвід.

Таким чином, з метою можливості виникнення у сторін сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, суддя приходить до висновку про необхідність передачі іншому судді у порядку, визначеному статтею 35 Кримінального процесуального кодексу України та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду заяви про самовідвід.

Керуючись ст.ст. 35, 75, 80-82, 370-372 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Передати матеріали клопотання ст. слідчого СВ Куп`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 до канцелярії суду для вирішення питання визначення іншого судді для розгляду питання про самовідвід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.В. Литвинов