Вирок № 73319517, 11.04.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2199/17

Номер провадження 1-кп/629/195/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого – судді: Каращука Т.О., за участю: секретаря – Котяй А.Ю., прокурора Гребенюка А.Є., обвинуваченого – ОСОБА_1, захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12017220380000014 від 03 січня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий – 06.09.2017 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 125, ч.ч.1,2,4 ст. 70, 71 КК України до 8 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України,-

в с т а н о в и в :

02.01.2017 ОСОБА_1 близько 23:00 години, знаходився на вул. Монастирська (Войкова) м. Лозова Харківської області, де у нього виник умисел на таємне викрадення кабелю ліній зв‘язку.

Реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою гілки з дерева підтягнув провода до низу, після чого ножом заздалегідь приготованим для вчинення злочину, шляхом демонтажу, діючи повторно, таємно викрав з бетонних опор напроти будинку №35-37 – 40 метрів телефонного розподільчого кабелю ПРППМ 1х2х0,9 та 80 метрів кабелю КПП-ВП 2х2х0,5 який належав ПАТ «Укртелеком», що знаходився на кабельній лінії зв‘язку, чим завдав ПАТ «Укртелеком» матеріальної шкоди на загальну суму 463 гривні 32 коп.

Після скоєння даного злочину ОСОБА_1 з місця пригоди зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 18.01.2017 року, близько 01:30 години, перебуваючи в стані алкогольного сп‘яніння, знаходився біля будинку 1а на м-ні 6 м. Лозова Харківської області, де у нього виник умисел на викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, за допомогою викрутки, заздалегідь приготовленої для вчинення злочину, шляхом віджиму замка капоту автомобіля ВАЗ 21063 бежевого кольору, який належить ОСОБА_3, таємно викрав акумуляторну батарею «Исток 6 СТ60Ah», чим завдав матеріальної шкоди на 944 гривні.

Крім того, 30.11.2016 року близько 18:00 години, ОСОБА_1, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_4, за адресою: Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька, вул. Лесі Українки, 14, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом обману та зловживання довірою пообіцяв ОСОБА_4 допомогти викупити права на його автомобіль, які раніше в нього забрали працівники поліції. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння майнової шкоди ОСОБА_4, і бажаючи їх настання, ввівши в оману потерпілого, взяв в нього 1000 гривень, нібито, для викупу прав, приїхавши з потерпілим на залізничний вокзал ст. Лозова непомітно зник, спричинивши ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочинах.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за ч.2 ст. 190 КК України – шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1скоїв злочини середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1встановлено, що він з неповною середньою освітою, не працює, не одружений, неодноразово судимий, в тому числі за умисні, корисливі злочини, має не зняті та не погашені судимості, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога Близнюківської ЦРЛ з діагнозом синдром алкогольної залежності, має постійне місце проживання.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом’якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочину.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України – призначення більш м’якого покарання, яке передбачено законом.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1суд враховує положення ст. 69-1 КК України.

Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Захід забезпечення кримінального провадження залишити незмінним у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

За правилами ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув’язнення з 16 серпня 2016 року по 24 жовтня 2016 року включно згідно вироку Гадяцького районного суду Полтавської області від 24.10.2016 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, з 31 січня 2017 року по 20 червня 2017 року включно згідно вироку Близнюківського районного суду Харківської області від 31.01.2017 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, з 27 січня 2017

року по 30 січня 2017 року включно згідно ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 29.01.2017 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі та з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

По справі є судові витрати за проведення товарознавчих експертиз № 2576 від 29.05.2017 року у розмірі 197 грн. 74 коп., б/н у сумі 351 грн. 84 коп, на загальну суму 549 грн. 58 копійок і суд вважає за необхідне стягнути їх з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати ОСОБА_1винним за ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_1винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.ч. 1,2 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити к відбуттю ОСОБА_1 – 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення покарання, визначеного цим вироком в порядку ч.ч.1,2 ст. 70 КК України, покаранням призначеним вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 06.09.2017 року, яким ОСОБА_1 було засуджено за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 125 КК України із застосуванням ч.ч.1,2 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до 8 років позбавлення волі, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 2576 від 29.05.2017 року у розмірі 197 грн. 74 коп., б/н у сумі 351 грн. 84 коп, на загальну суму 549 грн. 58 копійок на користь держави. Код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу: Держава

Захід забезпечення кримінального провадження залишити незмінним у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання для засудженого ОСОБА_1 обчислювати з фактичного затримання його співробітниками поліції, а саме: 27.01.2017 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув’язнення: з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі з 16 серпня 2016 року по 24 жовтня 2016 року включно, з 27 січня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, а з 21 червня 2017 року до набрання цим вироком законної сили – з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України, а саме: мідний обпалений дріт з телефонного кабелю вважати повернутими представнику потерпілого ОСОБА_5, згідно зберігальній розписці від 21.06.2017 року.

Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя Каращук Т.О.