Ухвала суду № 73318614, 12.04.2018, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 617/406/17

Номер провадження № 1-кп/616/7/18

У Х В А Л А

Іменем України

«12» квітня 2018 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області у складі:

головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДА В.М.

за участю прокурора КАРАЧЕНЦЕВА Д.Ю.

захисника ОСОБА_1

в присутності обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілого

ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Великий Бурлук кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220260000125 від 27 лютого 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Великобурлуцького районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України.

Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про проведення перевірки в зв'язку з тим, що працівниками Вовчанського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області до нього застосовувалося фізичне насильство після його затримання і під час проведення досудового розслідування, а саме: 09 березня 2017 року ОСОБА_2 було затримано працівниками поліції в с. Федорівка Вовчанського району Харківської області та було застосовано фізичний та психологічний вплив, працівники поліції змушували його зізнатись в скоєнні злочинів – крадіжок, що мали місце в СТ «Моноліт» та СТ «Федорівське». Після затримання його цілу ніч тримали у райвідділу, при цьому пристебнули кайданами до батареї, не давали їсти та пити. На прохання забезпечити захисника було відмовлено. 10 березня 2017 року його завели у кабінет слідчого Полякова А.О., де почали бити, кричати та стверджували, що він займається крадіжками з дачних дільниць СТ «Моноліт» та СТ «Федорівське», що розташовується в с. Федорівка Вовчанського району Харківської області. Після чого заставили його зробити добровільну видачу предметів, які знаходились в коробці, яку надав слідчий та останнім було складено протокол. Після обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оперативний працівник ОСОБА_5 та двоє інших працівників поліції на цивільному автомобілі повезли його в с. Федорівка до СТ «Моноліт», де під фізичним та психологічним впливом показали йому дачі в яких він нібито скоїв крадіжки. ОСОБА_5 неодноразово казав ОСОБА_2, що якщо він не буде зізнаватись то його закопають в посадці і він буде вважатись зниклим. Крім того, обвинувачений зазначає, що 15 березня 2017 року його в складі слідчо – оперативної групи знову повезли на дачні дільниці СТ «Моноліт», де слідчий Поляков А.О. без участі понятих, свідків, захисника, на якому ОСОБА_2 неодноразово наполягав, склав протокол слідчого експерименту в якому він начебто вказував на дачні будинки, де було скоєно крадіжки. Слідчий Поляков А.О. наполягав, щоб він підписав протокол слідчого експерименту. ОСОБА_2 зазначив, що був вимушений підписати всі папери, які надав йому слідчий, оскільки працівники поліції постійно йому погрожували та він опасався за своє життя, здоров’я та життя своїх родичів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 підтримав клопотання свого підзахисного.

Прокурором Караченцевим Д.Ю. щодо проведення службової перевірки доводів обвинуваченого ОСОБА_2 з приводу можливого застосування до обвинуваченого фізичного насилля покладався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, клопотання про необхідність перевірки доводів обвинуваченого ОСОБА_2 про застосування до нього під час досудового розслідування недозволених методів розслідування, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, обов'язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (п.102 рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п.131 рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).

Крім того, аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.06.2008 року «Яременко проти України», де вказано, що коли особа заявляє небезпідставну скаргу на дії працівників правоохоронних органів, повинно бути проведено ефективне розслідування, під час якого можливо знайти та забезпечити покази винуватих осіб. Мінімальні стандарти, викладені в практиці Суду передбачають проведення незалежного неупередженого розслідування під контролем громадськості, а від компетентних органів влади вимагають ретельності та оперативності при його проведенні.

Відповідно ч.6 ст.206 КПК України слідує, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя, суд зобов'язані зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та, зокрема, доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Згідно ч.3 ст.333 КПК України, у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що заява обвинуваченого ОСОБА_2 про незаконні дії працівників поліції у вигляді застосування відносно нього в ході досудового розслідування недозволених методів розслідування підлягає перевірці в порядку ст.333 КПК України, для чого необхідно направити відповідне судове доручення, доручивши його виконання Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області у встановлений строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 333, 350, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Призначити по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України судове доручення, яким доручити в.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратурі ОСОБА_6 у строк до 03 травня 2018 року провести перевірку за заявою обвинуваченого ОСОБА_2 про застосування до нього фізичного та психологічного насильства з боку працівників Вовчанського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області в ході досудового розслідування кримінального провадження за № 12017220260000125 від 27 лютого 2017 року.

Судовий розгляд відкласти на «03» травня 2018 року о «10» год. «00» хв.

Копію ухвали для виконання направити до Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (адреса: 63500 вул. Харківська, 98, м. Чугуїв Харківська область).

Прийняте за результатами перевірки процесуальне рішення направити до Великобурлуцького районного суду Харківської області для доручення до матеріалів справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області ОСОБА_7