Ухвала суду № 73317345, 12.04.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/548/2018 Справа № 537/1309/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2018 року суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» про відшкодування матеріальної шкоди та інших витрат, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду із позовною заявою, де просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Житлорембудсервіс» на його користь 230 970 грн. 61 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водієм ТОВ «Житлорембудсервіс», а також моральної шкоди та неодержаних доходів та інших витрат.

Перевіривши матеріали позову, суддею було встановлено наступне.

Пунктом 3 частини 3 статті 175 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно змісту резолютивної частини позову ОСОБА_2, останній просив стягнути на його користь з відповідача кошти у вигляді матеріальної та моральної шкоди, неодержаних доходів та інших витрат, узагальнюючи суму, що підлягає до стягнення - 230 970 грн. 61 коп.

При цьому, чинне законодавство України розмежовує поняття матеріальної шкоди та моральної шкоди, а також судових витрат.

Таким чином, суддею зазначено щодо незрозумілості резолютивної частини позовної заяви в частині сум у вигляді матеріальної шкоди та моральної шкоди, які підлягають стягненню з відповідача, ТОВ «Житлорембудсервіс», на користь ОСОБА_2, а також сум, які позивач відносить до неодержаних доходів та інших витрат, судових витрат.

Частиною 4 статті 177 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається із квитанції №0.0.999646060.1 від 29 березня 2018 року, позивач сплатив судовий збір при поданні позову до суду в розмірі 704 грн. 80 коп.

Однак, сплачена позивачем сума судового збору не відповідає вимогам та ставкам, передбаченим Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами).

Так, позовна заява ОСОБА_2 містить вимоги як матеріального (стягнення матеріальних збитків, неодержаних доходів) характеру, так і нематеріального характеру (стягнення моральної шкоди).

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За викладених обставин суддя приходить до висновку, що позивачем сплачено судовий не в повному обсязі, оскільки зазначеними вище положеннями чинного законодавства передбачено справляння судового збору окремо за вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому суддя зазначає, що порядок сплати, розподілу та стягнення судових витрат регулюється в окремому порядку, а саме Главою 8 Цивільно-процесуального кодексу України.

У зв’язку з викладеними обставинами, 02 квітня 2018 року судом винесено ухвалу, якою зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення встановлених суддею недоліків, а саме для приведення резолютивної частини позовної заяви у відповідність цивільно-процесуальному законодавству, що регламентує зміст позовної заяви, а саме конкретизувати її зміст в частині окремого зазначення сум у вигляді матеріальної шкоди, моральної шкоди, неодержаного доходу та інших витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача; сплати/надати до суду докази на підтвердження сплати судового збору у передбаченому чинним законодавством розмірі, виходячи із визначеної позивачем ціни позову на р/р №31212206700010, одержувач УДКСУ у місті Кременчуці, код одержувача 37965850, банк одержувача ГУ ДКСУ України у Полтавській області, МФО 831019.

10 квітня 2018 року позивач, ОСОБА_2, подав до суду позовну заяву на виконання зазначеної вище ухвали суду.

Однак, як вбачається із позовної заяви в редакції від 10 квітня 2018 року, ОСОБА_2 недоліки позову, зазначені в ухвалі суду від 02 квітня 2018 року, не усунув, а саме не привів резолютивну його частину у відповідність цивільно-процесуальному законодавству, що регламентує зміст позовної заяви, а саме не конкретизував її зміст в частині окремого виділення сум у вигляді матеріальної шкоди, неодержаного доходу та інших витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім того, позивачем не виконано вимогу щодо сплати судового збору в передбаченому чинним законодавством розмірі.

Так, згідно змісту позову ОСОБА_2, в редакції від 10 квітня 2018 року, останній просить стягнути з відповідача на його користь суму в розмірі 225 970 грн. 61 коп., та, враховуючи визначені положеннями пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) ставки судового збору, позивачем повинно було бути сплачено судовий збір в розмірі 2 259 грн. 70 коп.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про власність», на положення якого позивач посилається як на підставу своїх вимог, втратив чинність 20 червня 2007 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 185 Цивільно-процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки встановлені суддею недоліки позивачем не були усунені, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись статтею 185 Цивільно-процесуального кодексу України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» про відшкодування матеріальної шкоди та інших витрат - повернути позивачеві.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: Д.О. Зоріна