Постанова № 73317093, 11.04.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач -Суддя доповідач: Луганська В.М.

Справа № 420/1519/17

Провадження № 22ц/782/26/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області колегія суддів цивільної палати у складі:

головуючого Луганської В.М.,

суддів - Коротенко Є.В., Коновалової В.А.

за участю секретаря: Перишкіна Т.М.

учасники справи

позивач ОСОБА_2, представник ОСОБА_3

відповідач Новопсковська районна державна адміністрація

відповідач Закотнянська сільська рада

третя особа Головне Управління Держгеокадастру у Луганській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 20 листопада 2017 року ухваленого Новопсковським районним судом Луганської області у складі: ОСОБА_1 в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права на земельну частку(пай) в порядку спадкування за законом, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області,

в с т а н о в и в:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. В обґрунтування зазначених вимог позивач вказав, що батько позивача - ОСОБА_7 був членом КСП «Айдар» Новопсковського району. Згідно Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Айдар», виданого 13.06.1994 року Новопсковською районною радою народних депутатів він значиться під №174, але за життя батькові не був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) по невідомим йому причинам. ІНФОРМАЦІЯ_3 року батько позивача помер. Позивач зазначив, що спадщину, яка відкрилась після смерті батька він прийняв, фактично вступив в управління спадщиною та володіє спадковим майном до цього часу. Право батька на земельну частку (пай) виникло з моменту включення його до списку, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю, а він як спадкоємець має право на успадкування його права на земельну частку (пай). У вересні 2017 року позивач надав уточнену позовну заяву, просив суд визнати за ним право на земельну частку (пай) в КСП «Айдар» Новопсковського району в порядку спадкування за законом, яка залишилася після смерті батька позивача ОСОБА_7, померлого - ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 20 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Суд визнав за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) у розмірі 4, 78 га встановленому для всіх членів КСП «Айдар» в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Не погодившись з вказаним рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, судом не в повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для винесення рішення. Головне управління Держгеокадастру у Луганській області в апеляційній скарзі зазначило, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерів з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. За інформацією відділу у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області державний акт по КСП «Айдар» на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 був зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1 від 13.06.1994 року з переліком осіб, що мають право на земельний пай, та переданий до сільської ради та господарства з метою подальшого паювання. В переліку осіб, що мають право на земельну частку (пай) внесений гр. ОСОБА_7 за №174. Згідно записів книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Айдар» ОСОБА_7 відсутній, отже ОСОБА_7 право на земельну частку (пай) по КСП «Айдар» не реалізував. За життя батько позивача не отримав правовстановлюючий документ на землю, не провів державної реєстрації права власності на земельну частку (пай),то спадкоємець не набуває права власності в порядку спадкування. Крім того, посилається на те, що судом першої інстанції не враховано доводи відповідача Новопсковської районної державної адміністрації про те, що позивачем пропущено строк позовної давності.

16 лютого 2018 року на адресу апеляційного суду Луганської області від Новопсковської районної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, ОСОБА_7 помер у ІНФОРМАЦІЯ_3, а позивач звернувся до суду лише у 2017 році. Позивачем не надано доказів щодо наявності поважності причин пропуску строку позовної давності. Виділити земельну ділянку з земель сільськогосподарського призначення державної власності (земель запасу та резервного фонду) райдержадміністрація не має можливості у зв'язку з тим, що відповідно ст. 122 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення державної власності (землями запасу та резервного? фонду) з 01.01.2013 розпоряджається центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи. Територіальним, органом з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин в Луганській області є Головне управління Держгеокадастру у Луганській області.

В судовому засіданні представник Головне управління Держгеокадастру у Луганській області підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

Представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнала, вважає, що підстав для скасування судового рішення по доводам апеляційної скарги не має.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку, його інтереси в судовому засідання представляє його представник ОСОБА_3

Представник відповідача Закотненської сільської ради в судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку, на адресу апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без їх представника, з позовними вимогами згодні.

Представник відповідача Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області в судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку, у наданому до суду відзиві на апеляційну скаргу просив суд розглянути справу без участі представника Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України (на час ухвалення рішення суду) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 10 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.12 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.13 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.81 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 виходив з того, що судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3, виданим Закотненською сільською радою Новопсковського району Луганської області. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної частки (паю) розміром 4,78 в умовних кадастрових гектарах по КСП «Айдар» на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 07.08.1970 року Закотненською сільською радою Новопсковського району Ворошиловградської області, батьком позивача є ОСОБА_7. Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом, що відповідає вимогам ст. 529 ЦК УРСР 1963 року. Позивач спадщину прийняв, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном померлого ОСОБА_7 Згідно постанови державного нотаріуса Новопсковської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 червня 2017 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), що залишилася після ОСОБА_7, який помер що ІНФОРМАЦІЯ_3 року на підставі того, що відсутній правовстановлюючий документ на ім'я померлого, який не видавався. Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 49884534 від 15.11.2017 року, відомості в Спадковому реєстрі про наявність спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року відсутні. Згідно довідки від 27.04.2017 № 31-12-0.23-202/109-17 відділу у Новопсовському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_7 внесений в списки, що додані до Державного акту на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Новопсковською районною радою народних депутатів від 13 червня 1994 року по КСП «Айдар» за №174. Площа земельної частки (паю) становить 4,78 умовних кадастрових гектари. Вартість паю станом на 01.07.1995 року становить 12348,97 грн., а станом на 01.01.2017 року з урахуванням індексу інфляції 1,756 та 4,796 становить 100591,88 грн. Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно ст.524 ЦК УРСР 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки померлого.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді справ про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

При вирішенні спору про право на спадкове майно, з урахуванням зазначених положень, доведенню у цих правовідносинах підлягають обставини щодо: належності майна спадкодавцю; права на спадкування за заповітом чи за законом; факту прийняття спадщини; кола спадкоємців, які прийняли спадщину та розмір їх часток у праві власності на спадкове майно.

Проте рішення суду першої інстанції не містить таких встановлених обставин та доказів на їх підтвердження.

Суд першої інстанції не встановив кола спадкоємців померлого ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Так, відповідно наданої довідки, яка видана виконкомом Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області за місцем проживання померлого ОСОБА_7 на день його смерті з ним фактично проживали та були зареєстровані: син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дружина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, мати - ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Тобто, вказані особи відповідно до ст.529 ЦК УРСР 1963 року є спадкоємцями першої черги в рівних частках.

За таких обставин прийняте по справі рішення буде стосуватися прав та обов'язків не тільки позивача ОСОБА_2, а і спадкоємця померлого - дружини ОСОБА_8, тому її притягнення до участі у справі у якості співвідповідачів є обов'язковим.

Разом з тим, суд згідно ч.1 ст. 33 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи) лише за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, може замінити первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Таким чином, оскільки позивач заявив позов до Новопсковської районної державної адміністрації, Закотнянської сільської ради і не заявляв клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповіда ОСОБА_8, а суд за своєю ініціативою не може цього зробити, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, у задоволенні такого позову слід відмовити з цих підстав, що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з аналогічним позовом, але з залученням до справи всіх належних відповідачів.

На що суд першої інстанції не звернув уваги та поспішно дійшов висновку про задоволення заявлених вимог позивача.

Колегія суддів судової палати вважає, що оцінка доводів апеляційної скарги є передчасним, оскільки вони можуть бути предметом розгляду при новому розгляді справи у суді.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що відповідно до ст.376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню та з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову в зв'язку з пред'явленням позову не до всіх відповідачів.

Керуючись ст. ст.268, 376, 382, 381, 383, 384, 386 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 20 листопада 2017 року задовольнити частково.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 20 листопада 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_2 про визнання права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2018 року

Головуючий В.М. Луганська

Судді Є.В. Коротенко

В.А. Коновалова