
Троїцький районний суд Луганської області
Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/786/17
Провадження №1кп/433/63/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" квітня 2018 р. Троїцький районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді – Крівоклякіної Н.В.,
за участю секретаря судового засідання – Рєзнікової Л.В.,
прокурора –Дерябіна С.М.,
захисника обвинуваченого – ОСОБА_1,
обвинуваченого – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016130590000079 від 01.03.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого Троїцьким районним судом Луганської області: 07.06.2006 за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 121 КК України до 9 років позбавлення волі; 27.11.2013 за ч.2 ст. 345 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі ,
за ч.2 ст. 307 КК України,
В С Т А Н О В И В:
20 березня 2017 року з Апеляційного суду Луганської області до Троїцького районного суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016130590000079 від 01.03.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та отриманий головуючим суддею.
Ухвалою суду від 21 березня 2018 року вищезазначене кримінальне провадження було прийнято до провадження і призначене до підготовчого судового засідання.
Прокурор, обвинувачений, захисник не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України, приходить до наступного висновку.
Дане кримінальне провадження підсудне Троїцькому районному суду Луганської області.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
Підстав для закриття кримінального провадження з підстав передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК не встановлено.
Є підстави для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо нього, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України, відсутні.
У відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Троїцького районного суду Луганської області від 20.03.2017 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено, строк дії якого спливає 28.04.2018 року, у зв’язку з чим під час підготовчого судового провадження прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.
Підстави, за яких було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились. ОСОБА_2, незважаючи на наявність судимостей за скоєння тяжкого злочину проти особи, за яким останнього було засуджено за ч.2 ст. 121 КК України до 9 років позбавлення волі, в період умовно - дострокового звільнення скоїв новий злочин, передбачений ч.2 ст. 345 КК України, після відбуття якого, перебуваючи під адміністративним наглядом, скоїв новий тяжкий злочин, пов’язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, що свідчить про нехтування ОСОБА_2 встановлених норм поведінки та про можливість скоєння останнім нового злочину у разі обрання більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, тобто наявні ризики, передбачені п.5 ч.1 ст. 117 КПК України.
Також ОСОБА_2 протягом 2016-2017 років 9 разів притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду, що вказує на високу вірогідність скоєння останнім дій з перешкоджання кримінальному провадженню шляхом не виконання покладених процесуальних обов’язків, що свідчить на наявність ризиків, передбачених п.4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відсутність у ОСОБА_2 придатного до мешкання житла, з урахуванням особистості останнього, оскільки він зловживає спиртними напоями, не має стійких соціальних зв’язків, вказують на можливість спроб обвинуваченого переховуватися від суду, тобто є наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 спливає, а судовий розгляд кримінального провадження не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 с. 19 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі « Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства, « не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».
Згідно пунктів 1, 4, 5 частини 1 ст. 177 КПК України «метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується .
Відповідно до ч.2 статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шестидесяти днів.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 статті 307 КК , яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Ухвалою слідчого судді Троїцького районного суду Луганської області від 20.03.2017 року відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено, строк дії якого спливає 28.04.2018 року.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином , про наявність яких відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як: тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні умисного тяжкого злочину в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом і іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;. відомості про особу обвинуваченого, що він раніше судимий, не має тісних соціальних зв’язків, не має придатного для проживання житла, 9 разів притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду. При цьому суспільна небезпека кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів, що спричиняє шкоду здоров’ю населення, вказує на існування зазначених вище ризиків .
Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ « Лабіта проти Італії», « Рохліна проти РФ).
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, суд вважає можливим клопотання прокурора задовольнити та продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.
Клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для їх допиту, витребування певних речей, документів під час підготовчого судового засідання не надійшло.
Перед проголошенням даної ухвали суду надійшло клопотання від захисника обвинуваченого про відновлення підготовчого судового засідання для розгляду термінових клопотань пов’язаних зі станом здоров’я його підзахисного, яке судом було задоволено, відновлено підготовче судове засідання для розгляду клопотань захисника.
Захисник послався на те, що при спілкуванні з обвинуваченим ОСОБА_2, коли суд знаходився в нарадчій кімнаті, останній послався на погане самопочуття у зв’язку з яким перебував на лікуванні у санітарній частині СІЗО м. Старобільська, де він тримається під вартою, а тому просив зробити запит до Слідчого ізолятору для з’ясування діагнозу його підзахисного. Крім того просив проводити судовий розгляд в режимі відеоконференції між Слідчим ізолятором, де тримається його підзахисний та Троїцьким районним судом Луганської області.
Обвинувачений та прокурор підтримали зазначені вище клопотання та просили їх задовольнити. При цьому обвинувачений пояснив, що він страждає на таку хворобу, як епілепсія, а тому знаходився на лікуванні в санітарній частині СІЗО м. Старобільска.
Вирішуючи заявлені клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне провадження), у разі, зокрема, неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин.
Оскільки обвинувачений скаржиться на свій стан здоров’я, заявив що він страждає на епілепсію і у зв’язку з цією хворобою перебував на лікуванні у санітарній частині СІЗО м. Старобільска, де він тримається під вартою, проти здійснення дистанційного судового провадження не заперечує, клопотання захисника обвинуваченого суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст..ст. 9,29 Конституції України, ст.. 5 Конвенціїї про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст.336, 177, 178, 197 , 314, 315, 316, 196, 369, 392 КПК України, суд –
У Х В А Л И В :
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 статті 307 КК України призначити до судового розгляду на підставі обвинувального акту в судове засідання на 14 травня 2018 року на 14-00 годину, з урахуванням перебування судді у відпустці.
Клопотання захисника обвинуваченого задовольнити.
Справу слухати у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Троїцького районного суду Луганської області зі Старобільським СІЗО №18, в яке викликати прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого.
Адміністрації Старобільського СІЗО № 18 забезпечити явку обвинуваченого ОСОБА_2 до приміщення СІЗО, де розміщені технічні засоби для здійснення відеоконференції на зазначені вище час та дату.
Доручити службовій особі Старобільського СІЗО № 18 вручити пам’ятку ОСОБА_2 про процесуальні права та обов’язки обвинуваченого та перебувати поряд з ним до закінчення судового засідання.
Витребувати від Старобільського СІЗО № 18 інформацію стосовно захворювання ОСОБА_2, а саме, з якого та по який період знаходився на лікуванні в санітарній частині СІЗО ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та з яким діагнозом.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів, по 11 червня 2018 року включно.
Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 11 червня 2018 року включно.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
С Суддя: ОСОБА_3
Судове рішення № 73317023, Троїцький районний суд Луганської області було прийнято 12.04.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 433/786/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: