Постанова № 73316072, 11.04.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року м. Кропивницький

справа № 385/874/17

провадження № 22-ц/781/593/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Голованя А.М.,

Суддів: Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря Діманової Н.І.,

учасники справи: позивач – ОСОБА_1;

відповідач – Приватне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк»;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2017 року у складі судді Сліпенка Р.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» в якому просить розірвати кредитний договір, посилаючись на те, що 12 квітня 2012 року між нею та відповідачем було укладено договір б/н про отримання кредиту у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В грудні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до суду про стягнення з неї заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 44225,33 грн.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2017 року, що набрало законної сили, зазначений позов було частково задоволено та стягнуто з неї на користь позивача 41643,17 грн. кредитної заборгованості та судові витрати у розмірі 1289,67 грн.

Вважає, що оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом про стягнення заборгованості, то він в односторонньому порядку змінив строк виконання зобов’язання за Кредитним договором у зв’язку з чим кредитний договір підлягає розірванню.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2017 року позов задоволено. Розірвано кредитний договір, укладений 12 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» з 01.08.2016 року.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, зокрема, що суд першої інстанції дійшов помилково висновку про наявність правових підстав для розірвання кредитного договору, які передбачені статтями 651 та 652 ЦК України.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач ОСОБА_1, яка належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що пред’явивши позов до ОСОБА_1 під час дії кредитного договору, ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку змінив строк виконання зобов’язання за цим договором, а тому він підлягає розірванню у зв’язку зі зміною його істотних умов.

Проте погодитися з такими висновками не можна.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального судочинства, відзначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як убачається з матеріалів справи 12 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір б/н про отримання кредиту у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Строк дії кредитного договору відповідає строку дії кредитної картки - 31.07.2016 року.

В грудні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 44225,33 грн.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2017 року, що набрало законної сили, зазначений позов було частково задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 41643,17 грн. кредитної заборгованості та судові витрати у розмірі 1289,67 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Звертаючись із позовом про розірвання кредитного договору, позивач вказала, що звернувшись до неї з позовом про стягнення кредитної заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку змінив строк виконання зобов’язання за кредитним договором.

Разом з тим, зазначена обставина не може бути підставою для розірвання кредитного договору, оскільки не ґрунтується на законі.

Так, за змістом ч.ч. 1-2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» як сторона оспорюваного правочину, не давав згоди на його розірвання.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Однак, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту істотного порушення банком умов договору.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено настання перелічених вище умов, наявність яких є необхідною умовою для вирішення питання про розірвання кредитного договору.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за наведених у позовній заяві обставин підстави для розірвання кредитного договору відсутні, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав передбачених п.п. 2,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення по відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 382, 383, 384, 389 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 11.04.2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: