Ухвала суду № 73314281, 12.04.2018, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/327/14-ц

Провадження № 6/355/21/18

У Х В А Л А

Іменем України

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

12 квітня 2018 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Коваленко К.В.

з участю секретаря Ющенко Л.А.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТЕРРА БАНК», ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПІВДЕНКОМБАНК», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ГОЛД" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 на підставі ст. 432 ЦПК України звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу: ухвали Баришівського районного суду Київської області від 13 березня 2014 року у справі № 355/327/14-ц, таким, що не підлягає виконанню. Свою вимогу мотивує тим, що виконавчий документ порушує права особи, яка не брала участі у справі, також, що у ОСОБА_1 відсутні боргові зобов'язання за договором поруки № П-GА/130410/01 від 20.02.2014 року згідно угод від 27.02.2014 р. про надання міжбанківського кредиту та від 27.02.2014р. за угодою FOREX купівлі-продажу іноземної валюти від 27.02.2014р., та затверджена оскаржуваною ухвалою мирова угода не містить зобов'язання ОСОБА_1 щодо будь-яких виплат позивачу. Таким чином, заявник вважає, що наявні підстави для встановлення обставин, що свідчать про помилкову видачу ухвали Баришівського районного суду Київської області та інших наведених причин, які дають підстави визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні заявник та представник заявника вимоги заяви підтримали та просять їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у змісті заяви.

Представники заінтересованих осіб ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВа «ТЕРРА БАНК» та ТОВАРИСТВа З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ГОЛД" до суду не з'явилися та просили розглядати справу у їх відсутність.

Від представника заінтересованої особи ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВа «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПІВДЕНКОМБАНК» надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви, проте враховуючи ту обставину, що заінтересована особа ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПІВДЕНКОМБАНК» є боржником по вказаній справі, та належним чином повідомлена, а відповідно до ч.3 ст.432 ЦПК України, неявка належним чином повідомлених боржника та стягувача не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши заяву про визнання виконавчого документу такими, що не підлягають виконанню, їх обґрунтування, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку про її задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Судом встановлено, що у провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконанні знаходиться виконавчий документ: ухвала Баришівського районного суду Київської області від 13.03.2014 року по справі 355/324/14-ц про затвердження мирової угоди за якою відбувається стягнення боргу у розмірі 31 215 309, 12 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Терра Банк". Правонаступником ПАТ "Терра Банк" є ПАТ "КРИСТАЛ БАНК". Постановою Правління Національного банку України від 21 серпня 2014 року № 518 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» до категорії неплатоспроможних ПАТ «ТЕРРА БАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 серпня 2014 року № 72 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації» було вирішено розпочати процедуру виведення ПАТ «ТЕРРА БАНК» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 22 серпня 2014 року.

На виконання зазначеної норми Закону рішенням акціонера ПАТ «Перехідний Банк «КРИСТАЛБАНК» від 22.12.2014 р. було уповноважено директора ПАТ «Перехідний Банк «КРИСТАЛБАНК» Прокопенка А.Л. на підписання від імені ПАТ «Перехідний Банк «КРИСТАЛБАНК» акт приймання - передавання активів та зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ «ТЕРРА БАНК». Відповідно до вказаного рішення ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ПАТ «Перехідний Банк «КРИСТАЛБАНК» було складено та підписано Акт приймання-передавання активів та зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ «ТЕРРА БАНК» від 22.12.2014 р.

Частиною 12 ст. 42 Закону встановлено, що «Перехідний Банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Серед інших активів, згаданим вище актом передано від ПАТ «ТЕРРА БАНК» до ПАТ «Перехідний Банк «КРИСТАЛБАНК» актив, який виник із Генерального договору № GЗА/130410/01 від 13.04.2010 року про порядок проведення міжбанківських операцій, який було укладено між ПАТ «Терра Банк» та ПАТ «Комерційний Банк » Південкомбанк».

Крім того, 14.04.2015 р. було проведено державну реєстрацію змін до статуту ПАТ «Перехідний Банк «КРИСТАЛБАНК». Зокрема було змінено назву Банку.

Згідно п. 1.1., 1.2., 1.3., Статуту ПАТ «КРИСТАЛБАНК», Публічне акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК» є правонаступником всього майна, прав та зобов'язань ПАТ «Перехідний Банк «КРИСТАЛБАНК», яке згідно з рішенням засновника - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.12.2014 року (протокол № 257/14) є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання активів (включаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями ПАТ «ТЕРРА БАНК».

В свою чергу ПАТ «КРИСТАЛБАНК» відповідно до Договору про відступлення права вимоги та Акту приймання - передавання права вимоги від «15» березня 2018 року за Генеральним Договором № GA/13041 від 13.04.2010 року про порядок проведення міжбанківських операцій та Договором поруки № GA/13041/01 від 20.02.2014 року передав ТОВ «ФК» «СІТІ ГОЛД» право вимоги за Генеральним договором № GA/13041 від 13.04.2010 року про порядок проведення міжбанківських операцій, укладеного між ПАТ «Терра Банк» та ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» та Договору поруки № GA/13041/01 від 20.02.2014 року, укладеного між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_1

13 березня 2014 року Баришівським районним судом Київської області була постановлена ухвала, якою було: Визнано мирову угоду, укладену позивачем ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТЕРРА БАНК» (місцезнаходження 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28В, ідентифікаційний код 24425738), відповідачем-1 фізичною особою ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та відповідачем-2 ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПІВДЕНКОМБАНК» поштова адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2, адреса місцезнаходження: 83015, Україна, м. Донецьк, пр. Ватутіна, 33-а, ідентифікаційний код 19358767), з наступними умовами:

1. Підстави для укладення мирової угоди.

1.1. Між Позивачем та Відповідачем-2 укладено генеральний договір № GА/130410/01 від 13.04.2010 р. про порядок проведення міжбанківських операцій, в межах якого:

- Позивач та Відповідач-2 уклали угоду від 27.02.2014р. за угодою FOREX купівлі-продажу іноземної валюти від 27.02.2014р, за якою не пізніше 28.02.2014р. Позивач повинен був перерахувати Відповідачу-2 суму коштів у розмірі 80 000 000 (вісімдесят мільйонів) гривень 00 коп., а Відповідач-2 повинен переказати Позивачу суму коштів у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) доларів США. Сторони шляхом укладення цієї мирової угоди встановлюють, що з моменту її укладення та затвердження судом вказана угода за взаємною домовленістю є угодою про взаємне розміщення міжбанківських депозитів у вказаних вище сумах та валютах (далі угода про розміщення міжбанківських депозитів).

1.2. Між Позивачем та Відповідачем-1 укладено договір поруки №П-GА/130410/01 від 20.02.2014р., відповідно до якого Відповідач-1 зобов'язався відповідати за виконання Відповідачем-2 зобов'язань за укладеним генеральним договором № GА/130410/01 від 13.04.2010 р. про порядок проведення міжбанківських операцій.

1.3. У зв'язку з невиконанням Відповідачем-1 та Відповідачем-2 своїх зобов'язань Позивач звернувся до Баришівського районного суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості з Відповідача-1 та Відповідача-2, внаслідок чого Баришівським районним судом Київської області порушено провадження №2/355/171/14 у справі №355/327/14-ц.

1.4. Внаслідок вжитих Сторонами заходів щодо позасудового врегулювання правовідносин, що випливали з правочинів, указаних у п.1.1 цієї мирової угоди, Позивач та Відповідач-2 погоджуються, що розмір зобов'язання, яке Відповідач-2 повинен виконати на користь Позивача, становить 56 215 309,12 (п'ятдесят шість мільйонів двісті п'ятнадцять тисяч триста дев'ять) гривень 12 коп. Відповідач-1 також не має заперечень щодо суми залишку заборгованості Відповідача-2 перед Позивачем.

2. Умови цієї Мирової угоди щодо погашення боргу

2.1. Сторони дійшли згоди про те, що:

2.1.1. Після укладення цієї мирової угоди та визнання її Баришівським районним судом Київської області, Відповідач-2 впродовж 2 (двох) банківських днів з дати зняття арешту з кореспондентських рахунків Відповідача-2, але не пізніше 17.03.2014 р. здійснить на користь Позивача сплату частини заборгованості в погашення заборгованості по угоді від 27.02.2014 р. про надання міжбанківського кредиту, в сумі 15 000 000 (п'ятнадцять мільйонів) грн. 00 коп.;

2.1.2. Відповідач-2 не пізніше 29.03.2014р. здійснить на користь Позивача частини заборгованості по угоді від 27.02.2014р. у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень 00 коп.,

2.1.3. Відповідач-2 не пізніше 30.04.2014р. здійснить на користь Позивача сплату частини заборгованості по угоді від 27.02.2014 р. про надання міжбанківського кредиту в сумі 15 000 000 (п'ятнадцять мільйонів) грн. 00 коп.

2.1.4. Відповідач-2 не пізніше 20.05.2014р. здійснить на користь Позивача сплату залишку заборгованості в сумі 16 215 309,12 (шістнадцять мільйонів двісті п'ятнадцять тисяч триста дев'ять) гривень 12 коп.

2.1.5. Сторони домовились, що за умови виконання зобов'язань Сторонами за цією мировою угодою, проценти за угодою від 27.02.2014 р. про надання міжбанківського кредиту не нараховуються, починаючи з 01.03.2014 р.

2.1.6. Сторони зобов'язуються виконати свої зобов'язання по поверненню міжбанківських депозитів за угодою про розміщення міжбанківських депозитів згідно з наступним графіком:

- 14.03.2014р. - Відповідач -2 перераховує Позивачу суму коштів в розмірі 2000000,00 (два мільйони доларів США). Позивач в той же день, але після отримання суми коштів в розмірі 2000000,00 (два мільйони доларів США) перераховує Відповідачу -2 16 000 000,00 (шістнадцять мільйонів гривень, 00 копійок).

- 18.03.2014р. - Відповідач -2 перераховує Позивачу суму коштів в розмірі 2000000,00 (два мільйони доларів США). Позивач в той же день, але після отримання суми коштів в розмірі 2000000,00 (два мільйони доларів США) перераховує Відповідачу -2 16 000 000,00 (шістнадцять мільйонів гривень, 00 копійок).

- 20.03.2014р. - Відповідач -2 перераховує Позивачу суму коштів в розмірі 2000000,00 (два мільйони доларів США). Позивач в той же день, але після отримання суми коштів в розмірі 2000000,00 (два мільйони доларів США) перераховує Відповідачу -2 16 000 000,00 (шістнадцять мільйонів гривень, 00 копійок).

- 24.03.2014р. - Відповідач -2 перераховує Позивачу суму коштів в розмірі 2000000,00 (два мільйони доларів США). Позивач в той же день, але після отримання суми коштів в розмірі 2000000,00 (два мільйони доларів США) перераховує Відповідачу -2 16 000 000,00 (шістнадцять мільйонів гривень, 00 копійок).

- 26.03.2014р. - Відповідач -2 перераховує Позивачу суму коштів в розмірі 2000000,00 (два мільйони доларів США). Позивач в той же день, але після отримання суми коштів в розмірі 2000000,00 (два мільйони доларів США) перераховує Відповідачу -2 16 000 000,00 (шістнадцять мільйонів гривень, 00 копійок).

2.1.7. Відповідач-2 має право виконати свої зобов'язання із сплати заборгованості у повному обсязі або частково до настання строків, указаних у підпункті 2.1.1- 2.1.4 ЮЖРТ прийнятих ним на себе відповідно до умов цієї мирової угоди, в порядку, що передбачений договором поруки №П-GА/130410/01 від 20.02.2014р., в солідарному порядку.

2.1.9. Сторони погодились, що за умови виконання мирової угоди, зобов'язання за угодою про розміщення міжбанківських депозитів по перерахуванню Відповідачем-2 на користь Позивача 10 000 000,00 (десяти мільйонів) доларів США та перерахуванню Позивачем на користь Відповідача-2 80 000 000,00 (вісімдесяти мільйонів) гривень, та угодою від 27.02.2014р., відповідно до якої Позивачем надано Відповідачу-2 міжбанківський кредит у сумі 60 000 000 (шістдесят мільйонів) гривень 00 коп., укладених в рамках генерального договору від 13.04.2010 р. № GА/130410/01 про порядок проведення міжбанківських операцій, будуть вважатися виконаними Сторонами в повному обсязі.

У випадку повного, належного та своєчасного виконання Відповідачем-2 мирової угоди, Позивач не матиме жодних майнових претензій з приводу заборгованості та штрафних санкцій до Відповідача-1 та Відповідача-2 за угодою про розміщення міжбанківських депозитів, та угодою від 27.02.2014р., відповідно до якої Позивачем надано Відповідачу-2 міжбанківський кредит у сумі 60 000 000 (шістдесят мільйонів) гривень 00 коп., укладених в рамках генерального договору № GА/130410/01 від 13.04.2010 р. про порядок проведення міжбанківських операцій.

3.Наслідки невиконання мирової угоди.

3.1. Невиконання або невиконання у передбачений цією мировою угодою строк Відповідачем-2 повністю або в частині прийнятого ним на себе згідно цієї мирової угоди зобов'язання, є фактом невиконання цієї мирової угоди та виникнення права Банку на примусове стягнення заборгованості, що підлягає сплаті за цією мировою угодою, органами Державної виконавчої служби в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», негайно після встановлення факту невиконання Відповідачем-2 прийнятого ним на себе зобов'язання. Для примусового стягнення заборгованості до органу Державної виконавчої служби подається:

- засвідчена судом копія ухвали Баришівського районного суду Київської області, якою визнано цю мирову угоду;

- оригінал цієї мирової угоди з підписами всіх її сторін;

- довідка про стан заборгованості Відповідача-2 за цією мировою угодою;

- інші документи, що стосуються невиконання Відповідачем-2 умов цієї мирової угоди (за необхідності).

4. Інші умови.

4.1. Ухвала Баришівського районного суду Київської області про визнання цієї мирової угоди є виконавчим документом в розумінні п.2 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» і може бути пред'явлена для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

4.2. Сторони визнають, що ними з урахуванням положень цієї мирової угоди та норм, договорів і документів, на які є в ній посилання, визначені всі суттєві умови та існують належні підстави для визначення зобов'язань сторін стосовно погашення суми заборгованості, що є предметом цієї Мирової угоди.

4.3. Сторони мають належне уявлення про сутність цієї мирової угоди і всіх її елементів. Не існує ніяких факторів, які могли б вплинути на їх уявлення про мету цієї мирової угоди.

4.4. Сторони підтверджують, що вищевикладені умови цієї мирової угоди відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.

4.5.Ця мирова угода складена на 3 (трьох) сторінках у чотирьох екземплярах, які є ідентичними за змістом та мають однакову юридичну силу. Один екземпляр мирової угоди залишається в суді, три інших залишаються у кожної із Сторін цієї мирової угоди.

4.6. Ця мирова угода підписується всіма її Сторонами і набуває чинності після її визнання Баришівським районним судом Київської області шляхом винесення відповідної ухвали.

4.7. Визнання цієї мирової угоди Баришівським районним судом Київської області є підставою для закриття провадження у справі та винесення судом ухвали про скасування заходів забезпечення, які були вжиті судом ухвалою від 03.03.2014р.

Наслідки підписання і визнання мирової угоди, передбачені ст.175 ЦПК України, сторонам роз'яснено.

Провадження по цивільній справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТЕРРА БАНК» до ОСОБА_1, ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПІВДЕНКОМБАНК» про стягнення заборгованості по генеральному договору № GА/130410/01 від 13.04.2010 р. про порядок проведення міжбанківських операцій та договору поруки №П-GА/130410/01 від 20.02.2014р, - закрито.

Вказана ухвала, як виконавчий документ підлягає визнанню такою, що не підлягає виконанню, виходячи з наступних підстав.

Між Позивачем та Відповідачем-2 укладено генеральний договір

№ GА/130410/01 від 13.04.2010 р. про порядок проведення міжбанківських операцій, в межах якого:

- Позивач та Відповідач-2 уклали угоду від 27.02.2014р. про надання міжбанківського кредиту, відповідно до якої Позивачем надано Відповідачу-2 міжбанківський кредит у сумі 60 000 000,00 (шістдесят мільйонів) гривень 00 коп. з датою повернення не пізніше 28.02.2014р.;

- Позивач та Відповідач-2 уклали угоду від 27.02.2014р. за угодою FOREX купівлі-продажу іноземної валюти від 27.02.2014р, за якою не пізніше 28.02.2014р. Позивач повинен був перерахувати Відповідачу-2 суму коштів у розмірі 80 000 000 (вісімдесят мільйонів) гривень 00 коп., а Відповідач-2 повинен переказати Позивачу суму коштів у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) доларів США. Сторони шляхом укладення цієї мирової угоди встановлюють, що з моменту її укладення та затвердження судом вказана угода за взаємною домовленістю є угодою про взаємне розміщення міжбанківських депозитів у вказаних вище сумах та валютах (далі угода про розміщення міжбанківських депозитів).

20.02.2014р. між Позивачем та Відповідачем-1 укладено договір поруки № П-GА/130410/01 відповідно до якого Відповідач-1 зобов'язався відповідати за виконання Відповідачем-2 зобов'язань за укладеним генеральним договором

№ GА/130410/01 від 13.04.2010 р. про порядок проведення міжбанківських операцій.27.02. 2014 року між Позивачем та Відповідачем-1 укладено додаткова угода до договору поруки № П-GА/130410/01 від 20.02.2017 року.

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно Листа Верховного Суду України від 01.02.2015 року «Про застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов'язання» ЦК не визначає перелік істотних умов, які повинен містити договір поруки. Оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи I та II кн. 5 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов'язання), до істотних умов договору поруки слід віднести:

- визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо;

- обсяг відповідальності поручителя, оскільки згідно із ч. 2 ст. 553 ЦК порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, а ч. 2 ст. 554 ЦК встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки;

- відомості про сторони: кредитора і поручителя;

- відомості про боржника (хоча він і не є стороною договору поруки, але згідно із ч. 1 ст. 555 ЦК у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. До того ж до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ч. 2 ст. 556 ЦК)).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Виконувати зобов'язання за договором проведення міжбанківських операцій, що надходять на відповідний рахунок та виконання платіжних доручень може тільки банківська установа, тобто особа яка має відповідну ліцензію на здійснення певних послуг.

Згідно п.2 ч. 1 та 2 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.

Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

Згідно Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, що затверджено Постановою Правління Національного банку України 10.08.2005 № 281 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 950/11230 власні операції банку з купівлі (продажу, обміну) іноземної валюти (власні операції) - це операції, проведені на підставі банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій в межах лімітів відкритої валютної позиції банку.

З наведеного вбачається, що всі операції з купівлі-продажу іноземної валюти, які здійснені ПАТ "ТЕРРА БАНК" та ПАТ "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК", на підставі договору міжбанківських операцій з продажу іноземної валюти, нерозривно пов'язані з ПАТ "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК", як фінансовою установою, яка здійснює свою діяльність на підставі відповідної ліцензії.

Таким чином, всі зобов'язання, які погоджені сторонами в договорах проведення міжбанківських операцій з продажу іноземної валюти, також нерозривно пов'язані з ПАТ "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК", а виконання цих зобов'язань фізичною особою, тобто Поручителем за договором поруки, суперечить правовій природі міжбанківських операцій.

Крім того, частиною 2 ст. 556 ЦК України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Також, п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Отже, навіть у разі виконання Відповідачем за первісним позовом зобов'язань за вищезазначеними Договорами міжбанківських операцій, на підставі ч.2 ст. 556 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, ОСОБА_1 стає стороною за відповідними договорам.

Проте, згідно з умовами Договору поруки від 20.02.2014 року Поручитель, як фізична особа, яка не є фінансовою установою та, яка не має відповідної ліцензії, поручився перед ПАТ "ТЕРРА БАНК" за виконанням ПАТ "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" зобов'язань, які він, апріорі, не може та не має права виконувати, що підтверджує незаконність самого договору.

З вищенаведеного вбачається, що спірний Договір поруки укладений з порушенням ЗУ «Про банки і банківську діяльність», Цивільного Кодексу України, ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», оскільки фізична особа не може виконувати зобов'язання замість банківської установи з приводу надання фінансових, так як відповідну послугу може надавати тільки банківська установа, яка здійснює свою діяльність на підставі банківської ліцензії, тому фізична особа-поручитель не може поручатись за виконання таких зобов'язань.

За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно частини 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В силу положень ст. 553 ЦК України виконання зобов'язання фізичною особою, тобто поручителем за договором поруки є неможливим, що вказує на незаконність договору поруки, та в силу положень ст. ст. 203, 215 ЦК України він є недійсним.

Таким чином, ухвала про затвердження мирової угоди не підлягає виконанню, так як відповідна банківська установа безпідставно стягує заборгованість по недійсному правочину (договору поруки), який не створює юридичних наслідків, крім його недійсності для поручителя ОСОБА_1

Крім того, у ОСОБА_1 відсутні боргові зобов'язання за мировою угодою затвердженою ухвалою суду, оскільки ОСОБА_1 не був стороною угод від 27.02.2014 року, що укладалися між Позивачем та Відповідачем-2, також вказані угоди від 27.02.2014 року порукою ОСОБА_1 не забезпечувалися, адже аналогічної додаткової угоди до договору поруки укладено не було.

Крім того, ОСОБА_1 перебуває у фактичному шлюбі з 11 листопада 2011 року з ОСОБА_6

У шлюбі народилося двоє дітей, дочки: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ч. 4 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України (Право спільної сумісної власності подружжя).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СКУ майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СКУ об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК та ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Майном згідно із ч. 1 ст. 190 ЦК вважається не лише предмети матеріального світу, а також майнові права та обов'язки.

На підставі ч. 4 ст. 65 СК України, укладений одним із подружжя договір створює обов'язки для другого з подружжя лише в тому разі, якщо договір укладено в інтересах сім'ї, а майно, одержане за цим договором, використане для задоволення потреб сім'ї.

Договір поруки був укладений не в інтересах сім'ї ОСОБА_1, який перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6, а тому будь-які права та обов'язки, що виникають з цього договору є спільними для обох як подружжя.

Необхідно звернути увагу на те, що згідно з частиною 1 статті 73 СК України за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути звернено тільки на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яке виділено йому в натурі, проте згідно з частиною 2 статті 73 СК України звернення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, і те, що було одержане за договором, використане на її потреби.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суд розглядає справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно ст. 13 ЦПК України особи, які беруть участь у справи, а також особи, які не будуть участі у справи, якщо суд вирішить питання про їх права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виконавчий документ: ухвала про затвердження мирової угоди не підлягає виконанню, оскільки безпосередньо впливає на виникнення у ОСОБА_6, як дружини ОСОБА_1, обов'язків перед ПАТ "ТЕРРА БАНК" чим порушуються її права та інтереси спільних малолітніх дітей.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, які визнані судом належними та допустимими, наведені заявником підстави для визнання виконавчого документу такими, що не підлягають виконанню, суд приходить до висновку, що заява заявника є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки ухвала суду не містить покладення зобов'язань на ОСОБА_1 внаслідок чого обов'язок боржника ОСОБА_1 відсутній повністю, виконавчий документ підлягають визнанню таким, що не підлягають виконанню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТЕРРА БАНК», ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПІВДЕНКОМБАНК», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ГОЛД" про визнання виконавчого документа - ухвали Баришівського районного суду Київської області від 13 березня 2014 року у справі № 355/327/14-ц, таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 13 березня 2014 року у справі № 355/327/14-ц - такою, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Київської області через Баришівський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 12.04.2018 року.

Суддя Баришівського районного суду К. В. Коваленко