Рішення № 73313311, 27.03.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10356/17

2/296/187/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді – Драча Ю.І.

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1

за участю позивача – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Житомирської області, третя особа - Житомирське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання визначеного до виплати розміру суддівської винагороди неправомірним, зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

28.12.2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Апеляційного суду Житомирської області, третя особа - Житомирське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання визначеного до виплати розміру суддівської винагороди неправомірним, зобов’язання вчинити дії, в якій просить: визнати неправомірним визначений до виплати у виданій Апеляційним судом Житомирської області довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання від 16 листопада 2017 року №3-326/03-23/59/2017 розмір суддівської винагороди у сумі 28160 грн., з яких 17600 грн. посадовий оклад, 10460 грн. доплата за вислугу років і зобов’язати відповідача видати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, в якій вказати, що суддівська винагорода, яка враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, судді Апеляційного суду Житомирської області, який перебуває на відповідній посаді, станом на 1 січня 2017 року склала 56320 грн., у тому числі: посадовий оклад – 35200 грн., доплата за вислугу років - 21120 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року №1515-VІІІ на підставі заяви про відставку його було звільнено з посади судді Апеляційного суду Житомирської області. На час звільнення його заробіток складався з посадового окладу та доплати за вислугу років за стаж роботи більше 25 років - 60% посадового окладу. У зв’язку із виходом у відставку йому було призначено і з 22 вересня 2016 року виплачується довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати судді, як це передбачено Законом України «Про судоустрій та статус суддів». З моменту звільнення і по теперішній час за ним зберігається статус судді у відставці і право на отримання довічного грошового утримання на проведення його перерахунку у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У зв’язку зі зміною мінімальної заробітної плати, яка тягне за собою зміну розміру посадового окладу та зміну розміру суддівської винагороди, ним було подано заяву до Апеляційного суду Житомирської області про видачу довідки про розмір грошового утримання працюючого в цьому суді, для подальшого подання заяви до управління пенсійного фонду. Однак, йому було видано довідку про розмір заробітної плати судді, в якій неправомірно визначено розмір посадового окладу в сумі 17600 грн., замість 35200 грн., а грошового утримання – 28160 грн., замість 56320 грн. Вважає, що такі дії відповідача призводять до порушення його прав на перерахунок довічного утримання, у зв’язку з чим вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 05.01.2018 року прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 23.03.2018 року голова Апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про розгляд справи у відсутності представника Апеляційного суду Житомирської області та просив відмовити у задоволенні даного позову (а.с.17).

Представник Житомирського об’єднання управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 02.02.2018 року начальник об’єднаного управління ОСОБА_4 подала до суду письмові пояснення щодо позову. В своїх поясненнях вказала, що у зв’язку з підвищенням посадових окладів суддям здійснюються перерахунки довічного грошового утримання (а.с.11-12).

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до наказу №150 від 28.12.2002 року Указом Президента України №926 від 14.10.2002 року ОСОБА_2 було призначено на посаду судді Апеляційного суду Житомирської області в межах п’ятирічного строку в судову палату в цивільних справах (а.с.4).

Згідно наказу №9 від 23.01.2003 року Рішенням кваліфікаційної комісії ОСОБА_2 присвоєно 3 кваліфікаційний клас судді позачергово (а.с.4).

Відповідно до наказу №118 від 08.10.2004 року Постановою Верховної Ради України №2039-IV від 23.09.2004 року ОСОБА_2 обраний на посаду судді Апеляційного суду Житомирської області безстроково (а.с.4).

Постановою Верховної Ради України №1515-VIII від 08.09.2016 року ОСОБА_2 звільнений з посади судді у зв’язку з поданням заяви про відставку (а.с.5).

ОСОБА_2, як суддя Апеляційного суду Житомирської області, кваліфікаційне оцінювання не проходив з незалежних від нього причин.

Відповідно до п.23 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453.

Частиною 2 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI передбачено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат до нього.

Відповідно до ч.3 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Згідно ч.4 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI посадовий оклад судді апеляційного суду встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,1.

Отже, зміна встановленого розміру мінімальної заробітної плати тягне за собою зміну розміру посадового окладу та зміну розміру суддівської винагороди.

Як вбачається з довідки про заробітну плату №3-326/03-23/53/2017 від 16.11.2017 року, виданої ОСОБА_2 Апеляційним судом Житомирської області, розмір посадового окладу (17600 грн.) станом на 1 січня 2017 року визначався із мінімальної заробітної плати в сумі 1600 грн. (1600 грн. х 10 (кратність посадового окладу до мінімальної заробітної плати для судді місцевого суду) х 1,1 (пропорційний до посадового окладу судді місцевого суду коефіцієнт судді апеляційного суду), яка була встановлена на 1 грудня 2016 року без урахування її підвищення з 1 січня 2017 року до 3200 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3200 гривень.

Таким чином, посадовий оклад судді апеляційного суду Житомирської області з 01 січня 2017 року мав складати 35200 грн., а суддівська винагорода судді, стаж роботи якого складає понад 25 років, з урахуванням доплати за вислугу років 60% посадового окладу – 56320 грн.

Відповідно до ст.130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до ч.1 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, як Конституцією України так і Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI, передбачено, що розмір суддівської винагороди регулюється виключно законом про судоустрій і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2006 року №1774-VIII не є законом про судоустрій, а тому відповідно до ст.130 Конституції України, ч.1 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI вони не можуть регулювати питання розміру суддівської винагороди.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об'єднань профспілок і спільного представницького органу об'єднань організацій роботодавців на національному рівні.

Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Враховуючи, що в Законі України «Про Державний бюджет на 2017 рік» відсутній будь-який інший місячний розмір мінімальної заробітної плати ніж 3200 гривень, суд дійшов висновку, що з 01.01.2017 року 1600 гривень є розміром іншої спеціальної тимчасової розрахункової величини, але не іншим розміром мінімальної заробітної плати на 2017 рік.

В один і той же період часу не може існувати одночасно два відмінних один від одного розміру мінімальної заробітної плати.

Натомість, як вже було зазначено вище, ч.1 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI розмір посадового окладу судді місцевого суду обраховується саме з розміру мінімальної заробітної плати, а не якоїсь іншої розрахункової величини.

Встановлення розміру суддівської винагороди судді безпосередньо законом про судоустрій, є вимогою, конституційною гарантією (ст.130 Конституції України), а не рекомендацією до органів влади.

Право законодавця на визначення розміру суддівської винагороди іншими законами, обмежено, як Конституцією так і відповідними законами про судоустрій.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що визначений до виплати у виданій Апеляційним судом Житомирської області довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання від 16 листопада 2017 року №3-326/03-23/59/2017 розмір суддівської винагороди у сумі 28160 грн. є неправомірним, тому позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року№2453-VI, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним визначений до виплати у виданій Апеляційним судом Житомирської області довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання від 16 листопада 2017 року №3-326/03-23/59/2017 розмір суддівської винагороди у сумі 28160 грн., з яких 17600 грн. посадовий оклад, 10460 грн. доплата за вислугу років.

Зобов’язати Апеляційний суд Житомирської області видати ОСОБА_2 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, в якій вказати, що суддівська винагорода, яка враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, судді Апеляційного суду Житомирської області, який перебуває на відповідній посаді, станом на 1 січня 2017 року склала 56320 грн., у тому числі: посадовий оклад – 35200 грн., доплата за вислугу років - 21120 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю. І. Драч