Постанова № 73313047, 11.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/876/17 22-ц/774/849/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 210/876/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

головуючого – судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Чубіна А.В.

сторони

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Державний вищій навчальний заклад «Криворізький державний педагогічний університет», ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 жовтня 2017 року, яка постановлено суддею Ступак С.В. місті ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про забезпечення його позову до Державного вищого навчального закладу «Криворізький державний педагогічний університет», ОСОБА_2 про порушення права на освіту, визнання незаконним і скасування наказу про відрахування з державного вищого навчального закладу та про поновлення у ДВНЗ, оскарження дій і бездіяльності відповідачів, в якій просив зупинити виконання наказу ДВНЗ «Криворізький державний педагогічний університет» № 228-с від 14.11.2016 року «Про особовий склад студентів природничого факультету » відносно відрахування ОСОБА_1 до вступу в законну силу рішення до суду за його позовом.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні його заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд без достатніх на те правових підстав відмовив у задоволенні його заяви про забезпечення позову, оскільки ним надано всі необхідні докази на підтвердження того, що його незаконно відраховано з ДВНЗ «Криворізький державний педагогічний університет».

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник Державного вищого навчального закладу «Криворізький державний педагогічний університет» просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, що у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Зокрема заявник ОСОБА_1, належним чином повідомлений про розгляд справи завчасно, ще 22 лютого 2018 року (а.с.26), до суду апеляційної інстанції не з’явився, заяв про відкладення розгляду справи не надав, тому колегія суддів, у відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність заявника.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, та письмового відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції, керувався положеннями ст.151,153 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент постановлення ухвали, та виходив із того, що заявником не надано доказів на підтвердження заявлених вимог.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент постановлення ухвали, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними вимогами про визнання наказу про відрахування з вищого навчального закладу недійсним та його скасування.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент постановлення ухвали, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент постановлення ухвали, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент постановлення ухвали, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 2 ст. 152 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент постановлення ухвали, передбачено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

Надаючи оцінку прийнятому процесуальному рішенню колегія суддів керується роз'ясненнями Верховного Суду України, наданими в п. 4 Постанови Пленуму № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», яким судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Наведені роз'яснення Верховного Суду України судом першої інстанції були враховані.

З огляду на вимоги, заявлені ОСОБА_1 в клопотанні про забезпечення позову, він не зазначає яким чином може бути утруднене, та буде неможливим в майбутньому виконати судове рішення у разі задоволення його позовних вимог. Отже, яким саме чином може бути невиконане рішення суду, заявником не зазначено.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи, що заявником не надано доказів не виконання рішення суду при можливому задоволенні його позовних вимог, відсутності загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення його позову, колегія суддів вважає висновок суду про відмову в задоволенні заяви вірним та вмотивованим.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що ним надано всі необхідні докази на підтвердження того, що його незаконно відраховано з ДВНЗ «Криворізький державний педагогічний університет», не можуть бути підставою для забезпечення його позовних вимог шляхом зупинення виконання наказу ДВНЗ «Криворізький державний педагогічний університет» № 228-с від 14.11.2016 року «Про особовий склад студентів природничого факультету » відносно відрахування ОСОБА_1 до вступу в законну силу рішення суду за його позовом, оскільки відсутня загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та забезпечення позову таким шляхом буде фактичним вирішенням спору по суті.

Отже, вирішуючи питання по заявленому клопотанню, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, постановив ухвалу, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: