Рішення № 73312337, 10.04.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1035/18

Провадження № 2-о/185/104/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Павлоградська міська рада Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2018 року заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу – договору дарування квартири № 88, яка знаходиться в житловому будинку № 9 по вулиці Комарова в місті Павлоград Дніпропетровської області, від 30 квітня 2004 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-1183, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 (дарувальниками) з однієї сторони та ОСОБА_4 (обдаровуваною) з другої сторони.

В обґрунтування своєї заяви вона зазначила, що їй належить квартира АДРЕСА_1, відповідно до договору дарування квартири від 30 квітня 2004 року. У зазначеному договорі та технічному паспорті на квартиру її прізвище вказано, як «Лецина», а ім’я та по батькові «Наталя Іванівна», однак у паспорті, свідоцтві про розірвання шлюбу, картці фізичної особи – платника податків її прізвище вказано, як «Леціна». На час оформлення зазначеного договору дарування вона не звернула уваги на правильність написання свого прізвища і лише після того, як вона маючи намір провести реєстрацію у квартирі свого родича, виявила наявність помилки у зазначеному договорі. Вона вважає, що помилка у написанні прізвища, є наслідком довільного перекладу її прізвища з російської, та через цю помилку вона не в змозі розпоряджатися своїм майном.

У судове засідання заявник – ОСОБА_1 не з’явилася, однак надала заяву про розгляд справи за її відсутності в якій зазначила, що заяву підтримує у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи – Павлоградської міської ради Дніпропетровської області у судове засідання не з’явився, проте від нього надійшла заява в якій він просить розглянути справу за відсутності їхнього представника та покладається у вирішенні справи на розсуд суду.

Суд вивчивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, то заявниця ОСОБА_1 є власницею квартири № 88, яка знаходиться в житловому будинку № 9 по вулиці Комарова в місті Павлоград Дніпропетровської області, що підтверджується копією договору дарування, укладеного 30 квітня 2004 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який було посвідчено державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, та зареєстровано в реєстрі за № 1-1183 (арк.с.6). Що також підтверджується копією технічного паспорта на квартиру (арк.с.8) та копіє витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (арк.с.7).

У вищезазначених документах було виявлено помилку, а саме не вірно зазначено прізвище заявниці, тобто замість «Леціна» вона записана, як «Лецина».

Однак у паспорті (копія - арк.с.4) та картці платника податків (копія - арк.с.4 зворотній бік), свідоцтві про розірвання шлюбу (копія - арк.с.5), прізвище ім’я та по батькові заявниці вказано, як «Леціна Наталя Іванівна». Окрім того, заявниця зареєстрована у квартирі, яку їй було подаровано, а саме за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином прізвище заявниці, яке зазначене у договорі дарування квартири, не збігається з її прізвищем, яке зазначене у паспорті, картці фізичної особи – платника податків та свідоцтві про розірвання шлюбу. Зазначена помилка виникла у зв’язку з довільним перекладом з російської мови на українську мову.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу – договору дарування квартири, має юридичне значення, оскільки від встановлення зазначеного факту залежить право заявниці на квартиру.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

За таких обставин, суд вважає можливим встановити факт належності заявниці правовстановлюючого документу – договору дарування квартири.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 76, 263, 265, 273, 315, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Павлоградська міська рада Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) правовстановлюючого документу – договору дарування квартири № 88, яка знаходиться в житловому будинку № 9 по вулиці Комарова в місті Павлоград Дніпропетровської області, від 30 квітня 2004 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-1183, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 (дарувальниками) з однієї сторони та ОСОБА_4 (обдаровуваною) з другої сторони.

Судові витрати по справі покласти на заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. О. Головін