Рішення № 73311609, 04.04.2018, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2463/17

провадження №2/176/283/18

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2018 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гусейнова К.А.,

з участю секретаря Лоцман М.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника ВДВС ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2017 року позивач звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить визнати виконавчий напис № 4782 виданий 02 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 107 708,91 грн. таким, що не підлягає виконанню; скасувати постанову державного виконавця № 54689462 від 18.09.2017 р. про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 107 708,91 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 25.09.2017 року ОСОБА_1 отримала постанову державного виконавця Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 54689462 від 18.09.2017 року щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу № 4782 від 29.06.1999 року про стягнення боргу в сумі 107 708,91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5962,72 гривень; заборгованість за відсотками у розмірі 90546,36 гривень; заборгованість з пені та комісії у розмірі 4118,45 гривень; заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 250 гривень; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 5031,38 гривень. В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус ОСОБА_3 не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Вважає, що нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірному розмірі суми, що підлягає стягненню, а також не перевірив позовну давність, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Відповідач, приватний нотаріус ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував про що надіслав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що згідно п. 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 296/5 від 22.02.2012 р., безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29,06,99 N 1172 (далі - Перелік N 1172). Перелік документів для одержання виконавчого напису по кредитним договорам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172 є вичерпаним. Вважає невірним посилання Позивача, щодо порушення вимоги перевірки безспірності заборгованості. Безспірність заборгованості при вчинені виконавчого напису визначається нотаріусом відповідно до п.3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 296/5 від 22.02.2012р., тільки на підставі наданих документів передбачених переліком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172. Банком надано виписку з рахунку боржника про заборгованість, яка була завірена печаткою Банку. Надана виписка є відповідним документом, що встановлює заборгованість боржника. Статтею 87 Закону України «Про Нотаріат». Даною статтею передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Також Банком надано копію письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором від 24.03.2008 року та підтвердження, що 15 травня 2017 року Позивачу згідно з списком згрупованих поштових відправлень пріоритетних листів з оголошеною цінністю за номером 13 надіслана претензія від 08.05.2017 року, про наявність боргу. Позовна давність не порушена, згідно розрахунку заборгованості, оскільки останній платіж було вчинено 12.06.2014 року.

Державний виконавець Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 в судовому засіданні при вирішенні спору покладалась на розсуд суду, проти задоволення позову не заперечувала.

Відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк», належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в підготовче судове засідання свого представника не направив, причини неявки не повідомив, відзив на позов не направляв, заяви про розгляд справи без участі свого представника не надавав.

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.03.2008 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачем надано позивачу кредитну картку «Універсальна» з кредитним лімітом 800 грн. (а.с.54).

02 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис № 4782 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в сумі 105 908,91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5962,72 гривень; заборгованість за відсотками у розмірі 90546,36 гривень; заборгованість з пені та комісії у розмірі 4118,45 гривень; заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 250 гривень; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 5031,38 гривень (а.с.14, 53).

Матеріали справи містять копію письмової вимоги, направленої ПАТ КБ «Приватбанк» позивачу про усунення порушення стосовно зобов’язання на загальну суму 105908,91 грн. із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов’язань, та відомості на підтвердження того, що вказаний лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором було направлено на адресу позивача (а.с.56-58).

18.09.2017 року постановою державного виконавця Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 54689462 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу № 4782 від 02.06.2017 року (а.с.5).

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. (далі - Перелік)

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначає позивач, нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 02.06.2017 року не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення; виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» не спростував зазначені позивачем обставини.

Крім того, в п.2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Отже, суд має встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримувала лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов’язання, у зв’язку з чим остання була позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги банку, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред’явленої до стягнення.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив нормист.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доводи нотаріуса про те, що надана виписка є відповідним документом, що встановлює заборгованість боржника не приймається судом до уваги, оскільки такий документ є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків і не може бути доказом безспірності грошових вимог. Посилання нотаріуса на дотримання позовної давності також не може бути взятим до уваги, оскільки до нього нотаріус дійшов із вказаного розрахунку заборгованості (а.с.55-56). Разом з тим, наданий ним розрахунок не містить повного відображення періоду часу виникнення заборгованості. Крім того, нотаріусом при здійсненні виконавчого напису, не врахована позовна давність до пені та штрафів, яка визначена п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовну вимогу ОСОБА_1 щодо визнання виконавчого напису № 4782 виданого 02 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню обґрунтованою та доведеною, такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про скасування постанови державного виконавця № 54689462 від 18.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у сумі 107 708,91 грн., суд зазначає, що задоволення вказаної вище позовної вимоги має відповідні правові наслідки щодо виконання такого напису на стадії виконавчого провадження, спір між сторонами щодо цього питання фактично не існує, тому позов цій частині є передчасним і задоволенню не підлягає.

Крім того відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1077 грн. 08 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.3,15,16 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 02 червня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №4782.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1077 грн. 08 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до або через суд першої інстанції, а матеріали справи надсилаються судом за правилами, що діяли до набрання чинності діючої редакції ЦПК України.

Суддя Жовтоводського

міського суду ОСОБА_4