Ухвала суду № 73311603, 12.04.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2209/18

2/212/1589/18

У Х В А Л А

12 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, що діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визначення частки співвласника у спільному сумісному майні, визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, терті особи – ОСОБА_6, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, Управління благоустрою та житлової політики Виконавчого комітету Криворізької міської ради-

встановив:

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_5 05 квітня 2018 року звернулись до суду із позовною заявою до ОСОБА_4, що діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визначення частки співвласника у спільному сумісному майні, визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, терті особи – ОСОБА_6, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, Управління благоустрою та житлової політики Виконавчого комітету Криворізької міської ради.

Суд, ознайомившись із заявою прийшов до висновку, що подана суду заява не відповідає вимогам ст. ст.175-177 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За нормою статті 5 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «ОСОБА_4 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити вказівку на фактичну підставу позову, але не вимагає посилання на норму права, що регулює дане спірне правовідношення (правова підстава позову). Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Однак, позивачами вказані вимоги не виконані.

Суд зазначає, що право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і тому у набувача за договором право власності на нерухомість виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Крім того, пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року передбачено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів,суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування, при розгляді справ про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як вбачається з матеріалів позову, договір, який додано позивачами від 03.06.1998 року №3-014 не зареєстровано належним чином, або у разі наявності його належної реєстрації до справи не додано відповідний документ, що посвідчує його реєстрацію, що позбавляє можливості суд встановити належність майна спадкодавцю та у позові відсутні відомості, чи входить перелічене майно, за яким позивачі просять визначити частки та визнати право власності , до спадкової маси.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_2 зазначила, що звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_7 з заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на частку в майні подружжя, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з тим, що частка померлого в спільному майні не визначена і що в неї та інших спадкоємців є з цього приводу спір.

Однак, як вбачається з постанови нотаріусу про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя після смерті ОСОБА_8 відмовлено лише у зв’язку з наявністю суперечки між спадкоємцями без конкретного визначення.

Всупереч вимогам п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, якими встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У позові не викладено обставини щодо того, чи відомо про наявність відкритої спадкової справи, інших спадкоємців, в тому числі за заповітом та осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, не зазначено обставини з приводу того та не додано доказів щодо відмови від спадщини інших спадкоємців, прийняття спадщини.

Слід зазначити, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Підставою для звернення до суду за захистом спадкових прав відповідно до роз'яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, є відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Підтвердження звернення позивача ОСОБА_5 до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав після смерті батька ОСОБА_8 буде свідчити також і про те, що позивачем ОСОБА_5 дотримано позасудового порядку вирішення питання щодо оформлення спадкових прав після смерті батька та у нього виникла необхідність що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Окрім цього, суд зазначає, що позовна заява не відповідає й іншим вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, а саме:

П. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачає зазначення у позовній заяві відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору, що позивачем у позові не відображено, але у разі вжиття таких заходів, спірне питання може бути вичерпано.

Також, у порушення ч. 2 ст. 95 ЦПК України надані копії письмових доказів належним чином не засвідчені.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Не зазначаючи вказаних вище обставин та доказів, які є обов'язковими при розгляді справ даної категорії, позивач порушує право відповідача на захист, оскільки незрозумілість, нечіткість обставин, якими обґрунтовуються заявлені вимоги до нього, позбавляє його можливості оформлення відзиву відповідно до вимог ЦПК України.

Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Окрім цього згідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.10 постанови №10 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Відповідно до п.12 постанови №10 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до ч.1, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставки судового збору за вимогу майнового та немайнового характеру становлять 704,80 грн. за кожну.

Як вбачається із змісту позову, позивач ОСОБА_2 просить суд:

-ухвалити рішення, яким встановити факт належності Свідоцтва № С 1605 про право власності на житло, виданого 22.09.1998 р. Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради Дніпропетровської області на ім’я ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, що є вимогою немайнового характеру;

-визначити частку померлого 09 вересня 2017 року в м. Кривому Розі ОСОБА_8 в спільному сумісному майні подружжя - квартирі № 104 будинку № 17 розташованому за адресою: вулиця Курчатова в м. Кривому Розі в розмірі ? частини, що є вимогою майнового характеру;

-визначити частку померлого 09 вересня 2017 року в м. Кривому Розі ОСОБА_8 в спільному сумісному майні подружжя - автомобілі НОМЕР_1 - в розмірі ? частини, що є вимогою майнового характеру;

-визнати за ОСОБА_2, право власності на ? частку квартири № 104 загальною площею 36.4 кв.м., житловою площею 16,2 кв.м., розташованої на 9-му поверсі дев’ятиповерхового будинку № 17, розташованому за адресою: вулиця Курчатова в м. Кривому Розі, що є вимогою майнового характеру;

-визнати за ОСОБА_2, право власності на ? частку автомобіля НОМЕР_2, оформленого на ім’я ОСОБА_8, - як на майно, що нажите під час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, померлим 09 вересня 2017 року, що є вимогою майнового характеру;

-визначити частку померлого 09 вересня 2017 року в м. Кривому Розі ОСОБА_8 в спільному сумісному майні - квартирі № 103 будинку № 17, розташованій за адресою: вулиця Курчатова в м. Кривому Розі - в розмірі 1/3, що є вимогою майнового характеру.

Тобто, в позовній заяві позивачем ОСОБА_2 об’єднано п’ять вимог майнового характеру та одна вимога немайнового характеру.

До матеріалів справи долучено квитанції про сплату судового збору позивачем ОСОБА_2 на суму 353,00 грн., 705, 00 грн. та 705,00 грн., що у загальному розмірі становить 1763,00 грн.

Оскільки позивачем ОСОБА_2 заявлено п’ять вимог майнового характеру, судовий збір за які підлягає сплаті у загальному розмірі 3524,00 грн. та одну вимогу немайнового характеру, судовий збір за яку підлягає сплаті у розмірі 704, 80 грн., що разом становить 4228,80 грн., позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 2465, 80 грн. (4228,80 грн. – 1763,00 грн.).

Як вбачається із змісту позову, позивач ОСОБА_5 просить суд визнати за ним, ОСОБА_3, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого 09 вересня 2017 року в м. Кривому Розі на:

-2/8 частки квартири №104 загальною площею 36,4 кв.м , житловою площею 16,2 кв.м ,розташованої на 9-му поверсі дев’ятиповерхового будинку №17, розташованої за адресою: вулиця Курчатова в м. Кривому Розі, що є вимогою майнового характеру;

-1/6 частки квартири № 103 загальною тощею 31,6 кв.м , житловою площею 15,8 кв.м , розташованої на 9-му поверсі дев’ятиповерхового будинку №17, розташовану за адресою: вулиця Курчатова в м. Кривому Роз, що є вимогою майнового характеру;

-1/16 частки квартири № 1 загальною площею 64,56 кв.м , житловою площею 38,9 кв.м , розташованої на 1-му поверсі п’ятиповерхового будинку № 96, розташовану за адресою: вулиця Співдружності в м. Кривому Розі, що є вимогою майнового характеру;

- ? частку автомобіля НОМЕР_2,що є вимогою майнового характеру.

Отже, в позовній заяві позивачем ОСОБА_5 об’єднано чотири вимоги майнового характеру.

До матеріалів справи долучено квитанцію про сплату судового збору позивачем ОСОБА_5 на суму 705,00 грн..

Оскільки позивачем ОСОБА_5 заявлено чотири вимоги майнового характеру, судовий збір за які підлягає сплаті у загальному розмірі 2819,20 грн., позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 2114, 20 грн. (2819,20 грн. – 705,00 грн.).

Судовий збір в загальному розмірі підлягає сплаті позивачами за наступними платіжними реквізитами:

Отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38031627

Банк отримувача: ГУ УДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31214206700022

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв'язку з наведеним, залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху і надати позивачам строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду оновленого позову, із вказанням обставин на які суд вказує у цій ухвалі й зазначивши докази у їх підтвердження, а також зі сплатою судового збору у належному розмірі.

У випадку не усунення у вказаний строк недоліків позовної заяви, така заява буде вважатися неподаною і суд поверне її позивачу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.95,134,175,177,185 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, що діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визначення частки співвласника у спільному сумісному майні, визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, терті особи – ОСОБА_6, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, Управління благоустрою та житлової політики Виконавчого комітету Криворізької міської ради залишити без руху, надавши строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, визначивши такий термін у 10 (десять) днів з дня вручення позивачу копії даної ухвали.

Роз’яснити позивачам, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена йому зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали надіслати позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: О. Н. Борис

Ухвала складена та підписана 12.04.2018 року