Ухвала суду № 73310499, 12.04.2018, Горохівський районний суд Волинської області

Провадження №1-кп/155/5/18

Справа №165/2427/15-к

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

12 квітня 2018 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Чонки В.В.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Левчук О.П.,

представника Служби у справах дітей ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

законних представників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12015030050000526 про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.289 КК України, неповнолітнього ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Горохівському районному суду Волинської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 19 лютого 2018 року відносно неповнолітнього ОСОБА_7 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, строк дії якої закінчується 19 квітня 2018 року.

Під час судового засідання, прокурор Левчук О.П. заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строком на 60 днів, оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, на даний час відбуває покарання у Миколаївській ВК №50 Львівської області, перебуваючи на волі може продовжувати свою злочинну діяльність.

Заслухавши думку прокурора, яка клопотання підтримала та просила його задовольнити, обвинуваченого та його захисника, які, кожен зокрема, заперечували щодо задоволення даного клопотання та просили обрати більш м’який запобіжний захід, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України (Постанова №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства»), тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м'які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов'язків та його належної поведінки.

Крім того, в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 19 грудня 2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» зазначено, що при розгляді питання щодо запобіжного заходу, – суд зобов’язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для продовження тримання під вартою.

Необхідність арешту обвинуваченого ОСОБА_7, що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі п.«b» ч.1 ст.5 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом. Такі обов'язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст.177 КПК України.

З урахуванням цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, того, що безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, – суд приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого є обґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Крім того, згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-3167/0/4-16 від 30 грудня 2016 року, при направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування. Запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути продовжений, змінений лише у підготовчому судовому засіданні. Щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначеним ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, судам необхідно врахувати, що обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання здійснюється за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК України.

Таким чином, суд при прийнятті рішення встановив, що підставою для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є обґрунтована підозра у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на ключових свідків та потерпілих з метою уникнення відповідальності за інкриміновані йому злочини, обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, за які на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі, характеризується негативно, тому відносно нього не може бути обраний більш м’який запобіжний захід.

При цьому суд керується також висновками рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, не застосування запобіжного заходу, на думку суду, може перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином шляхом уникнення його явки до суду, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7, тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Поряд з цим, суд враховує вимоги ст.183 КПК України, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити розмір застави з врахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, суд вважає необхідним визначити розмір застави в розмірі відповідно до ч.5 ст.182 КПК України 35000 (тридцять п’ять тисяч) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.182, 183, 194, 314-316, 372 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали – до 10 червня 2018 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 35000 (тридцять п’ять тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Волинській області №37310041002504, МФО 820172, банк ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 26276277.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов'язки:

прибувати за викликом до суду;

не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_7 проживає, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10 червня 2018 року включно.

Роз’яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Волинській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО міста Луцька Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО міста Луцька негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово Горохівський районний суд Волинської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Згідно з оригіналом

Суддя Горохівського районного суду Чонка В.В.