Постанова № 73310254, 11.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1009/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської обл. від 11.01.2018р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком (суддя суду І інстанції: ОСОБА_3; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 00 хв. 11.01.2018р., смт.Рожнятів Івано-Франківської обл.; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 11.01.2018р.),-

В С Т А Н О В И В:

12.12.2017р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача Калуського об'єднаного управління /ОУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України Івано-Франківської обл. неправомірними щодо відмови призначити йому пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за матеріалами пенсійної справи з 31.08.2017р. та при обчисленні пенсії застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто, показник, який застосовується у 2017 році, а саме 3764 грн. 40 коп.; зобов'язати пенсійний орган призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за матеріалами пенсійної справи з 31.08.2017р. та при обчисленні пенсії застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто, показник, який застосовується у 2017 році, а саме 3764 грн. 40 коп.; стягнути з державного бюджету на користь позивача понесені судові витрати (а.с.2-5).

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської обл. від 11.01.2018р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними дії Калуського ОУПФ України Івано-Франківської обл. щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за матеріалами пенсійної справи, з 31.08.2017р., з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто, показник, який застосовується у 2017 році та становить 3764 грн. 40 коп.; зобов'язано пенсійний орган виплачувати позивачу пенсію за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за матеріалами пенсійної справи, з 31.08.2017р. з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто, показник, який застосовується у 2017 році та становить 3764 грн. 40 коп.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 640 грн. (а.с.42-46).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач Калуське ОУПФ України Івано-Франківської обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.48-50).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 з 09.08.2011р. призначено Управлінням ПФ в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської обл. на виконання постанови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 28.12.2011р. у справі № 2-а-8454 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при загальному стажі роботи - 39 років 1 місяць 14 днів та пільгового стажу роботи по Списку № 2 - 10 років 5 місяців 21 день. Вказану пенсію було призначено із зниженням пенсійного віку, тобто, до досягнення 60 років. У зв'язку із цим, висновок суду про зобов'язання апелянта призначити пенсію за віком є безпідставним, оскільки такий вид пенсії йому було призначено.

Оскільки позивач не звертається за призначенням жодного із видів пенсій, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підстав для застосування нового показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки немає.

Крім цього, на виконання вимог Закону України № 2148-VIII від 03.10.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», позивачу з 01.10.2017р. проведено перерахунок його пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Під час судового розгляду з'ясовано, що 09.08.2011р. позивачу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 із зниженням пенсійного віку, що підтверджується копіями заяви про призначення пенсії (а.с.12), протоколу № 2241 від 04.06.2012р. (а.с.13). Зазначені обставини також не заперечуються відповідачем, що вбачається з відзиву на адміністративний позов.

30.08.2017р. позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія призначена позивачу на пільгових умовах відповідно до 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувсь вперше. Дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії з 30.08.2017р. за віком відповідно до ст.26, ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, є протиправними.

За таких обставин суд прийшов до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на загальних підставах з дати звернення з заявою про призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону, з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, провести перерахунок та виплату різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

За цим Законом призначаються:

а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років;

б) соціальні пенсії.

Починаючи з 01.01.2004р., набрав чинності Закон України № 1058-ІV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 16 Розділу XV Прикінцевих положень вказаного Закону визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Частиною 1 ст.9 цього Закону визначено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами ч.2 ст.40 цього Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 3 ст.45 згаданого Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої цим Законом.

Водночас, ОСОБА_2 було призначено пенсію відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.

Крім того, за твердженням позивача, після призначення пенсії за віком на пільгових умовах він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (а.с.4). Наведені твердження відповідачем не спростовані.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про незастосування у цій справі ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Під час вирішення наведеного спору колегія суддів враховує правові позиції Верховного Суду України по аналогічній категорії справ, викладені в постанові від 29.11.2016р. (справа № 21-6331а15).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для призначення позивачу пенсії за віком у визначеному розмірі, через що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Калуське ОУ ПФ України Івано-Франківської обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської обл. від 11.01.2018р. в адміністративній справі № 350/1985/17 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель Судді Н. В. Бруновська С. М. Кузьмич Дата складення повного судового рішення: 12.04.2018р.