Постанова № 73310248, 11.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/639/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Затолочного В.С.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – ОСОБА_1;

від відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській обл. на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2017р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_3, до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській обл. про визнання рішення протиправним та спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: ОСОБА_4, час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 13 год. 24 хв. 08.12.2017р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 12.12.2017р.),-

В С Т А Н О В И В:

02.10.2017р. представник адвокат ОСОБА_1, діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення Головного управління /ГУ/ Держгеокадастру у Тернопільській обл. «Щодо розгляду клопотання» № Б-5570/0-1832/6-17 від 29.06.2017р. та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про затвердження технічної документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, з метою продовження дії договору оренди, укладеного між Устечківською сільською радою Заліщицького району та ОСОБА_3 від 22.05.2001р., площею 40 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської обл. (а.с.4-12).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2017р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ Держгеокадастру у Тернопільській обл. № Б-5570/0-1832/6-17 від 29.06.2017р.; зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 06.06.2017р. про затвердження технічної документації із землеустрою; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.128-130).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ГУ Держгеокадастру у Тернопільській обл., який покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить у поданій апеляційній скарзі скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.133-135).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на ту обставину, що відмова відповідача, яка викладена у листі № Б-5570/0-1832/6-17 від 29.06.2017р., обґрунтована тим, що розроблена Тернопільською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» технічна документація не відповідає вимогам ст.56 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 09.12.2012р.) та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затв. наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010р.

Згідно ст.25 Закону України «Про землеустрій» (в редакції 09.12.2012р., чинної до 01.01.2013р.) одним із видів документації із землеустрою визначено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Водночас, нормами ст.56 цього Закону у вказаній редакції встановлено обов'язкові складові землевпорядної документації, зокрема, наявність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди. Разом з тим, представлена документація не містить такого рішення, а лише рішення про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації (розпорядження голови Заліщицької райдержадміністрації № 8 від 05.01.2012р.).

Починаючи з 01.01.2013р., у зв'язку із внесеними змінами у вказаний Закон, такий вид документації як документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, є відсутній. Наведену обставину судом не було взято до уваги та не надано правової оцінки обставинам справи із врахуванням приписів законодавства, які існують на час виникнення спірних правовідносин, що обмежують на сьогодні прийняття апелянтом рішення про затвердження такого виду документації.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець з 10.09.2001р. (а.с.18).

Рішенням Заліщицької районної ради Тернопільської обл. № 84/3 від 28.07.2000р. затверджено проект відведення земельної ділянки і надано позивачу в оренду строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 40,00 га для ведення селянського (фермерського) господарства за рахунок земель запасу на території Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської обл. (а.с.21).

На підставі цього рішення та рішення Устечківської ради № 10 від 29.02.2000р. було укладено між цією сільською радою та позивачем договір оренді земельної ділянки від 22.05.2001р. загальною площею 40 га (в тому числі ріллі 40 га) строком на 10 років (а.с.23-28).

29.03.2011р. головою Заліщицької районної державної адміністрації /РДА/ Тернопільської обл. прийнято розпорядження № 187 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_3», яким надано позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою загальною площею 40 га, з них ріллі 40 га, яка надається в оренду терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської обл. (а.с.90).

Згідно розпорядження голови Заліщицької РДА Тернопільської обл. № 187 від 05.01.2012р. «Про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку» надано позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право (поновлення договору) на земельну ділянку загальною площею 40 га, з них ріллі 40 га, для ведення фермерського господарства. Термін оренди, на який поновлюється договір, становить 10 років; земельна ділянка надана в оренду за рахунок земель запасу Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської обл.

Цим розпорядженням також визнано таким, що втратило чинність, розпорядження голови районної державної адміністрації № 187 від 29.03.2011р. (а.с.93).

На підставі згаданих розпоряджень Тернопільською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» згідно договору № 235 від 22.03.2012р. розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право (поновлення договору) на земельну ділянку (а.с.13-38).

Відділом у Заліщицькому районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській обл. проведено 30.09.2014р. державну реєстрацію земельних ділянок державної форми власності (кадастровий номер 61022089200:01:001:0874 площею 9,5783 га та кадастровий номер 61022089200:01:001:0875 площею 30,4217 га), що розташовані на території Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської обл., для ведення фермерського господарства (а.с.39-49, 114).

06.06.2017р. позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській обл. із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зазначеної вище земельної ділянки (а.с.59-60).

За результатами розгляду даної заяви відповідачем скеровано позивачу листа № Б-5570/0- 1832/6-17 від 29.06.2017р., яким відмовлено останньому у затвердженні технічної документації із землеустрою.

Підставою для такої відмови вказано те, що представлена документація розроблена Тернопільською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» з порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає вимогам ст.56 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 09.12.2012р.) та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затв. наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010р. Відповідно до розпорядження голови Заліщицької РДА Тернопільської обл. № 187 від 05.01.2012р. надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про землеустрій» з 01.01.2013р. такий вид документації із землеустрою є відсутнім. Також відповідачем враховано, що договір оренди закінчився 22.05.2011р., через що в силу вимог п.1 ст.134 Земельного кодексу /ЗК/ України спірна ділянка підлягає продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах) (а.с.50-51).

Згідно листів ГУ Держгеокадастру у Тернопільській обл. № Б-6689/0-2676/6-17 від 02.08.2017р. та № Б-7264/0-2961/6-17 від 18.08.2017р. представником Тернопільської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, забрано на доопрацювання (а.с.52, 53).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно абз.5 п.2 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Також відповідно до ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1012-VIII від 18.02.2016р. «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини другої статті 134 Земельного кодексу України, що виключаються цим Законом.

Частиною 2 ст.134 ЗК України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, поновлення договорів оренди землі.

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, з наступних причин.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст.25 Закону України «Про землеустрій» (в редакції 09.12.2012р., чинної до 01.01.2013р.) одним із видів документації із землеустрою визначено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Водночас, статтею 56 цього Закону у вказаній редакції встановлено обов'язкові складові землевпорядної документації, зокрема наявність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про падання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди.

Приписами п.20 Перехідних положень ЗК України установлено, що у разі, якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, крім випадків, визначених статтею 79-1 цього Кодексу, здійснюється за такою технічною документацією.

Таким чином, обов’язковою умовою застосування цієї норми є наявність рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди.

Представлена позивачем документація містить рішення про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації та про поновлення (продовження) договору оренди на 10 років, а саме розпорядження голови Заліщицької РДА Тернопільської обл. № 8 від 05.01.2012р.

Надаючи правову оцінку розпорядженню голови Заліщицької РДА Тернопільської обл. № 8 від 05.01.2012р. колегія суддів виходить з наступного.

Згідно матеріалів справи 06.03.2011р. (до закінчення договору оренди землі) позивач звернувся до голови Заліщицької РДА Тернопільської обл. із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку на поновлення договору оренди (а.с.89).

Результатом розгляду вказаної заяви було розпорядження голови Заліщицької РДА Тернопільської обл. № 8 від 05.01.2012р., яким, зокрема, фактично прийнято рішення про поновлення договору оренди землі на 10 років.

У подальшому позивачем були вжиті заходи для виготовлення вказаної технічної документації, на підставі якої земельним ділянкам були присвоєні окремі кадастрові номери; також позивач продовжив користування спірною землею.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що розпорядження голови Заліщицької РДА Тернопільської обл. № 8 від 05.01.2012р. фактично містить в собі рішення про передачу спірної землі в оренду позивачу, оскільки положення про поновлення терміну оренди не може бути витлумачено в будь-якому іншому значенні в розрізі наведених обставин.

При цьому, на підставі вказаного розпорядження позивач вжив заходів для виготовлення технічної документації та продовжив користування спірними ділянками, несучи витрати по сплаті за таке користування відповідних платежів до бюджету. Тобто, позивач діяв добросовісно та вчинив всі залежні від нього дії для реалізації розпорядження голови Заліщицької РДА Тернопільської обл. № 8 від 05.01.2012р.

Згідно ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч.1). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч.3).

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр».

У відповідності до ст.5 цього Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що у разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Аналогічна норма міститься в п.115-2 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затв. постановою КМ України № 1051 від 17.10.2012р., згідно якої у разі коли до 1 січня 2013 р. була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність, або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою згідно з пунктами 107 - 111 і 113 цього Порядку.

Державна реєстрація земельних ділянок до 01.01.2013р. здійснювалася згідно Порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затв. постановою КМ України № 1021 від 09.09.2009р.

Так, пунктом 13-1 Порядку ведення Поземельної книги визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок.

Таким чином, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка була розроблена до 01.01.2013р., за умови наявності рішення про надання земельної ділянки в користування, зокрема на умовах оренди, тобто така документація повинна бути затверджена у встановленому законодавством порядку.

Під час судового розгляду відповідачем не зазначено, в чому саме полягає невідповідність положень розробленої технічної документації із землеустрою та не представлено конкретного переліку таких недоліків.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що рішення відповідача, що викладене в листі № Б-5570/0-1832/6-17 від 29.06.2017р., не грунтується на вимогах закону.

Обираючи правильний спосіб захисту порушених прав позивача колегія суддів враховує роз’яснення, які наведені в постанові Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно яких у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За своєю правовою природою повноваження відповідача щодо затвердження технічної документації із землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту.

За таких умов судом першої інстанції вірно зобов’язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 06.06.2017р. про затвердження технічної документації із землеустрою.

При повторному розгляду також в обов’язковому порядку повинні бути враховані висновки рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Наведений висновок також відповідає вимогам ч.4 ст.245 КАС України, відповідно до яких у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обгрунтованість заявленого позову (в межах його доводів), а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ Держгеокадастру у Тернопільській обл.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській обл. на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2017р. в адміністративній справі № 819/1635/17 залишити без задоволення, а вказану постанову суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Дата складення повного судового рішення: 12.04.2018р.