Постанова № 73310056, 11.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 751/806/18 Суддя (судді) першої інстанції: Цибенко Ірина Володимирівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти №3 БУПП у Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Силенка Андрія Миколайовича, третя особа: Департамент патрульної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою Інспектора роти №3 БУПП у Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Силенка Андрія Миколайовича на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2018 року, -

У с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до Інспектора роти №3 БУПП у Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Силенка А.М., у якому просила: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 22 січня 2018 року, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 123 КУпАП України у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в її діях не було порушень п. 20.4 Правил дорожнього руху України, оскільки, перетинаючи залізничний переїзд, вона трималася правої сторони в один ряд.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2018 року позов задоволено.

Судове рішення умотивоване тим, що з оглянутого відеозапису з місця події, що здійснений за допомогою відеореєстратора з автомобілю інспектора поліції, вбачається, що транспортний засіб позивача порівнявся з автомобілем працівників поліції та випередив його, рухаючись в лівому ряду вже через деякий час після залізничного переїзду. Однак, зробити однозначний висновок, що позивач здійснила рух в другому ряді через залізничний переїзд, неможливо.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивач проїхала залізничний переїзд перед яким немає дорожньої розмітки або дорожніх знаків, що визначають кількість смуг для руху, другим рядом, чим порушила п. 20.4 Правил дорожнього руху. Під час винесення оскаржуваної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, при цьому, права позивача жодним чином не порушені, а постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції установлено, що 22.01.2018 відносно ОСОБА_2 інспектором роти БУПП у Чернігівській області ДПП лейтенантом поліції Силенком А.М. була складена постанова про адміністративне правопорушення серії БР№ 480190, у якій зазначено, що 22.01.2018 о 16 год. 52 хв. в м. Чернігові ОСОБА_2 по вулиці Ціолковського, керуючи транспортним засобом Hyundai 130, д.н.з. НОМЕР_1, проїхала залізничний переїзд перед яким немає дорожньої розмітки або дорожніх знаків, що визначають кількість смуг для руху в другому ряді, чим порушила вимоги п. 20.4. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 123 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Уважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулася у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» основним повноваженням патрульної поліції є, серед іншого, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху.

Згідно із ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені ч. 1 ст. 123 КУпАП.

Відповідно до п. 4 розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Із змісту ст. 247 КУпАП убачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 268 КпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, усупереч наведеному, відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо).

При цьому, як убачається із відеозапису, що здійснений за допомогою відео реєстратора автомобіля інспектора поліції, який наявний в матеріалах справи та переглянутий колегією суддів, транспортний засіб позивача порівнявся з автомобілем працівників поліції та випередив його, рухаючись в лівому ряду, вже через деякий час після проїзду залізничного переїзду. Тобто, вказаний запис не підтверджує факт вчинення позивачем інкримінованого йому порушення правил дорожнього руху. Інших доказів вчинення позивачем правопорушення відповідачем надано не було.

При цьому, колегія суддів також не приймає до уваги покликання скаржника в апеляційній скарзі на те, що позивач не заперечувала скоєння нею вказаного правопорушення під час зупинки транспортного засобу, оскільки на наданому відповідачем відеозаписі розмова інспектора із позивачем зафіксована не в повному обсязі та із перериванням запису, що не дає змоги дійти до висновку, що позивач визнала свою провину під час зупинки автомобіля інспектором.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 272, 286, ч. 2 ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Інспектора роти №3 БУПП у Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Силенка Андрія Миколайовича залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 11 квітня 2018 року.)