Постанова № 73309692, 04.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2018 р. Справа№ 911/3702/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 04.04.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2018р.

у справі № 911/3702/17 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Борщагівка"

про стягнення 198 804,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2018 провадження у справі закрито.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що відповідач погасив суму боргу після подачі позовної заяви, а тому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі підлягає закриттю, якщо, відсутній предмет спору.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу № 911/3702/17 передати для розгляду до суду першої інстанції.

Одночасно апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з тим, що ухвала Господарського суду Київської області від 17.01.2018 у справі № 911/3702/17 була отримана 29.01.2018 та подано апеляційну скаргу 07.02.2018 в межах строку встановленого п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, що дає підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що предметом позову в даній справі є стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання Відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 2480/15-ТЕ-17 від 30.12.2014 року. А з наданих відповідачем копій платіжних доручень вбачається, що останнім не було сплачено на рахунок позивача пеню, 3% річних та інфляційних втрат, нараховані позивачем за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 2480/15-ТЕ-17 від 30.12.2014 року. Таким чином в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем позовних вимог, а саме сплати заявленої до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за вказаним договором купівлі-продажу природного газу на загальну суму 198 804, 11 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 поновлено Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2018р. у справі № 911/3702/17, відкрити апеляційне провадження та призначено до розгляду на 14.03.2018.

Станом на 14.03.2018 головуючий суддя - Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному, у зв'язку з чим, призначене на 14.03.2018 судове засідання не відбулося.

13.03.2018р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу у відповідності до яких, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2018р. у справі № 911/3702/17 залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 розгляд справи призначено на 04.04.2018.

В судовому засіданні 04.04.2018 представники апелянта підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2018р. у справі № 911/3702/17 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Відповідач в судове засідання 04.04.2018 своїх представників не направив, причин неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено (редакція з 15.12.2017), що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути скасовано повністю, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, до Господарського суду Київської області звернулось з позовом Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Борщагівка" про стягнення 198 804,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача утворилася заборгованість в сумі 198 804 грн. 11 коп. за договором купівлі-продажу природного газу № 2480/15-ТЕ-17 від 30.12.2014 року, з яких 125 220 грн. 63 коп. пені, 9 908 грн. 15 коп. 3% річних, 63 675 грн. 33 коп. інфляційних втрат.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з погашенням заборгованості та подано копії платіжних доручень на підтвердження сплати заборгованості.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, дійшов висновку, що оскільки відповідач погасив спірну суму боргу після подання позовної заяви, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 2480/15-ТЕ-17 від 30.12.2014 року, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача 125 220 грн. 63 коп. пені, 9 908 грн. 15 коп. 3% річних, 63 675 грн. 33 коп. інфляційних втрат на загальну суму 198 804,11 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку зі сплатою боргу у повному обсязі, але після відкриття провадження у справі судом першої інстанції, та подано копії платіжних доручень:

№ 1633 від 02.11.2017 з призначенням платежу сплата за газ за березень 2017 року згідно договору № 1639/1617-ТЕ-17

№ 1712 від 21.12.2017 з призначенням платежу сплата за газ за березень 2017 згідно договору № 1639/1617-ТЕ-17

№ 1723 від 22.12.2017 з призначенням платежу сплата за газ за березень 2017 згідно договору № 1639/1617-ТЕ-17

№ 1719 від 22.12.2017 з призначенням платежу сплата за газ за березень 2017 згідно договору № 1639/1617-ТЕ-17

№ 1724 від 26.12.2017 з призначенням платежу кінцева сплата за газ за березень 2017 згідно договору № 1639/1617-ТЕ-17

№ 1645 від 15.11.2017 з призначенням платежу сплата за газ за жовтень 2017 згідно договору № 2310/1718-ТЕ-17

№ 1673 від 28.11.2017 з призначенням платежу сплата за газ за жовтень 2017 згідно договору № 2310/1718-ТЕ-17

№ 1711 від 21.12.2017 з призначенням платежу кінцева сплата за газ за жовтень 2017 згідно договору № 2310/1718-ТЕ-17

№ 1713 від 21.12.2017 з призначенням платежу сплата за газ за жовтень 2017 згідно договору № 2311/1718-ВО-17

№ 1714 від 21.12.2017 з призначенням платежу сплата за газ за жовтень 2017 згідно договору № 2312/1718-КП-17

№ 1720 від 22.12.2017 з призначенням платежу сплата за газ за листопад 2017 згідно договору № 2310/1718-ТЕ-17.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що спір в даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу природного газу № 2480/15-ТЕ-17 від 30.12.2014 року, а з наданих відповідачем доказів сплати боргу не вбачається, що оплата була здійснена саме по договору купівлі-продажу природного газу № 2480/15-ТЕ-17 від 30.12.2014 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 210 ГПК України встановлено:

1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

2. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

3. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

4. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.

Вказане клопотання з доданими доказами було задоволено судом, додані до нього копії платіжних доручень прийняті судом як належні та допустимі докази виконання відповідачем позовних вимог, а саме сплати боргу на загальну суму 198 804,11 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів також дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального, процесуального права, а висновки викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим в силу п. 1, п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи № 911/3702/17 до Господарського суду Київської області для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, 280, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2018р. у справі № 911/3702/17 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2018р. у справі № 911/3702/17 - скасувати.

3. Матеріали справи № 911/3702/17 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська

Повний текст постанови складено 10.04.2018