Постанова № 73309616, 03.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р. Справа№ 910/3957/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

Секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 03.04.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 про зупинення провадження

у справі № 910/3957/16 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

до Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

третя особа Дочірнє підприємство "Київгазенерджи"

про стягнення 73 153 013,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про стягнення 73 153 013,34 грн. вартості послуг з балансування обсягів природного газу за Договором транспортування природного газу №1512000736 від 17.12.2015 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 у справі № 910/3957/16 (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017р. (головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) позов задоволено, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" заборгованість у розмірі 73 153 013,00 грн. та 206 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 у справі №910/3957/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

01.02.2018 до суду першої інстанції від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням від 28.11.2017 по справі №910/14115/16.

Клопотання відповідача мотивоване тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/14115/16 визнано недійсним Договір транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000736, укладений між Публічним акціонерним товариством "Київгаз" та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", відтак заявник вважає, що на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України провадження у даній справі має бути зупинене до набрання вказаним судовим рішенням законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2018, у справі № 910/3957/16 клопотання Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у справі № 910/3957/16 до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 28.11.2017 у справі № 910/14115/16.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №09-1-041/1305/18 від 21.02.2018), відповідно до якої просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі № 910/3957/16 та направити матеріали справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду позовної заяви ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та неправильно застосував норми процесуального права, у зв'язку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ "Укртрансгаз" зазначило, що відповідач не надав суду відомостей щодо перевищення повноважень Овчаруком С.С. при укладенні від його імені оспорюваного договору, не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, які вчинили спірні правочини, відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасників спірного правочину, не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Укртрансгаз", та призначено до розгляду на 03.04.2018.

19.03.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Публічного акціонерного товариства "Київгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

03.04.2018 від Публічного акціонерного товариства "Київгаз" через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів надійшло доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в якому товариство заперечувало проти доводів апеляційної скарги, просило залишити апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін, крім того 03.04.2018 від ПАТ "Київгаз", надійшли пояснення.

В судовому засіданні 03.04.2018 представник ПАТ "Укртрансгаз" надала пояснення по суті спору, підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз", ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 по справі № 910/3957/16 скасувати, направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду позовної заяви ПАТ "Укртрансгаз" по суті.

В судовому засіданні 03.04.2018 представник ПАТ "Київгаз" надав пояснення по суті спору, заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Укртрансгаз", а ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 по справі № 910/3957/16 залишити без змін.

В судове засідання, призначене на 03.04.2018, повноважні представники Дочірнього підприємства "Київгазенерджи" не з'явилися.

Колегією суддів враховано, що відповідно до частини 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, в свою чергу частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно із частиною 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Колегією суддів, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників ДП "Київгазенерджи", які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення 73 153 013,34 грн. вартості послуг з балансування обсягів природного газу за Договором транспортування природного газу №1512000736 від 17.12.2015.

Тоді як, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/14115/16 укладений між сторонами договір визнано недійсним.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/14115/16 та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень та даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" ухвалою від 17.01.2018 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, а ухвалою від 31.01.2018 розгляд справи призначено на 08.02.2018.

Тобто, предметом спору в справі № 910/14115/16 та підстави позову в даній справі, є дійсно пов'язаними, оскільки результат розгляду справи №910/14115/16 про визнання Договору транспортування природного газу №1512000736 від 17.12.2015 недійсним, який в свою чергу є підставою позовних вимог у даній справі вплине на встановлення судом обставин правомірності заявлених позовних вимог та зможе встановити факти, які будуть мати значення для вирішення у даній справі, а тому суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи до набрання рішенням у згаданій вище справі законної сили.

Пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зупинення провадження у даній справі до набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/14115/16 законної сили.

Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає про помилковість доводів апеляційної скарги, щодо безпідставного витребування судом першої інстанції спірного майна у відповідача.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі № 910/3957/16 задоволенню не підлягає. Ухвала Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі № 910/3957/16 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 136-140, 252, 263, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 та Розділом ХІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі № 910/3957/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/3957/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку та в строки, встановлені главою 2 розділу IV ГПК України.

Повний текст складено та підписано 06.04.2018.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська