Рішення № 73309424, 10.04.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2018 р.Справа № 922/305/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", м. Балаклія про стягнення 1852766,41 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 14-85 від 14.04.2017;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" 3% річних в сумі 118973,22 грн. та інфляційних втрат в сумі 1733793,19 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 13-0113-БО-32 від 28.12.2012 року в частині повної та своєчасної оплати природного газу переданого за період з січня по грудень 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 лютого 2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/305/18. Зазначено, що справу належить розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "06" березня 2018 р. о(об) 11:30. А також, встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем отримано вищевказану ухвалу суду 20.02.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

06.03.2018 до суду відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх.6104), в якому він заперечує проти задоволення позову та просить суд застосувати загальну позовну давність до вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

В підготовчому засіданні 06.03.2018 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про приєднання відзиву на позовну заяву до матеріалів справи, яку занесено до протоколу судового засідання.

Також, судом в підготовчому засіданні 06.03.2018 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвали про встановлення позивачу строку для надання відповіді на відзив до 16.03.2018 та відкладення підготовчого засідання на 21.03.2018 о 12:20. Вказані ухвали занесено до протоколу судового засідання від 06.03.2018.

19.03.2018 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій він заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема посилаючись на те, що у п.9.3. договору купівлі-продажу природного газу № 13-0113-БО-32 від 28.12.2012 сторони збільшили позовну давність та встановили її тривалість у 5 років, а тому позовні вимоги заявлено в межах цього строку.

Сторони в підготовче засідання 21.03.2018 не з'явилися, проте про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому ГПК України.

21.03.2018 через канцелярію господарського суду відповідачем подано заяву (вх.7646), в якій заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі № 922/305/18 для подання до суду обгрунтованого заперечення на відповідь на відзив, оскільки відповідач не мав можливості подати їх завчасно до судового засідання, у зв'язку з отриманням відповіді на відзив 20.03.2018., а також просить суд вирішити дане клопотання за відсутності представника відповідача.

Судом було задоволено дане клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання у справі № 922/305/18 та ухвалою господарського суду Харківської області від 21 березня 2018 року відкладено підготовче засідання на 02 квітня 2018 року о 11:00, встановлено відповідачу строк для подання заперечення по справі до 28.березня 2018 року.

Проте, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду заперечення у встановлений судом строк.

У підготовчому засіданні 02 квітня 2018 року без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.04.2018 року о 12:30 год.

У судовому засіданні 10.04.2018 рок розпочато розгляд справи по суті.

Позивач в судовому засіданні 10.04.2018 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явилась, про причини неявки станом на час розгляду справи суд не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом із сайту “Укрпошти” від 10.04.2018 року.

За відстеженням поштового пересилання з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства “Укрпошта” вбачається, що поштове відправлення вручено 04.04.2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

28 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - Продавець) та Комунальним підприємством Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (надалі - Покупець) був укладений договір № 13-0113-БО-32 купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі – газ), на умовах цього договору.

Згідно з пункту 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Відповідно до пункту 2.1 договору, продавець передає покупцю з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 3187,6 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів: січень – 680,1 тис. куб. м., лютий – 603,6 тис. куб. м., березень – 489,2 тис. куб. м., квітень – 175,9 тис. куб. м., жовтень – 210,5 тис. куб. м., листопад – 446,3 тис. куб. м., грудень – 582,0 тис. куб. м.

Згідно з пункту 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до пункту 5.2. договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 459,00 грн. без урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ – 2%; податок на додану вартість за ставкою – 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу – 3 823,78 грн. , крім ПДВ – 20% - 764, 76 грн., всього з ПДВ – 4588,54 грн. (з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору купівлі –продажу природного газу № 13-0113-БО-32 від 28.12.2012 року т. 1, а.с. 19).

Згідно з пунктом 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключено грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

На виконання умов договору, позивачем здійснено поставку природного газу за період з березня 2013 року по грудень 2013 року на загальну суму 11 257 239, 40 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу:

- від 29.03.2013 року на суму 2 381 881, 38 грн.;

- від 29.03.2013 року на суму 1 924 653, 65 грн.;

- від 31.03.2013 року на суму 1 907 400, 56 грн.;

- від 30.04.2013 року на суму 339 966,42 грн.;

- від 31.10.2013 року на суму 1 062 920,59 грн.;

- від 30.11.2013 року на суму 1 313 578,55 грн.;

- від 31.12.2013 року на суму 2 344 838,25 грн. (т. 1, а.с. 26-32).

Проте, відповідач вартість поставленого газу своєчасно та у повному обсязі вчасно не сплачував, внаслідок чого позивачем за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу 3% річних у сумі 118 973,22 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 733 793,19 грн., що стало причиною звернення із позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 174 Цивільного кодексу України, встановлено що господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 3% річних у сумі 118 973,22 грн. та інфляційні втрати в сумі 1733793,19 грн. за зобов'язаннями листопада та грудня 2013 року по день фактичної оплати заборгованості (по 14.02.2016).

В силу пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3% річних в сумі 118 973,22 грн. та інфляційних втрат в сумі 1733793,19 грн. і встановлено, що відповідні нарахування здійснено вірно, вони відповідають вимогам законодавства.

Відповідач, у відзиві на позов, заявляє про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У той же час, умовами пункту 9.3 договору сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років (т. 1, а.с. 16).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, сторони у договорі погодили збільшення позовної давності щодо нарахування неустойки, інфляційних нарахувань та відсотків річних до 5 років.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав 08.02.2018 року (про що свідчить відбиток штемпеля на конверті т. 1, а.с. 43), а саме в межах строку позовної давності відповідно до умов пункту 9.3. договору, тому заява відповідача про застосування позовної давності є необґрунтованою та безпідставною, а також ґрунтується неправильному тлумаченні норм законодавства та їх розумінні, спростовуються матеріалами справи та викладеними вище нормами, тому відхиляється судом.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю, оскільки судом встановлено, що відповідні нарахування здійснено вірно, вони відповідають вимогам законодавства та відносинам, які виникли між сторонами.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у разі задоволення позову в сумі 27 791,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2,13, 73, 74, 86,123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (64200, Харківська область, Балаклійський район, місто Балаклія, ВУЛИЦЯ АЛІЄВА, будинок 72, ідентифікаційний код 34328904) на користь Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6, ідентифікаційний код 20077720) 3% річних в сумі 118973,22 грн., інфляційні втрати в сумі 1733793,19 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 27791,50 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 11.04.2018 р.

Суддя ОСОБА_2