Рішення № 73309321, 05.04.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.2018 Справа № 920/1041/17

Господарський суд Сумської області, у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1041/17 в порядку загального позовного провадження:

за позовом: Приватного підприємства «Карла Маркса-2» (вул. Садова, буд. 63/3, с. Мінакове, Путивльський район, Сумська область, 41543),

до відповідача: фізичної особи-підприємця Дорди Романа Віталійовича (АДРЕСА_1),

про стягнення 119209,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сергієнко О.Ю.;

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 119209,00 грн. сплаченої попередньої оплати послуг за договором про надання послуг № б/н від 24.02.2015, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Ухвалами суду від 07.12.2017, від 16.01.2018 та від 06.02.2018 у справі № 920/1041/17 підготовче засідання відкладалося у зв'язку із нез'явленням у судове засідання представника відповідача, неподанням витребуваних судом документів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Ухвалами суду від 16.01.2018, від 06.02.2018, від 15.02.2018, від 19.03.2018 відповідача було зобов'язано надати суду оригінал акту, підписаний сторонами 20.07.2017 для огляду в судовому засіданні, а також докази сплати 110000,00 грн. та надати суду письмові пояснення в обґрунтування його позиції у справі з урахуванням письмових пояснень позивача № 60 від 09.02.2018.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

24.02.2015 між Приватним підприємством «Карла Маркса-2» (замовник - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Дордою Романом Віталійовичем (виконавець - відповідач) укладено договір про надання послуг, згідно умов якого, відповідач в інтересах позивача здійснює пошук земельних ділянок сільськогосподарського призначення (ріллі) придатних для товарного виробництва сільськогосподарської продукції та організації подальшого укладання договорів оренди земельних ділянок на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області орієнтовною площею 280 га.

Відповідно до п. 1.2 договору термін надання послуг було визначено до 01.05.2015. Додатковою угодою № 1 від 30.04.2015 до договору б/н від 24.02.2015 термін надання послуг було встановлено до 10.08.2015.

Відповідно до п. 9.5. договору, останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Порядок оплати визначено сторонами у розділі 3 договору.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що для своєчасного та якісного виконання п. 2.1, 2.1.3.1, 2.1.2.2, 2.1.3.6, 2.1.3.8, 2.1.3.14, які пов'язані із значним переміщенням та спілкуванням з більш ніж 100 (сто) власниками земельних ділянок на території В'язенської сільської ради, Путивльського району, Сумської області, замовник сплачує виконавцю 20% від суми договору, з урахуванням п. 3.1 даного договору, протягом 3 (три) банківських днів, з часу укладання договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору перераховано відповідачу 357504 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 277 від 26.02.2015 (а.с. 9).

Оскільки після спливу терміну передбаченого вищезгаданою додатковою угодою позивач не отримав послуг, що були предметом договору, позивачем було направлено на адресу відповідача листи-претензії № 256 від 11.08.2015, № 413 від 18.12.2015, № 89 від 05.04.2016 про повернення раніше сплаченого авансу або надання передбачених послуг відповідачу (а.с. 11-14), проте відповіді не надходили, листи-претензії було повернуто без отримання, що підтверджується листом № 04-180 від 09.09.2015 на запит позивача ЦПЗ № 5 СД УДППЗ «Укрпошта» про причину невручення - «за вказаною адресою не проживає».

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2016 відповідач здійснив часткове повернення попередньої оплати за договором в сумі 238295,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4955768 від 26.07.2016 (а.с. 10).

15.01.2018 відповідач подав до суду письмові пояснення (вх. № 330 від 15.01.2018), в яких зазначає, що 26.07.2016 він повернув позивачеві грошові кошти в сумі 238295,00 грн., 20.07.2017 - 110000,00 грн., а залишок заборгованості в сумі 9200,00 грн. відповідач гарантував повернути позивачеві до 31.12.2018, про що між ним та генеральним директором позивача Гаркавенко С.В. був складений акт, копія якого долучена до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2018 пояснив, що про складання сторонами 20.07.2017, наданого відповідачем акту, йому не відомо та про повернення відповідачем грошових коштів позивачу йому також не відомо.

25.01.2018 позивачем надано до суду заяву про долучення додаткових документів до справи від 24.01.2018 № 33, відповідно до якої позивач просить суд долучити до матеріалів справи № 920/1041/17 документи про рух коштів на наявних банківських рахунках підприємства (в національній валюті) за період 19.07.2017 - 21.07.2017 року: довідку № 32 від 22.01.2018; копію виписки з рахунку філія «КІБ» ПАТ «КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК» за 20.07.2017; копію виписки з рахунку ПАТ «АП БАНК» за 20.07.2017; копію виписки з рахунку АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» за 20.07.2017; копію виписки з рахунку АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» за 19.07.2017; копію виписки з рахунку АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» за 21.07.2017.

09.02.2018 позивачем надано до суду письмові пояснення № 60 від 09.02.2018, в яких останній зазначає, що 20.07.2017 відповідачем не вносилися грошові кошти ні на рахунки, ні в касу позивача, що підтверджується банківськими виписками від 19.07.2017, 20.07.2017 та 21.07.2017 (розрахункові рахунки в філія «КІБ» ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», ПАТ «АП БАНК», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ») та довідкою каси позивача № 32 від 22.01.2018, які містяться в матеріалах справи.

Стосовно поданої копії акту від 20.07.2017 позивач зазначає наступне, що даний акт керівник підприємства не підписував, коштів вказаних в ньому від відповідача не отримував. Крім того, дослідивши копію вказаного акту від 20.07.2017 позивач припускає, що напис під актом з підписом керівника ПП «КАРЛА МАРКСА-2» міг бути перенесений за допомогою сучасної копіювальної техніки з іншого документу, зокрема з акту від 29.06.2017 про обстеження земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідач не виконав вимог ухвал суду від 16.01.2018, від 06.02.2018, від 15.02.2018, від 19.03.2018, не подав суду оригінал акту, підписаний сторонами 20.07.2017, докази сплати 110000,00 грн., надану відповідачем копію акту, учасник справи ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, а відтак згадані докази не беруться судом до уваги.

Крім того, слід зазначити, позивач вказує, що кошти в сумі 110000,00 грн. не отримував, борг відповідача становить 119209,00 грн., а відповідно до пояснень відповідача борг останнього становить 9200,00 грн., однак будь-яких доказів оплати відповідачем не надано.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо пошуку земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території В'язенської сільської ради Путивльського району в строки передбачені додатковою угодою до договору, на вимогу позивача суму попередньої оплати повернув частково, у зв'язку з чим у нього залишилась заборгованість перед позивачем в сумі 119209 грн. 00 коп.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (стаття 538 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із пунктом 3 статті 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 631 Цивільного Кодексу України та частини 7 статті 180 Господарського Кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Пунктом 2 частини 1 статі 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань щодо повернення на рахунок позивача попередньої оплати у зв'язку з ненаданням послуг згідно договору від 24.02.2015.

Оскільки, відповідач не виконав своє зобов'язання, не подав доказів належного виконання зобов'язання щодо пошуку земельних ділянок, не повернув повністю попередню оплату позивачу після заявленої вимоги позивачем, тому неповернута сума попередньої оплати у сумі 119209,00 грн. є боргом відповідача перед позивачем і вимога позивача про стягнення цієї суми є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1788 грн. 14 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дорди Романа Віталійовича (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Карла Маркса-2» (41543, Сумська область, Путивльський район, с. Мінакове, вул. Садова, 63/3, код ЄДРПОУ 34264605) 119209 грн. 00 коп. сплаченої попередньої оплати, 1788 грн. 13 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 11.04.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ Н.О. СПИРИДОНОВА