Рішення № 73308972, 06.04.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/25/17

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Малярчук І.А., суддя Рога Н.В.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши справу №916/25/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортстрой"

до відповідача Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40

про визнання незаконним та скасування рішення, -

за участю представників:

від позивача: Гудков С.О. згідно договору та ордеру

від відповідача: Пую І.В., довіреність від 09.01.2018р. №15/01-27

від третьої особи (ОСОБА_34): ОСОБА_43, довіреність від 01.03.2018р. №1165

від інших третіх осіб: не з'явились

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" звернулось до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради №3299 від 20.08.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.11.2004р. між ТОВ "Курортстрой" та Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області укладений договір оренди, яким позивачу у довгострокове платне користування передано земельну ділянку площею 2,004 га, яка в подальшому була сформована та якій присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1. З моменту укладання договору і по даний час позивач сплачує, а відповідач приймає орендну плату за земельну ділянку. Прийняттям оскаржуваного рішення відповідачем порушено право позивача, як землекористувача земельної ділянки, що, на думку позивача, є підставою для його скасування. Оскаржуване рішення відповідача прийнято за наявності діючого договору оренди та під час користування позивачем земельною ділянкою на законних підставах. Фактично оскаржуваним рішенням було припинено право користування позивача земельною ділянкою НОМЕР_1. При цьому, договір оренди не був розірваним та позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою.

У клопотанні від 17.02.2017р. за вх.№4034/17 позивачем повідомлено, що господарськими судами здійснювався розгляд справи про розірвання договору оренди землі. Постановою Одеського апеляційного господарського суду Одеської області від 09.02.2016р. у справі №916/886/15-г за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області до ТОВ "Курортстрой" про розірвання договору оренди земельної ділянки, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2017р. позов ТОВ "Курортстрой" до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. ухвалу господарського суду Одеської області від 20.03.2017р. скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Розпорядженням керівника апарату №421 від 19.04.2017р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи"призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Смелянець Г.Є. для розгляду справи № 916/25/17.

21.04.2017р. справ у№916/25/17 прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

Ухвалою від 18.05.2017р. провадження у справі №916/25/17 зупинено до розгляду касаційної скарги Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р.

Ухвалою від 04.09.2017р. провадження у справі поновлено господарським судом та відповідача зобов'язано надати до суду у належним чином засвідченій копії рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015р.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався господарським судом у зв'язку з нез'явленням у судове засідання відповідача та невиконанням ним вимог суду щодо надання витребуваних доказів, а також у зв'язку із задоволенням клопотання позивача про витребування доказів з Центру надання адміністративних послуг, у ФОП ОСОБА_44, з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, про що господарським судом винесені відповідні ухвали - ухвала про відкладення від 25.09.2017р., ухвала про відкладення від 11.10.2017р., ухвали про витребування доказів від 17.10.2017р.

23.10.2017р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача, про що тією ж датою винесено відповідну ухвалу.

06.11.2017р. господарським судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів у виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради.

09.11.2017р. за вх.№23865/17 господарським судом одержано супровідний лист Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради разом з реєстраційною справою наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ОНМ з реєстраційним №653419051103, а також реєстраційною справою щодо реєстрації іншого речового права з реєстраційним №11716412, в якій серед іншого наявне рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради №3299 від 20.08.2015р., визнання недійсним якого є предметом позову у даній справі.

Ухвалою від 13.11.2017р. справу №916/25/17 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.11.2017р., для розгляду справи №916/25/17 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Малярчук І.А., суддя Рога Н.В.

Ухвалою від 15.11.2017р. справу №916/25/17 прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Малярчук І.А., суддя Рога Н.В.

У додаткових поясненнях від 06.12.2017р. за вх.№25998/17 позивач пояснив, що оскаржуване рішення прийнято з урахуванням рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. к справі №916/886/15-г. Проте, дане рішення було скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. За посиланнями позивача, враховуючи, що судовий акт скасований, він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, а тому право користування ТОВ "Курортстрой" не припинено і оскаржуване рішення порушує права та законні інтереси ТОВ "Курортстрой" як орендаря земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1. Також позивач посилається на те, що рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. у справі №916/886/15-г підлягало виконанню в порядку Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 12.06.2016р.), а не шляхом прийняття рішення селищною радою про розірвання договору оренди. Відповідач не витребував земельну ділянку у орендаря та не звертався до органів державної виконавчої служби, отже, на думку позивача, рішення щодо повернення земельної ділянки органами державної виконавчої служби не виконувалось та на період прийняття оскаржуваного рішення знаходилось в оренді позивача.

20.12.2017р. господарським судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та ухвалу про відкладення підготовчого засідання, в якій відповідачу запропоновано подати до суду відзив на позов в строк до 19.01.2017р.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 10.01.2018р., але відзив на позов, як у встановлений судом строк, так і в подальшому до суду не надав.

У додаткових поясненнях від 09.02.2018р. за вх.№2913/18 позивачем повідомлено про відсутність у суді інших справ до відповідача з тим же самим предметом та з тих же самих підстав. Також позивачем повідомлено, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться справа №495/388/17, предметом розгляду якої є визнання незаконними та скасування тридцяти двох рішень Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, яким у власність громадян було передано земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок земельної ділянки, переданої за договором оренди ТОВ "Курортстрой"у користування, скасування свідоцтв про право власності та визнання договорів недійсними. При цьому, позивач вважає, що рішення суду у даній господарській справі жодним чином не вплине на права та обов'язки третіх осіб, оскільки предметом оскарження у даній господарській справі є рішення селищної ради про розірвання договору укладеного з ТОВ "Курортстрой". Окрім того, позивач посилається на те, що земельні ділянки, які утворені шляхом поділу земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, зареєстровані в Державному реєстрі прав на нерухоме майно як окремі об'єкти нерухомого майна, без внесення запису до відповідного реєстру щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1.

12.02.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_45, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33.

Також 12.02.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого засідання до 21.03.2018р. та відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 21.03.2018р. господарським судом задоволено клопотання ОСОБА_34 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про що постановлено відповідну ухвалу, якою суд також за власною ініціативою залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40.

Представником третьої особи у підготовчому засіданні надані письмові пояснення, згідно з якими третя особа (ОСОБА_34) вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними та просить суд відмовити в їх задоволенні, з посиланням при цьому на те, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України. Рішеннями відповідача передано земельні ділянки у власність 35 громадян, а отже оскарження рішення селищної ради щодо поділу земельної ділянки є неналежним способом захисту, оскільки скасування оскаржуваного рішення не призведе до поновлення договору оренди, утім призведе до порушення законних прав і інтересів третіх осіб.

У письмових поясненнях від 06.04.2018р. за вх.№7676/18, які залучені судом до справи у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання третьої особи на підставі ст.207 ГПК України, третя особа (ОСОБА_34) вважає позовну заяву необґрунтованою та безпідставною, а оскаржуване рішення законним та обґрунтованим із посиланням на те, що рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. у справі №916/886/15-г набрало законної сили 24.06.2015р., а отже з цього часу договір оренди від 12.11.2004р. розірвано, тому оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством; оскільки рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. у справі №916/886/15-г набрало законної сили, земельна ділянка фактично вибула з користування позивача, а нормами Закону України "Про оренду землі" не передбачено обов'язкового повернення земельної ділянки за актом повернення. Також третя особа посилається на те, що позивачем не надано до суду доказів встановлення огорожі з метою збереження меж орендованої земельної ділянки, доказів сплати орендної плати за користування земельною ділянкою та доказів продовження користування земельною ділянкою. Станом на квітень місяць 2018 року ознаки будівництва оздоровчо-розважального комплексу відсутні, земельна ділянка загальною площею 2,004 га, яка була поділена відповідачем на 35 ділянок, вільна від забудови. Окрім того, третя особа зазначає, що станом на момент звернення до суду було проведено державну реєстрацію припинення іншого речового права, а саме права оренди позивача. До того ж третя особа вказує на те, що посилання позивача на порушення відповідачем процедури передачі громадянам земельних ділянок не заслуговують на увагу, оскільки предметом спору у справі є не надання земельних ділянок громадянам, оскарження рішення відповідача про затвердження технічної документації про поділ земельної ділянки.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті представник відповідача надав усні пояснення, згідно з якими відповідач вважає позов безпідставним у зв'язку із наявністю судового рішення про розірвання договору оренди та просить суд у задоволенні позову відмовити. При цьому, відзив на позов відповідач до суду не надав як у встановлений судом строк, так і в подальшому, тому на підставі ч.9 ст.165 ГПК України справу розглянуто судом за наявними матеріалами.

Інші треті особи у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про дату, час і місце судового засідання.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 06.04.2018р. за участю представників сторін та третьої особи (ОСОБА_34) оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

12.11.2004р. між Затоківською селищною радою (Орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" (Орендар, позивач) укладений договір оренди, який посвідчений державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Щукіною Л.С., та згідно з яким Орендодавець надає, а Орендар приймає у довгострокове платне користування терміном на двадцять п'ять років земельну ділянку для будівництва оздоровчо-розважального комплексу, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., смт. Затока, міста Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район.

Відповідно до п.п.2-4 договору в оренду передається земельна ділянкам площею 2,004 га. на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури. Земельна ділянка передається в оренду для будівництва оздоровчо-розважального комплексу.

Згідно з п.8 договору договір укладено на двадцять п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.п.14,15 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва оздоровчо-розважального комплексу. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво оздоровчо-розважального комплексу.

Згідно з п.п.17,18 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення, затвердженого рішенням Затоківської селищної ради міста Білгород-Дністровський Одеської області. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у трьохденний термін після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до п.19 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з п.27 договору Орендодавець зобов'язаний зокрема, у встановлений цим договором термін передати орендарю в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору, на підставі акту прийому-передачі.

Відповідно до п.29 договору Орендар зобов'язується зокрема, не приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації; протягом 5 робочих днів з моменту нотаріального посвідчення зареєструвати цей договір в Білгород-Дністровському міському відділі земельних ресурсів Держкомзему України та в Затоківській селищній раді; по закінченню строку оренди повернути об'єкт оренди орендодавцю, за актом прийому-передачі.

Згідно з п.35 договору дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з метою суспільної необхідності у порядку, встановленому законодавством України. Договір оренди припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.36 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодо сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законодавством України.

Відповідно до п.37 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно з п.41 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до п.42 договору невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди, проект відведення земельної ділянки.

23.11.2004р. договір зареєстровано у Білгород-Дністровському міському відділі ОРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №04.04.5-6-00007.

06.12.2004р. договір зареєстровано в Затоківській селищній раді, про що у Книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №138.

Додатком №1 до цього договору є Акт прийму-передачі земельної ділянки, який підписаний сторонами та згідно з яким за договором оренди землі укладеним 12.11.2004р. Орендодавець фактично надав Орендарю земельну ділянку, яка знаходиться на території Затоківської селищної ради в Лиманському районі. В оренду передана земельна ділянка площею 2,004 га, для будівництва оздоровчо-розважального комплексу.

28.04.2005р. між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди, якою викладено в новій редакції п.29 договору оренди.

29.08.2006р. між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди якою викладено в новій редакції п.29 договору оренди.

За актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 29.05.2014р. закріплені межі земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: Лиманський р-н, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., площею 2,004 га, наданою користувачу ТОВ "Курортстрой", яка знаходиться в довгостроковій оренді, терміном на 25 років для будівництва оздоровчо-розважального комплексу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. у справі №916/886/15-г, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2015р., задоволено позовну заяву заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради.

З ТОВ "Курортстрой" на користь Затоківської селищної ради стягнуто заборгованість з орендної плати в розмірі 51364,28 грн.

Розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,004га, розташованої за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Лиманський курортний район, який укладено 12.11.2004р. між Затоківською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" для будівництва оздоровчо-розважального комплексу строком на 25 років, що зареєстрований у ДП "Центр державного земельного кадастру" Одеської регіональної філії, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №04.04.506.00007 від 23.11.2004р.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" повернути до комунальної власності Затоківської селищної ради земельну ділянку загальною площею 2,004га, вартістю 4 999178,40 грн., розташовану за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Лиманський курортний район, яка використовується згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 12.11.2004р. між Затоківською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Курортстрой", який зареєстровано у ДП "Центр державного земельного кадастру" Одеської регіональної філії, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №04.04.506.00007 від 23.11.2004р.

20.08.2015р. Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області прийнято рішення №3299 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки, площею 2,004 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: бульвар Золотий беріг, 35, Лиманський район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Оденської області, укладеного з ТОВ "Курортстрой", яким вирішено:

- розірвати договір оренди земельної ділянки, площею 2,004 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: бульвар Золотий беріг, 35, Лиманський район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Оденської області, укладений з ТОВ "Курортстрой";

- надати Затоківській селищній раді дозвіл на складання технічної документації щодо поділу земельної ділянки, площею 2,004 га (кадастровий номер НОМЕР_1 код 07.03 згідно з КВЦПЗ) для індивідуального будівництва із земель рекреації.

19.10.2015р. на підставі заяви представника Затоківської селищної ради проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно договору оренди від 12.11.2004р. №4-4873, який укладений між Затоківською селищною радою та ТОВ "Курортстрой", про що державним реєстратором Білгород-Дністровського міськрайнного управління юстиції Одеської області Гриценко І.С. прийнято рішення за індексним номером 25403760 від 20.10.2015р.

Вказана інформація міститься у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.10.2015р.

При цьому у вказаному Витягу міститься також інформація, що 19.10.2015р. проведено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки згідно договору оренди від 12.11.2004р. №4-4873, який укладений між Затоківською селищною радою та ТОВ "Курортстрой", про що державним реєстратором Білгород-Дністровського міськрайнного управління юстиції Одеської області Гриценко І.С. прийнято рішення за індексним номером 25403760 від 20.10.2015р.

Підставою припинення права оренди у Витягу зазначено як рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. №916/886/15-г, так і рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015р. №3299.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. за нововиявленими обставинами у справі № 916/886/15-г задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. по справі №916/886/15-г скасовано. У задоволенні позовних вимог Заступнику Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області відмовлено.

Листом від 16.12.2016р. №29-1529-0.13-2676/2-16 відділ Держгеокадастру у м. Білгороді-Дністровському Одеської області на запит позивача повідомив, що на підставі рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 20.08.2015р. №3299 та відповідно до вимог п.114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051, підставою для скасування кадастрового номеру НОМЕР_1 стали розроблена технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із вищезазначеним кадастровим номером. На підставі розробленої технічної документації щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Лиманський курортний район, сформовано 35 земельних ділянок.

У листі від 28.04.2017р. за №14808/22-27 на запит позивача від 26.04.2017р. №1/26 Білгород-Дністровський міськрайонний ВДВС ГТУЮ в Одеській області повідомив, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження наказ господарського суду Одеської області по справі №916/886/15-г щодо повернення ТОВ "Курортстрой" орендованої земельної ділянки до комунальної власності Затоківської селищної ради на виконанні у даному Відділі не перебував та не перебуває станом на дату відповіді.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір оренди землі від 12.11.2004р., на підставі якого відповідач передав позивачу у довгострокове платне користування терміном на 25 років земельну ділянку, яка розташована за адресою: Одеська обл., смт. Затока, міста Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район, про що між сторонами підписаний також і відповідний акт приймання-передачі від 06.12.2004р.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.6 ст.93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з ч.2 ст.125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У ст.18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) також встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Державну реєстрацію укладеного між сторонами договору оренди землі проведено 23.11.2004р., про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено відповідний запис №04.04.506.00007, а відтак з 23.11.2004р. позивач набув право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. у справі №916/886/15-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2015р., вказаний договір оренди землі було розірвано та зобов'язано ТОВ "Курортстрой" повернути земельну ділянку до комунальної власності Затоківської селищної ради.

20.08.2015р. Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області прийнято оскаржуване рішення, яким вирішено розірвати вказаний договір оренди землі та надати дозвіл на складання технічної документації щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення), у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Умовами п.19 договору оренди землі визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав в оренду.

Згідно з ч.1 ст.75 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення), яка містить положення щодо загальних умов виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Між тим, господарським судом встановлено, що як на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення від 20.08.2015р., так і в подальшому, земельна ділянка не була повернута відповідачу позивачем ані шляхом складання відповідного акту приймання-передачі, ані в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", оскільки відповідачем судовий наказ до виконання взагалі не був пред'явлений, про що свідчить у лист Білгород-Дністровський міськрайонний ВДВС ГТУЮ в Одеській області.

Отже, рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації про поділ земельної ділянки було прийнято відповідачем за відсутності фактичного виконання рішення суду 13.05.2015р. у справі №916/886/15-г, яким, серед іншого, зобов'язано ТОВ "Курортстрой" повернути Затоківській селищній раді спірну земельну ділянку, та станом на момент прийняття оскаржуваного рішення повернення земельної ділянки відповідачу, як власнику, не відбулось.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на прийняття оскаржуваного рішення відповідача, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції станом на прийняття оскаржуваного рішення відповідача, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Між тим, господарським судом встановлено, що державна реєстрація припинення права оренди за вказаним договором проведена відповідачем лише 19.10.2015р., тобто вже після прийняття рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки.

Таким чином. право оренди (користування) позивача на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 у встановленому законом порядку на момент прийняття рішення Затоківської селищної ради №3299 від 20.08.2015р. припинено не було. Тобто, відповідачем здійснено розпорядження земельною ділянкою, яка не була повернута йому у встановленому законом порядку, та за відсутності припиненого права оренди позивача на спірну земельну ділянку.

При цьому, 09.02.2016р. постановою Одеського апеляційного господарського суду було скасовано рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. та у задоволенні позовних вимог відмовлено. На даний час договір оренди земельної ділянки від 12.11.2004р. є чинним.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Щодо рішення відповідача розірвати договір оренди землі, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.31 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення), договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Умовами договору оренди землі від 12.11.2004р. також передбачено розірвання договору: або за згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін.

Між тим, прийняттям оскаржуваного рішення відповідач фактично в односторонньому порядку розірвав укладений з позивачем договір оренди землі від 12.11.2004р., що не відповідає ані умовам договору оренди землі, ані вимогам діючого законодавства. При цьому, вказане рішення Затоківської селищної ради №3299 від 20.08.2015р. зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в якості підстав припинення права оренди позивача на земельну ділянку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Приписами ч.1,2 ст.16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч.2 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" від 20.01.2012р. зазначено, що Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 08.04.2008р., і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15.09.2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010р., і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п.119). Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна не пропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97, п.58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), п.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, п.40, від 13.12.2007р., та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п.67, від 11.06.2009р.). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п.69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), п.53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п.38).

Таким чином, вносячи через 2 місяці після прийняття оскаржуваного рішення до державного реєстру прав на нерухоме майно запис про припинення оренди земельної ділянки, відповідач фактично намагався виправити свої помилки при прийнятті оскаржуваного рішення, які виявились у прийнятті рішення без припинення відповідного права користування земельною ділянкою.

Водночас жодних письмових заперечень щодо обставин справи, а тим більш доказів, які спростовують вищевикладені висновки відповідач до суду не надав. При цьому, господарським судом були створені належні умови та вжиті всі передбачені ГПК України заходи для надання відповідачу можливості надати свої заперечення та відповідні докази до суду.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання третьої особи (ОСОБА_34) на те, що скасування оскаржуваного рішення не призведе до поновлення договору оренди, утім призведе до порушення законних прав і інтересів третіх осіб господарським судом не приймається до уваги з огляду на таке.

По -перше, згідно з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. договір оренди землі є чинним, а тому не підлягає поновленню.

По-друге, саме оскаржуване позивачем рішення відповідача зазначено Відділом Держгеокадастру у м. Білгород-Дністровському Одеської області в якості підстав для скасування кадастрового номеру земельної ділянки, право оренди на яку має позивач згідно з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016р. у справі №916/886/15-г.

По-третє, предметом спору у даній справі не є правомірність рішень відповідача щодо передачі земельних ділянок у власність третіх осіб.

Окрім того, в силу вимог ч.4 ст.32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Посилання третьої особи (ОСОБА_34) на невикористання позивачем земельної ділянки та нездійснення ним будівництва оздоровчо-розважального комплексу, господарським судом до уваги не приймаються, оскільки обставини нездійснення позивачем будівництва на орендованій земельній ділянці не входять до предмету доказування у даній справі. Водночас, використання позивачем земельної ділянки на даний час унеможливлене саме рішенням відповідача, яке оскаржується позивачем.

Посилання третьої особи (ОСОБА_34) на ненадання позивачем доказів сплати орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою спростовуються наявними у справі квитанціями про сплату орендної плати згідно договору оренди землі (т.1, а.с.57-74).

Посилання третьої особи (ОСОБА_34) на те, що позивач не звертався до державного реєстратора з вимогою скасування рішення щодо припинення його права оренди також не приймаються до уваги господарським судом, оскільки в якості підстав прийняття державним реєстратором рішення про припинення права оренди позивача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено не лише рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. у справі №916/886/15-г, яке в подальшому скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016р., а й рішення Затоківської селищної ради №3299 від 20.08.2015р., визнання незаконним та скасування якого є предметом розгляду у даній справі.

За таких обставин, за результатами дослідження наявних матеріалів справи у їх сукупності та аналізу положень законодавства як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на даний час, враховуючи, що прийняте відповідачем рішення №3299 від 20.08.2015р. порушує права позивача як орендаря (користувача) земельної ділянки, які закріплені ст.95 ЗК України, господарський суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "Курортстрой".

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору за подання до суду позову покладаються на відповідача. При цьому, господарським судом не можуть бути розподілені судові витрати на правову допомогу, які заявлені позивачем у позовній заяві, оскільки позивачем не надано до суду ані розрахунку таких витрат, ані доказів їх понесення.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" задовольнити.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015р.

3.Стягнути з Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у сумі 1378 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 12 квітня 2018 р.

Головуючий Г.Є. Смелянець

Суддя І.А. Малярчук

Суддя Н.В. Рога