Рішення № 73308941, 29.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.03.2018Справа № 910/900/18

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Денестр"

до: приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" в особі відокремленого структурного підрозділу Київського філіалу приватного акціонерного товариства "БЛІЦ-ІНФОРМ" - Зразкова друкарня "БЛІЦ-ПРИНТ"

про: стягнення 467 658,06 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Гнідіна М.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Чорненький В.І. - за дов.

від відповідача - Пшеничний С.І. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Денестр» до приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» в особі відокремленого структурного підрозділу Київського філіалу приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» - Зразкова друкарня «БЛІЦ-ПРИНТ» про стягнення 467 658,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.11.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Денестр» та приватним акціонерним товариством «Бліц-Інформ» в особі відокремленого структурного підрозділу Київського філіалу приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» - Зразкова друкарня «БЛІЦ-ПРИНТ» було укладено Договір поставки № 79, згідно з яким позивач поставив відповідачу обумовлену договором продукцію, однак відповідач зобов'язання з оплати продукції виконав лише частково, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 368 517,76 грн. У зв'язку з порушенням грошового зобов'язання позивач здійснив нарахування відповідачу 47 731,40 грн. пені, 41 563,77 грн. інфляційних втрат та 9 845,13 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2018 року відкрито провадження у справі № 910/900/18, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

19.02.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позову заперечив, мотивуючи це тим, що позивачем не додано до позовної заяви доказів складання специфікацій та не визначено період виникнення заборгованості, також позивачем не було надано рахунки-фактури, на підставі яких відповідач зобов'язаний був здійснити оплату поставленої продукції.

23.03.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, у якому позивач зазначив про те, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували викладені у відзиві на позовну заяву доводи.

У судовому засіданні 29.03.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Денестр» (позивач) та приватним акціонерним товариством «Бліц-Інформ» в особі відокремленого структурного підрозділу Київського філіалу приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» - Зразкова друкарня «БЛІЦ-ПРИНТ» (відповідач) було укладено Договір поставки № 79 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору постачальник (позивач) зобов'язується передавати у власність покупця (відповідач), покупець приймати та оплачувати поліграфічні витратні матеріали, які надалі іменовані продукція, у кількості та асортименті, визначеному сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума даного договору становить загальну суму продукції, вказану у специфікаціях, підписаних сторонами в період дії даного Договору.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що він діє до 31.12.2013 р., при цьому якщо за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить другу сторону про розірвання, строк дії Договору автоматично пролонгується на наступний календарний рік.

Додатковою угодою № 1 від 29.12.2014 р. до Договору було внесено зміни до п. 9.3 Договору та передбачено, що Договір діє до 31.12.2015 р., при цьому якщо за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить другу сторону про розірвання, строк дії Договору автоматично пролонгується на наступний календарний рік.

Судом встановлено, що сторонами було підписано наступні специфікації, у яких визначено номенклатуру, ціну та кількість продукції, що мала бути поставлена позивачем відповідачу: Додаток № 10 від 15.08.2016 р. до Договору, Додаток № 11 від 16.08.2016 р. до Договору, Додаток № 12 від 04.10.2016 р. до Договору, Додаток № 13 від 08.11.2016 р. до Договору, Додаток № 14 від 22.11.2016 р. до Договору, Додаток № 1 від 23.03.2017 р. до Договору, Додаток № 3 від 05.07.2017 р. до Договору.

Судом також встановлено, що позивачем було поставлено, а відповідачем було прийнято продукцію на загальну суму 387 521,76 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000818 від 15.08.2016, № РН-0000825 від 16.08.2016 р., № РН-0000984 від 04.10.2016 р., № РН-0001131 від 08.11.2016 р., № РН-0001181 від 22.11.2016 р., № РН-0000251 від 24.03.2017 р., № РН-0000627 від 05.07.2017 р. та довіреностями на отримання цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Номенклатура, кількість та ціна продукції, узгоджені сторонами в специфікаціях відповідають тим, що вказані у наведених видаткових накладних.

Доказів припинення дії Договору в порядку, передбаченому п. 9.3 матеріали справи не містять, відтак, суд приходить до висновку, що поставки здійснювалися в межах строку дії Договору.

Згідно з п. 3.5.1 Договору покупець здійснює 100% оплату вартості отриманої продукції на підставі рахунку-фактури протягом 150 календарних днів з моменту доставки продукції на склад покупця.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем зобов'язання з оплати поставленої продукції було виконано лише частково, сплачено на користь позивача 19 004,00 грн. за поставлену згідно з видатковою накладною № РН-0000818 від 15.08.2016 р. продукцію, що підтверджується платіжним дорученням № 150320 від 15.03.2017 р. Доказів належного виконання зобов'язання з оплати продукції відповідачем не надано.

Відтак, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлену за Договором продукцію в розмірі 368 517,76 грн.

При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача про ненадання позивачем копій рахунків, оскільки строк оплати за умовами 3.5.1 Договору обчислюється з моменту доставки продукції на склад покупця, здійснення якої підтверджується вище наведеними накладними та довіреностями, а не з дати направлення рахунку-фактури.

Згідно з поданої позивачем заяви відповідач 14.02.2018 року та 15.02.2018 року сплатив позивачу частину заборгованості в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що відповідачем сплачено частину заборгованості в сумі 100 000,00 грн. після відкриття провадження у справі, провадження в частині стягнення 100 000,00 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

При цьому вимоги про стягнення з відповідача 268 517,76 грн. заборгованості за поставлену продукцію підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що при порушенні строків здійснення платежів, відповідно до п. 3.5.1 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення платежу.

З огляду на порушення відповідачем зобов'язання з оплати продукції позивачем здійснено нарахування відповідачу пені за період з 12.01.2017 р. по 22.01.2018 р. у розмірі 47 731,40 грн.

Нарахування пені здійснене позивачем в розрізі кожної неоплаченої партії продукції (окрема партія - окрема накладна), виходячи з встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України 6-місячного строку нарахування штрафних санкцій.

Період нарахування пені позивачем визначено правильно, судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що розрахунок є правильним.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з порушенням грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 41 563,77 грн. за період з 12.01.2017 р. по 15.01.2018 р. та 3% річних за період з 12.01.2017 р. по 22.01.2018 р. в сумі 9 845,13 грн.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, наданий позивачем розрахунок є правильним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 268 517,76 грн. основного боргу, 47 731,40 грн. пені, 41 563,77 грн. інфляційних втрат та 9 845,13 грн. 3% річних.

З огляду на те, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд на підставі п.9 ст.129 ГПК України, вважає за можливе судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (02156, м.Київ, вул. КІОТО, будинок 25, код ЄДРПОУ 20050164) в особі відокремленого структурного підрозділу Київського філіалу приватного акціонерного товариства "БЛІЦ-ІНФОРМ" - Зразкова друкарня "БЛІЦ-ПРИНТ" (02156, м.Київ, вул.Кіото 25) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Денестр" (79040, Львівська обл., місто Львів, вул.Патона, будинок 22, код ЄДРПОУ 25551333) 268 517 (двісті шістдесят вісім тисяч п'ятсот сімнадцять) грн 76 коп - суму основного боргу, 47 731 (сорок сім тисяч сімсот тридцять одну) грн 40 коп - пені, 41 563 (сорок одну тисячу п'ятсот шістдесят три) грн 77 коп - інфляційні втрати, 9845 (дев'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн 13 коп - 3 % річних та 7014 (сім тисяч чотирнадцять) грн 87 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. Провадження в частині стягнення з відповідача 100 000 грн - закрити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складання повного рішення: 11.04.18