Постанова № 73308710, 11.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження №22-ц/796/194/2017 Головуючий у 1 інстанції - Васильченко О.В.

Унікальний номер справи №758/7722/15-ц Доповідач - Андрієнко А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Легбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Легбанк» КоваленкаОлександра Володимировича до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року позивач ПАТ «Легбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Легбанк» Коваленка О.В. звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 19.12.2013р. між ПАТ «Легбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 04-33-13КФ, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 отримав від кредитодавця кредит у загальній сумі 12 000 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, що визначені Договором. ОСОБА_2у порушення умов договору свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 9 858 139,15 грн.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Легбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Легбанк» КоваленкаОлександра Володимировича до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Легбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 9 858 139,15 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, ОСОБА_2 подавна нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи. Зазначив, що судом не взято до уваги клопотання відповідача ОСОБА_2 по заяві про перегляд заочного рішення, про витребування у ПАТ «Легбанк» кредитної справи для дослідження оригіналів його підписів для проведення судово- почеркознавчої експертизи. Зазначав, що договір кредиту з ПАТ «Легбанком» він не укладав.

Апелянт та його представник в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач в своїх позовних вимогах зазначив, що 19.12.2013р. між ПАТ «Легбанк» та ОСОБА_2бувукладенийкредитний договір № 04-33-13КФ. Відповідно до умов договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 12000 000,00 грн. на споживчі цілі.

Відповідно до п. 1.2 договору відновлювальна відклична лінія відкривається на строк до 30 листопада 2014 року зі сплатою 10,0 процентів річних та зі сплатою одноразової комісії в розмірі 1,0% від суми заборгованості на кожне перше число наступного місяця.

Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки визначений у додатку №1 до кредитного договору (а.с. 11).

Згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник зобов'язаний, в строки обумовлені договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а у випадках неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено договором.

Відповідно до п. 3.2.7 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за цим договором наступним чином: проценти за користування кредитом, комісія, основний борг, штрафи, пені.

Відповідно до п. 5.1 за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених в цьому договорі та згідно з чинним законодавством.

Згідно з п. 5.2 договору за несвоєчасне погашення кредиту відповідно до п. 1.2 договору та п. 1.4 договору та/або процентів позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення.

14.05.2014р. між ПАТ «Легбанк» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода до кредитного договору, відповідно до якої відновлювальна відклична лінія відкривається на строк до 21.10.2014 року (включно) зі сплатою 10,0 процентів річних та зі сплатою одноразової комісії в розмірі 1,0% від суми заборгованості на кожне перше число наступного місяця (а.с. 9).

ПАТ «Легбанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, що підтверджується заявами на видачу готівки №К318/58 від 19.12.2013р., № К196/57 від 12.03.2014р., К318/22 від 04.03.2014р., К391/25 від 06.06.2014р., К8/22 від 14.05.2014р. (а.с. 12, 13, 14, 15, 16, 72-86).

ОСОБА_2 у порушення умов договору свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У результаті невиконання умов договору станом на 25.06.2015 року відповідач має заборгованість у розмірі 9 858 139,15 грн., яка складається з наступного: 7 107 435 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 705 752 грн. 89 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 161 967 грн. 80 коп. - пеня по відсотках та 1 882 983 грн. 46 коп. - пеня по кредиту.

Відповідно до ст.. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач в суді апеляційної інстанції пояснив, що він договір кредиту з ПАТ «Легбанк» не укладав, договори не підписував, готівкових коштів не отримував, а тому не повинен сплачувати заборгованість за кредитом.

Апеляційний суд м.Києва перевірив доводи та заперечення апелянта, призначивши по справі судово-почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експертів від 6.03.2018 року за № 690\691\18-32

«Підписи від імені ОСОБА_2, які містяться у Кредитному договорі № 04-33-1ЗКФ від 19.12.2013 у графі «Позичальник» у рядку «(підпис)» у правому нижньому куті кожного аркуша договору, розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки від 19.12.2013у графі «Позичальник ОСОБА_2», повідомленні про умови кредитування фізичних осіб на споживчі цілі в публічному акціонерному товаристві «Легбанк» та орієнтовну сукупну вартість кредиту (Додаток № до Кредитного договору № 04-331 ЗКФ від 19.12.2013) у графах «Позичальник (ОСОБА_2.)» та «Позичальник отримав примірник повідомлення», додатковій угоді від 14.05.2014 до Кредитного договору № 04-33-13КФ від 19.12.2013 у графі «ПОЗИЧАЛЬНИК:» у рядку «(підпис) ОСОБА_2», додатковій угоді від24.01.2014 до Кредитного договору № 04-33-13КФ від 19.12.2013 у графі «ПОЗИЧАЛЬНИК:» у рядку «В.І. Сирота», додатковій угоді від 23.05.2014 до Кредитного договору № 04-33-1 ЗКФ від 19.12.2013 у графі «ПОЗИЧАЛЬНИК:» у рядку «В.І. Сирота», заяві на видачу готівки № КЗ 18/22 від 04.03.2014 у графі «Підпис отримувача», заяві на видачу готівки № К196/57 від 12.03.2014 у графі «Підпис отримувача», заяві на видачу готівки № К8/22 від 14.05.2014 у двох примірниках у графі «Підпис отримувача», заяві на видачу готівки № К391/25 від 06.06.2014 у графі «Підпис отримувача», виконано не ОСОБА_2, а іншою особою.» ( а.с.201-208).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 договір кредиту з ПАТ «Легбанк» не укладав, кошти не отримував, а тому зобов'язання повертати кредит перед банком не має.

Доводи представника позивача про те, що особа, яка отримала кредит, його частково сплатила, а тому імовірно , що це був ОСОБА_2, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки доказів того, що кредит частково був повернутий саме ОСОБА_2 представник позивача не надав.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що постановлене на неповно встановлених обставинах справи, а по справі повинно бути ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, так як позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що банком було укладено договір та видано кошти за договором кредиту саме ОСОБА_2, а тому відповідач ОСОБА_2 не повинен виконувати зобов'язання за договором, який ним не був укладений.

Керуючись ст..ст. 367, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Легбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Легбанк» КоваленкаОлександра Володимировича до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття ,однак, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2018 року.

Головуючий: Судді :