Рішення № 73308654, 03.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2018 Справа № 904/10545/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОСПЕЦМАШ", с. Новоолександрівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

про скасування акту про порушення і оперативно-господарської санкції у вигляді донарахованої вартості оплати за електроенергію в розмірі 259 688,14 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 544 від 07.12.2017

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю від № 7 від 28.02.2018

від відповідача: ОСОБА_3 представник за довіреністю № 622/3 від 18.12.2017

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОСПЕЦМАШ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - відповідач) про скасування акту про порушення №117900 від 11.05.2017 і оперативно-господарської санкції у вигляді донарахованої вартості оплати за електроенергію в розмірі 259 688,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконними діями відповідача щодо нарахування позивачу 259 688,14 грн. вартості недоврахованої спожитої електроенергії за договором про постачання електричної енергії №61-417/09 від 07.04.2010.

Ухвалою господарського суду від 26.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 18.01.2018.

12.01.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 відкладено підготовче засідання на 14.02.2018.

07.02.2018 до господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення у справі.

14.02.2018 повноважний представник позивача у судовому засіданні подав клопотання, в якому просив призначити у справі електротехнічну експертизу.

В судовому засіданні 14.02.2018 оголошено перерву до 15:30 год. 14.02.2018.

Після оголошення перерви в судовому засіданні повноважний представник відповідача надав клопотання, в якому зазначив, що не вважає за доцільне призначати судову електротехнічну експертизу у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2018 відкладено підготовче засідання на 22.02.2018.

16.02.2018 до господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення на клопотання позивача.

19.02.2018 до господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання відповідача про призначення експертизи.

21.02.2018 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів для підтвердження виникнення аварійної ситуації, а саме: фототаблиць з фотознімками об'єктів електроприладів, які вигоріли і були замінені позивачем.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 26.03.2018, відкладено підготовче засідання на 14.03.2018.

06.03.2018 до суду від позивача надійшли заперечення щодо пояснень відповідача в частині подання доказів і клопотання про приєднання доказів, а саме: копії договору поруки № 234466-00 від 21.11.2016 і доказів надіслання її відповідачу.

13.03.2018 до суду від відповідача надійшли пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду в засіданні на 03.04.2018.

27.03.2018 до суду від позивача надійшло клопотання про поставлення додаткових питань на розв’язання експертизи і клопотання про приєднання доказів, а саме: копії листа НКРЕКП №2744/20.3/7-18 від 20.03.2018, доказів надіслання листа відповідачу.

Суд відмовив у задоволенні клопотання ПрАТ "ДНІПРОСПЕЦМАШ" про призначення судової електротехнічної експертизи, враховуючи те, що при доведеності факту порушення пломб, доведення можливості позаоблікового споживання електроенергії є необов’язковим, оскільки статтею 26 Закону України "Про електроенергетику", пунктами 2.1, 3.3 ПКЕЕ як спеціальними нормативними актами в галузі електроенергетики передбачено проведення донарахування не в разі позаоблікового споживання при порушенні пломб, а саме за порушення пломб.

03.04.2018 у судовому засіданні повноважні представники позивача заявлені вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Повноважний представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 03.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 07.04.2010 між Приватним акціонерним товариством "ДНІПРОСПЕЦМАШ" (далі – позивач, споживач) і відкритим акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - постачальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - відповідач), укладено договір про постачання електричної енергії № 61-417/09 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 3600 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.3.11 Договору встановлено обов’язок споживача оперативно повідомляти постачальника про порушення або несправності в роботі автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання, або встановлені на території споживача.

В пункті 4.2 Договору передбачена відповідальність споживача. Споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), зокрема, у разі пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження чи зрив пломб з засобів обліку, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, пошкодження відбитків тавр на цих пломбах (пп. 4.2.3 Договору).

За умовами п. 4.2.4 - 4.2.6 Договору споживач:

- несе відповідальність за технічний стан розрахункових засобів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження відповідно до акта про пломбування;

- забезпечує функціонування локального устаткування збору і обробки даних або автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії та несе відповідальність за охорону та збереження пломб відповідно до акта про пломбування;

- несе відповідальність за несанкціонований доступ та втручання у базу даних локального устаткування збору і обробки даних або автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії.

Умовами п. 4.2.8 Договору передбачено, що споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.6 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Згідно з п. 4.3.1 Договору сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов’язань за цим договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать: надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана:

- винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);

- непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);

- умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов’язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями, що перешкоджають виконанню договірних зобов’язань у цілому або частково.

Термін виконання зобов’язань за цим договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.

У пункті 8.1.4 Договору зазначено, що відключення (крім аварійних), виведення в ремонт та ввімкнення після ремонту електроустановок споживачів, які беруть участь у передачі електричної енергії субспоживачам, та субспоживачів здійснюється споживачем лише за погодженням з постачальником. Про аварійне відключення споживач повідомляє постачальника в установленому порядку.

Відповідно до п. 4.3.2 Договору сторона, для якої виконання зобов’язань стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через п’ять календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили.

У разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження (п. 4.4 Договору).

Укладений між сторонами договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.8.1 Договору).

Позивач зазначає, що 17.04.2017 відбулось аварійне відключення від електропостачання внаслідок короткого замикання. Протягом двох тижнів позивач не користувався електричною енергією, а 19.07.2017, не маючи можливості користуватись електроенергією через підстанцію "Аеропорт", під час проведення ремонтних робіт отримував електричну енергію від іншої підстанції (резервного живлення). За твердженням позивача, за спожиту в період з 17.04.2017 по 19.07.2017 електроенергію він повністю розрахувався згідно з показаннями лічильників, тому заборгованості за спожиту електроенергію не мав.

Як стверджує позивач, аварійне підключення трансформатора було здійснене працівниками ПрАТ "ДНІПРОСПЕЦМАШ" 17.04.2017 з повідомленням відповідача засобами телефонного зв'язку та зі зняттям пломби на високовольтному роз'єднувачі 6 кВ. Внаслідок відключення роз'єднувача були відключені трансформатор напруги з боку 6 кВ і лічильник електроенергії підстанції ("Аеропорт"). Позивач зазначає, що виконати відключення трансформатора без зняття пломби та відключення лічильника технічно неможливо, а уникнути відключення трансформатора позивач на мав можливості, оскільки таке відключення було необхідне для запобігання більш тяжкої аварії.

Позивач вказує на те, що він повідомив відповідача про аварійну ситуацію відповідно до вимог п. 10.3 ПКЕЕ. 05.05.2017 у зв'язку з неприбуттям працівників відповідача позивач передав відповідачу листа №38/5 (вх. №301075967 від 05.05.2017) про необхідність направлення бригади для зняття пломб.

11.05.2017 працівниками відповідача складений акт №117900 на підставі пунктів 3.3, 3.31, 6.40 ПКЕЕ. Позивач звертає увагу на те, що він неодноразово направляв листи відповідачу про те, що він зняв пломбу з роз'єднувача внаслідок аварії, а не на порушення ПКЕЕ, тому працівники відповідача прибули за його викликом, а не для перевірки, як зазначено в акті.

На підставі акту про порушення №117900 від 11.05.2017 відповідач прийняв рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії в розмірі 259 688,14 грн.

Позивач зауважує, що відповідні пункт та формула для нарахування вартості недоврахованої електроенергії за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, в рахунку та інформаційному повідомленні не зазначено.

Як зазначає позивач, в акті перевірки зазначено лише про факт зняття пломби з роз'єднувача, відключення електролічильника та відключення роз'єднувача трансформатора напруги в комірці №2 ТН, при цьому акт не містить достатньої інформації для проведення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. Позивач вважає, що енергопостачальна компанія безпідставно зробила висновок про підключення до електромережі та споживання електричної енергії, оскільки у період після аварії і до підключення кабелю на підстанції проводились роботи з ремонту, тому позивач не мав можливості користуватись нарахованою електроенергією.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить з метою відновлення становища, яке існувало до порушення його права та законних інтересів як суб'єкта господарювання, зобов'язати відповідача скасувати складений акт про порушення №117900 від 11.05.2017 та оперативно-господарську санкцію у вигляді донарахування оплати за електроенергію на підставі цього акту.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

По-перше, за твердженням відповідача, необхідність відключення трансформатора є цілком передбачуваною ситуацією, тому посилання позивача на те, що він діяв в умовах форс-мажору, є такими, що не відповідають дійсності.

По-друге, відповідач зауважує, що позивач не надав жодного листа, отриманого відповідачем, до дати складання акту про порушення ПКЕЕ, у якому споживач письмово повідомляв енергопостачальника про те, що він був змушений зірвати пломбу.

По-третє, відповідач вказує на те, що жодним нормативно-правовим актом у галузі електроенергетики не передбачена заборона працівникам енергопостачальника складати акт про порушення ПКЕЕ у випадку виявлення порушень, навіть, якщо працівники енергопостачальника прибули на об'єкт споживача за його викликом.

По-четверте, за твердженням відповідача, в протоколі засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №10-22 від 27.10.2017, на якому розглядався спірний акт про порушення ПКЕЕ, зазначено, що під час розгляду цього акту був присутній повноважний представник споживача ОСОБА_4, який відмовився від підписання акту, не отримав копію протоколу, розрахунку по акту і рахунок на оплату нарахувань. У зв'язку з цим відповідач направив зазначені документи на адресу позивача: м. Дніпро, вул. Аеродром-32, однак поштове відправлення повернуто відправнику з зазначенням причини "за закінченням встановленого строку зберігання".

По-п'яте, відповідач вказує на те, що у разі виявлення порушень, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 2.1 Методики (зокрема, відсутність пломб, інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку - порушення схеми підключення розрахункового вузла обліку) застосовується пункт 2.5 формула 2.4 Методики.

По-шосте, відповідач заперечив проти доводів позивача щодо доказів, які останній надав на підтвердження відсутності напруги у кабелі позивача. Так, акт про переривання електропостачання і акт про аварію у мережах від 18.04.2017 в порушення п. 6.46 ПКЕЕ складені представниками споживача в односторонньому порядку, без участі представників постачальника електроенергії. Стосовно договору №35-17 від 04.05.2017 на виконання робіт з пошуку місця пошкодження та ремонту силового високовольтного електричного кабелю, укладеного між ТОВ "Баск" і ТОВ "НВО Дніпроспецмаш" відповідач зазначив, що ТОВ "НВО Дніпроспецмаш" є іншою юридичною особою, окремою від ПрАТ "Дніпроспецмаш", про що свідчить код ЄДРПОУ. З огляду на викладене, на думку відповідача, ці докази не є належними.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Предметом даного судового розгляду є вимоги споживача про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої відповідачем у формі рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється Законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Статтею 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

За приписами частини другої статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією. При цьому акт про порушення Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ) №117900 від 11.05.2017 не є актом в розумінні ст. 20 Господарського кодексу України, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання ПКЕЕ. З огляду на викладене у суду відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про зобов’язання відповідача скасувати акт №117900 від 11.05.2017, складений відносно Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОСПЕЦМАШ".

Згідно з ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Водночас право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 ПКЕЕ.

Частиною третьою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року (із змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідальною за технічний стан засобів обліку, згідно з пунктом 3.2 ПКЕЕ, є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3 ПКЕЕ).

З аналізу зазначених норм вбачається, що відповідальність за збереження та цілісність пломби на високовольтному роз’єднувачі, розташованому на території ПрАТ "ДНІПРОСПЕЦМАШ", несе саме позивач.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за № 782/12656.

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Отже, нормативне положення пункту 6.41 ПКЕЕ передбачає способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо позивач не погоджується зі змістом акта, він робить зауваження про це в самому акті.

Акт про порушення №117900 від 11.05.2017 підписаний трьома повноважними представниками відповідача та представником позивача.

При цьому, представник позивача жодних зауважень щодо заповнення акта та відомостей, вказаних в акті не зазначив, вказавши лише, що пломба була зірвана згідно з аварійною ситуацією. На момент зриву одразу зафіксована диспетчером ОСОБА_5

Пунктом 1.2 Правил визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, передбачено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

За змістом п.п. 4.2.8 Договору споживач не несе відповідальність перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.6 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до пункту 4.3.1 до обставин непереборної сили належать, зокрема, непередбачені ситуації, викликані діями сторони, що не є стороною відповідного договору.

При цьому в п. 4.3.2 Договору встановлено порядок повідомлення іншої сторони Договору про обставини, передбачені п. 4.3.1, а саме: не пізніше ніж через п’ять календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили.

Позивачем додано до позовної заяви лист від 05.04.2017 за вих. №38/5 (арк.с. 51), який був отриманий відповідачем 05.05.2017. У зазначеному листі позивач просив відповідача направити бригаду для зняття пломб на комірках трансформаторів напруги на підстанції "Аеропорт" ком. №2 та ЦРП ДСМ ком. №10 для ремонту або заміни трансформаторів напруги після аварії. Тобто, зазначений лист не містив повідомлення позивача іншій стороні Договору про зняття пломби.

Листи позивача, надані ним на підтвердження виконання умов п. 4.3.2 Договору, №43/5 від 10.05.2017 (арк.с. 52), №44/5 від 11.05.2017 (арк.с. 54), № 01.06 від 02.06.2017 (арк.с. 55), №49/9 від 06.06.2017 (арк.с. 53) отримані відповідачем 12.05.2017, 15.05.2017, 03.06.2017, 06.06.2017 відповідно, тобто після проведення перевірки представниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" і складення акту про порушення №117900 від 11.05.2017.

При цьому повідомлення про зрив пломби вперше було зазначено в листі від №43/5 від 10.05.2017, яке отримано відповідачем 12.05.2017 за вх. №43301/1600, тобто також після складення акту про порушення Правил користування електричною енергією.

Згідно з п. 6.46 Правил користування електричною енергією у разі переривання електропостачання уповноваженими представниками споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) складається акт про застосування обмеження, у якому зазначаються час перерви та обсяг недовідпущеної споживачу електричної енергії, інші необхідні дані. Сторони можуть додати до акту документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

Суд зауважує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту виникнення аварійної ситуації. Наданий позивачем акт про аварію в мережах 35/6 кВ від 18.04.2017 (арк.с. 50) складений лише за участю представників споживача, що є порушенням п. 6.46 ПКЕЕ, тому зазначений акт не приймається судом як належний доказ виникнення аварійної ситуації.

Крім того, з наданих позивачем фототаблиць неможливо встановити час вироблення фотознімків і місце розташування зображених на них об’єктів, тому суд не може прийняти їх як належні докази виникнення аварійної ситуації саме 17.04.2017 за адресою: м. Дніпро, вул. Аеродром, 32.

Слід зазначити, що навіть при доведеності позивачем виникнення обставин непереборної сили, передбачених п. 4.3.1 Договору, позивач порушив погоджений сторонами в п. 4.3.2 Договору порядок повідомлення про їх початок, тривалість і вірогідну дату припинення.

Суд критично оцінює і не бере до уваги доводи позивача про повідомлення відповідача засобами телефонного зв’язку і фіксування факту виникнення аварійної ситуації диспетчером ОСОБА_5, оскільки пунктом 4.3.2 передбачений саме письмовий порядок повідомлення.

Доводи відповідача про відсутність в акті про порушення достатньої інформації для проведення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за п. 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (надалі - Методика) суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Пунктом 2.1 Методики визначено порушення ПКЕЕ, у разі виявлення яких вона застосовується, зокрема, відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальника (підпункт 2 пункту 2.1).

Відповідно до п. 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 п. 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу визначається за формулою Wдоб = P х tдоб х Kв.

Розрахунок розміру оперативно - господарської санкції за актом про порушення ПКЕЕ №117900 від 11.05.2017. суд перевірив, визнав арифметично правильним і таким, що відповідає формулі, встановленій у п. 2.5 Методики.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що в акті про порушення №117900 від 11.05.2017 зазначено лише про факт зняття пломби з роз'єднувача, відключення електролічильника та відключення роз'єднувача трансформатора напруги в комірці №2 ТН, при цьому акт не містить достатньої інформації для проведення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.

При доведеності факту порушення пломб, доведення можливості позаоблікового споживання електроенергії є необов’язковим, оскільки спеціальними нормативними актами в галузі електроенергетики (ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику", п.3.3 ПКЕЕ, п. 2.1 Методики) передбачено проведення донарахування не в разі позаоблікового споживання при порушенні пломб, а саме за порушення пломб. В такому випадку необхідність доведення факту втручання в роботу лічильника нормами чинного законодавства не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, відповідач на підставі акту про порушення ПКЕЕ №117900 від 11.05.2017 правомірно застосував до позивача оперативно-господарську санкцію в розмірі 259 688,14 грн. за порушення законодавства про електроенергетику, тому правові підстави для задоволення позовної вимоги про скасування зазначеної оперативно-господарської санкції відсутні.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 124, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОСПЕЦМАШ" (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, код ЄДРПОУ 21851891) до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, вул. Шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) про скасування акту про порушення №117900 від 11.05.2017 і оперативно-господарської санкції у вигляді донарахованої вартості оплати за електроенергію в розмірі 259 688,14 грн. відмовити.

Судові витрати покласти на позивача - Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОСПЕЦМАШ" (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, код ЄДРПОУ 21851891).

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.04.2018.

Суддя Н.Е. Петренко