Рішення № 73308209, 06.04.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1101/18

РІШЕННЯ

іменем України

06 квітня 2018 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути мою заяву від 27 листопада 2017 року про надання дозволу на виготовлені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2.0 га подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач безпідставно відмовив листом від 22.01.2018 № С-32410/0-193/0/97-18 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не вказавши жодної з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 19.03.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, надав відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає, що дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є правомірними. Також зазначає, що наказом №137 від 20.06.2017 "Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності", які можуть бути передані у власність громадянам України у ІІІ кварталі 2017 року, на території Хмельницької області не передбачено виділення земельних ділянок у Віньковецькому районі Хмельницької області.

Відповідач посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р доручено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

В зв'язку із цим відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

27.11.2017 позивач звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

22.01.2018 листом № С-32410/0-193/0/97-18 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для надання земельної ділянки, оскільки з поданих графічних матеріалів місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам нормативно - правових актів. Враховуючи вищенаведене, заява позивача не підлягає задоволенню.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує зазначене нижче.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина 2 статті 14).

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства), забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

До заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивач подала всі документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а саме: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію посвідчення учасника бойових дій.

Відмовивши позивачу у надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі поданих документів, відповідач у листі від 22.01.2018 № С-32410/0-193/0/97-18 не вказав жодної з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15.

В процесі судового розгляду спору відповідач не довів правомірності відмови, викладеної у листі від 22.01.2018 № С-32410/0-193/0/97-18, та не надав жодного доказу невідповідності поданих позивачем документів вимогам Земельного кодексу України, тому вимоги позивача визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути мою заяву від 27 листопада 2017 року про надання дозволу на виготовлені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2.0 га подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області необхідно задовольнити.

Керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України, статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (проспект Перемоги, 55/2 військова частина,Київ 1,01001, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000, код ЄДРПОУ - 38428145) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

З.обов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути мою заяву від 27 листопада 2017 року про надання дозволу на виготовлені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2.0 га подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя ОСОБА_2