Ухвала суду № 73308029, 05.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/1915/2018 Головуючий у 1-й інстанції:Войтенко Т.В.

Доповідач: Глиняний В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.,

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г.

за участі секретаря Зайчишиної Т.В.

прокурора Єфімова А.А.

захисника ВінокуровоїР.О.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ВінокуровоїРуслани Олександрівни, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 17 березня 2018 року у кримінальному провадженні № 42017101070000255,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського Управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві Литвинова О.І.,погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Єфімовим А.А. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14.05.2018 року до 18.30 включно.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_2 визначено заставу у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 352 400,00 грн. з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя погодився з його доводами про достатність доказів обґрунтованої підозри та дійшов висновку, що клопотання органу досудового розслідування та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які б вказували на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст.183 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, з урахуванням тяжкості та характеру кримінального правопорушення, відомостей що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2визначив останньому альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка гарантуватиме виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник ВінокуроваР.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та в задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Зазначає, що підозрюваному ОСОБА_2 не було вручено підозру у спосіб, передбачений КПК України, у зв'язку з чим на момент подання клопотання про застосування запобіжного заходу останній не мав процесуального статусу підозрюваного. Апелянт зазначає, що матеріали що обґрунтовують клопотання, не містять докази, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, впливати на свідків у кримінальному правопорушенні, тобто, що в його поведінці є ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Апелянт додає, що стороною обвинувачення не було доведено неможливість застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням ОСОБА_2 під вартою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали вимога апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга захисника задоволенню непідлягає, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду колегією суддів апеляційного суду не встановлено порушень наведених вимог закону слідчим суддею.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Подільським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017101070000255, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 357 КК України..

16.03.2018 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 було затримано за підозрою у вчинені злочину на підставі ухвали слідчого судді та о 19.27 год. цього ж дня ОСОБА_2вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. . 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 357 КК України.

Слідчий СВ Подільського Управління поліції Головного Управління Національної поліції в місті Києві Литвинов О.І., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Єфімовим А.А., звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 17 березня 2018 року клопотання орану досудового розслідування було задоволено та застосовано щодо ОСОБА_2. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 травня 2018 року до 18.30 включно із визначенням застави 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 352 400,00 грн.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_2запобіжний захід у вигляді тримання під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. . 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 357 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим та прокурором та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликала.

Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу за матеріалами справи не вбачається.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя місцевого суду встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2 та відомості про його особу в їх сукупності.

На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання за вчинені злочини, не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_2запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 352 400,00 гривень у національній грошовій одиниці України.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини вчинення злочинів, тяжкість злочинів у вчиненні яких ОСОБА_2 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.

Доводи апелянтів за змістом апеляційних скарг про необґрунтованість підозри у вчиненні злочинів, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційних скаргах про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.

Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному ОСОБА_2, іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційні скарги адвоката Вінокурової Р.О., яка діє у захист прав і інтересів підозрюваного ОСОБА_2, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 17 березня 2018, якою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського Управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві Литвинова О.І.,погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Єфімовим А.А. та застосовано, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14.05.2018 року до 18.30 включно, з визначеннямзастави в розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 352 400,00 гривень щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1-залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Вінокурової Р.О. - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду міста Києва оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.