Постанова № 73307795, 12.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 р. № 820/1565/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (61064, м. Харків, провул. Петрашівський, б. 18) до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61002, м. Харків, майдан Конституції, б. 7), Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м.Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61052, м.Харків, вул. Полтавський шлях, б. 11), про визнання рішення протииправним, зобов'язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 10.01.2018 року про відмову в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою : м. Харків, провулок Петрашівський, 18.

- зобов’язати Відділ реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 з 10.01.2018 року за адресою : м. Харків, провулок Петрашівський, 18 за заявою ОСОБА_1 від 10.01.2018 року.

Позивач також просила розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження за її відсутності.

Підставою подання вказаного позову слугувало те, що Відділом реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради прийняте, на думку позивача, протиправне рішення від 10.01.2018 року про відмову в реєстрації місця проживання позивача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона звернулась до відповідача - Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради - із заявою про реєстрацію місця проживання, водночас відповідач за відсутності на те правових підстав відмовив їй у реєстрації місця проживання. Позивач зазначає, що відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання за вказаною адресою з посиланням на абз.2 п. 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. № 207, а саме: у зв’язку із неподанням згоди співвласників житла на реєстрацію місця проживання особи. В усному порядку позивачу було повідомлено про необхідність надання згоди на реєстрацію місця її проживання за вказаною адресою сусідами.

Позивач зазначає, що така вимога є безпідставною та вважає вказане рішення протиправним. Також зазначила, що відмова відповідача у реєстрації її місця проживання за адресою її чоловіка є порушенням ст.8 Конвенції, виявом втручання органів державної влади до особистого та сімейного життя позивача, і таке втручання не є необхідним у демократичному суспільстві. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачам, та отримана ними.

Відповідачем - Департаментом реєстрації Харківської міської ради, через канцелярію суду 29.03.2018 року наданий відзив на позов, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що згідно із ст. 358 Цивільного Кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. При цьому, співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, що встановлено ст. 364 ЦК. Зазначає, що здійснення реєстрації місця проживання третіх осіб у житлі, яке належить двом або більше співвласників, без виділення в натурі належних їм часток, здійснюється за згодою всіх співвласників житла. Як вбачається з наданих документів, відділом реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради 10.01.2018 отримано через територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг заяву про реєстрацію місця проживання позивача, ОСОБА_1, за адресою: м. Харків, пров. Петрашівський, буд. 18. Право власності на 69/100 частин домоволодіння за адресою: м. Харків, пров. Петрашівський, буд. 18 зареєстровано 06.06.2008 за ОСОБА_2 відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У той час як право на іншу частину домоволодіння зареєстроване за третьою особою, відмінною від позивача (ОСОБА_1С.) та особи (ОСОБА_2В.), що надавала згоду в заяві про реєстрацію місця проживання від 10.01.2018 р. При цьому, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об’єктом нерухомого, право власності на 69/100 якого зареєстровано за ОСОБА_2, є житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Харків, пров. Петрашівський, буд. 18. В цілому такого об’єкту як 69/100 будинку - не існує. Проте, ОСОБА_1 в поданій заяві від 10.01.2018 надано згоду лише 1-го (з 2-х) співвласників житла за адресою: м. Харків, пров. Петрашівський, буд. 18.

За результатами розгляду заяви позивача, відділом реєстрації місця проживання у Холодногірському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради було прийнято рішення про відмову в реєстрації місця проживання згідно п. 11 Правил та ст. 9-1 Закону, у зв’язку з неподанням необхідних документів та інформації, а саме відсутня згода співвласників житла. На думку відповідача, вищевказане рішення про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, пров. Петрашівський, буд. 18, прийняте виключно у відповідності до вимог чинного законодавства України. За таких обставин просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає також, що належним відповідачем по справі №820/1565/18 слід вважати Департамент реєстрації Харківської міської ради.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області 29.12.2017 року було оформлено зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Квіткова, 6. Позивач 10.01.2018 року звернулась до Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про реєстрацію свого місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, де мешкає її чоловік (а.с. 13). До заяви позивачем додано квитанцію про сплату адміністративного збору.

Рішенням від 10.01.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у реєстрації місця проживання за вказаною адресою, із посиланням на абз.2 п. 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2.03.2016 р. № 207, а саме: у зв’язку з неподанням згоди співвласників житла на реєстрацію місця проживання особи (а.с. 14).

Позивач, вважаючи, що її місце проживання мали зареєструвати за вищезазначеною адресою на підставі заяви від 10.01.2018 року, звернулась із відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду, були порушені з огляду на наступне.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, регулює Закон України від 11.12.2003 № 1382 – IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі – Закон № 1382 – IV від 11.12.2003 року).

Згідно абзацу п'ятого статті 3 Закону № 1382 – IV від 11.12.2003 року, місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Відповідно до абзацу одинадцятого статті 3 Закону № 1382 – IV від 11.12.2003 року, реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною першою статті 6 Закону № 1382 – IV від 11.12.2003 року встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Частиною третьою статті 6 вказаного Закону встановлено, що для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Згідно частини восьмої статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону України від 11.12.2003 № 1382 – IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" орган реєстрації здійснює: формування та ведення Реєстру територіальних громад; реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.

Таким чином, реєстрації місця проживання особи здійснюється за адресою відповідного житла на підставі поданих особою документів, виключний перелік яких встановлений статтею 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Відповідно до частини першої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Процедура реєстрації місця проживання визначається Правилами реєстрації місця проживання, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року (далі Правила).

Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.

Відповідно до п. 18 Правил для реєстрації місця проживання особа або її представник подає: 1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8; 2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; 3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу); 4) документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків / одного з батьків або законного представника/представників); право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах); проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби); 5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); 6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Відповідно до п. 19 Правил працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання (або документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування), особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання/перебування (у разі потреби надає допомогу особі в заповненні бланка заяви) та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування, про що ним вчиняється відповідний запис у цій заяві.

Згідно п. 23 Правил, працівник органу реєстрації в день звернення особи або її представника чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку, органів державної реєстрації актів цивільного стану або даних від органу соціального захисту населення:

- приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації місця проживання особи;

- вносить відомості про реєстрацію місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування). Датою реєстрації місця проживання/перебування осіб, які подавали документи через центр надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадову особу виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку, є дата отримання органом реєстрації відповідних документів;

- формує і вносить дані про реєстрацію місця проживання особи до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку;

- формує інформацію про реєстрацію місця проживання/перебування особи для її передачі до Реєстру;

- оформляє і видає довідку про реєстрацію місця проживання/перебування дітям до 16 років та громадянам, які мають паспорт громадянина України у формі картки, за формами згідно з додатками 13 або 14 відповідно;

- повертає особі або її представнику, адміністратору центру надання адміністративних послуг, представнику спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку документ, до якого вносяться відомості про реєстрацію місця проживання, довідку про реєстрацію місця проживання, що оформлена особі відповідно до абзацу шостого цього пункту, та інші документи, які подавалися.

Статтею 9-1 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Відповідно до абзацу 1 пункту 11 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру затверджених постановою Кабінету міністрів України від 02.03.2016 № 207 орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо особа не подала необхідних документів або інформації.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач звернулась до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання від 10.01.2018 р., в якій просила зареєструвати її місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Судом встановлено, що при зверненні 10.01.2018 року до Центру надання адміністративних послуг Новобаварського району м. Харкова ОСОБА_1 було подано повний пакет документів, необхідних для реєстрації місця проживання, як це передбачено статтею 6 Закону № 1382-1V та пунктом 23 Порядку № 207, а саме: заяву встановленого зразку згідно з додатком 6 до Правил реєстрації місця проживання; документ, до якого вносяться відомості про реєстрацію місця проживання - паспорт громадянина України серії МН № 388130 з відміткою про зняття з реєстрації попереднього місця проживання; квитанцію про оплату адміністративної послуги.

До матеріалів справи позивачем надано копію Свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 І-ВЛ №104004, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з 30.01.2009 року (а.с. 32).

До заяви від 10.01.2018 року власником житла - чоловіком ОСОБА_2, було надано письмову згоду на реєстрацію мого місця проживання у належному йому житлі - житловому будинку по пров. Петрашівському, 18 у м. Харкові.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» будинок, житловий з надвірними будівлями, розташований за адресою: м. Харків, провул. Петрашівський, б. 18 на підставі договору дарування від 22.05.2008 р. (№ 4276) належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 06.06.2008 року (а.с. 22). Згідно вказаного витягу ОСОБА_2 належить окремий об’єкт приватної власності - 69/100 будинку, що не перебуває у спільній власності із будь-ким.

Отже, чоловік позивача є єдиним власником житла - 69/100 житлового будинку по провулку Петрашівському, 18, у м.Харкові.

З аналізу технічного паспорту на житловий будинок, інвентаризаційна справа №14387 за адресою: м. Харків, провул. Петрашівський, б. 18, позивачу належить 69/100 зазначеного будинку, який має житлову площу та має всі зручності для проживання, підключений до електропостачання та водовідведення (23-26).

Судом з’ясовано, що вказані 69/100 житлового будинку є відокремленим житлом, яке має окремі інженерні комунікації та окремий технічний паспорт, відповідно до якого загальна площа домоволодіння складає 66,80 кв.м., житлова площа - 37,00 кв.м. (а.с. 25).

Зазначене житло чоловіком позивача набуте як окремий об’єкт права власності на підставі договору дарування від 22.05.2008 року між ОСОБА_2 (обдаровуваний) та ОСОБА_3 (дарувальник), відповідно до якого обдаровуваному передаються 69/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться : м. Харків, провулок Петрашівський, №18 (а.с. 20).

Крім того, судом з’ясовано, що згідно з договором дарування від 22.05.2008 року дарувальник ОСОБА_3 мешкає за адресою : АДРЕСА_1, що підтверджує факт відокремленості житла, що передавалося за вказаним договором дарування.

У свою чергу, ОСОБА_3 вищезазначене житло придбане на підставі договору купівлі-продажу від 03.07.2006 року із ОСОБА_4 (продавець), яка передає у власність ОСОБА_3 (покупець) об’єкт нерухомості - 69/100 частин житлового будинку, що знаходиться у м. Харкові по пров. Петрашівському (колишній провулок Петрашевського), 18, з відповідними надвірними будівлями. Згідно з пунктом 7 цього договору продавець стверджує, що відчужувана частина житлового будинку на момент підписання цього договору нікому іншому не подарована, не відчужена іншим способом, прав щодо неї у третіх осіб немає (а.с. 18-19).

Відповідно до п.10 договору купівлі-продажу від 03.07.2006 р. сторони домовились про те, що з частини будинку, яка відчужується, до 03.07.2006 року будуть знятими з реєстраційного обліку особи, які в ній мешкають.

У домовій книзі, яка ведеться власниками будинку № 18 по провулку Петрашівському у м. Харкові, не обліковуються будь-які інші мешканці, крім ОСОБА_4 (знята з реєстрації 15.07.2006 р.), ОСОБА_3 (померла) та ОСОБА_2

Вищезазначене дає підстави вважати, що у вказаного вище житла по провулку Петрашівському, 18 у м. Харкові на момент звернення ОСОБА_1 за реєстрацією місця проживання відсутні інші власники, крім ОСОБА_2, який є чоловіком позивача. Також відсутні інші особи, які можуть бути зареєстрованими у вказаному житлі.

Отже, для реєстрації місця проживання позивача за адресою : м. Харків, провулок Петрашівський, 18, не потрібна згода будь-якої іншої особи, крім її чоловіка — власника вказаного житла, що не було враховано першим відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації місця проживання від 10.01.2018 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що першим відповідачем необґрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання за вказаною адресою, оскільки інших підстав для відмови у реєстрації місця проживання, крім відсутності згоди співвласників житла на реєстрацію, першим відповідачем наведено не було та в оскаржуваному рішенні від 10.01.2018 року не зазначено.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачами, як суб’єктами владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки відповідач - Відділ реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова Управління Реєстру територіальної громади є структурним підрозділом Департаменту реєстрації Харківської міської ради, суд приходить до висновку, що судовий збір належить стягувати саме з Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 139, ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (61064, м. Харків, провул. Петрашівський, б. 18) до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61002, м.Харків, майдан Конституції, б. 7), Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м.Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, б. 11), про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 10.01.2018 року про відмову в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою : м. Харків, провулок Петрашівський, 18.

Зобов’язати Відділ реєстрації місця проживання у Новобаварському районі міста Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 з 10.01.2018 року за адресою : м. Харків, провулок Петрашівський, 18 за заявою ОСОБА_1 від 10.01.2018 року.

Стягнути з Департаменту реєстрації Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243; 61002, м.Харків, майдан Конституції, б. 7) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (Р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; 61064, м. Харків, провул. Петрашівський, б. 18) сплачений судовий збір в сумі 704,80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.