Постанова № 73307693, 11.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 р. № 820/1042/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Шляхової О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (64700, обл. Харківська, м. Барвінкове, вул. Центральна, б. 39, кв. 26) до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області (64701, обл. Харківська, м. Барвінкове, вул. Освіти,б. 17) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить суд: прийняти рішення про визнання бездіяльності Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області протиправною в частині недонарахування та недоплати позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до п'ятого травня за 2017 рік, як інваліду 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII; стягнути з Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області на користь позивача недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу до травня за 2017 рік, як інваліду 2-ї групи, у сумі 7396 (сім тисяч триста дев'яноста шість) гривні відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ; судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня позивачу як інваліду війни 2-ї групи виплачується разова грошова допомога у розмірі

в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Вважає, що розмір щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня повинен складати: 8 мпзв * 1312 грн., що дорівнює 10496 грн. Але, всупереч вимогам статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-XII), статті 22 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 22.05. 2008 р. у справі № І0-рп/2008, цю допомогу Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області виплатило в сумі 3100 грн. На думку позивача, недоплата йому призначеної допомоги складає: 10496 - 3100 = 7396 грн.

Таким чином, позивач вважає, що при визначенні суми, яка підлягає виплаті, відповідачем неправомірно застосовано норми постанови КМУ від 05.04.2017р. №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою суду від 19 лютого 2018 року відкрито спрощене провадження по справі.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідач, Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, з поданим позовом не погодився. Через канцелярію суду 13.03.2018 року подав заперечення на позовну заяву

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2017 здійснена в межах бюджетних призначень відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України та Постанови КМУ від 05.04.2017р. №223.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є військовим пенсіонером та є інвалідом 2-ї групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с. 10).

З матеріалів справи встановлено, що у 2017 році позивачем одержана разова щорічна допомога до 5 травня у розмірі 3100,00 грн.

З метою додаткового отримання недоплаченої, на думку позивача, суми коштів, ОСОБА_1, заявник 09.02.2018р. звернувся до Начальника Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області із заявою про проведення відповідно до ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» додаткової виплати коштів у розмірі 7396,00 грн. (а.с. 6).

Рішенням владного суб'єкта, яке оформлено листом № Ф-41 від 09.02.2018р., у задоволенні заяви позивачу було відмовлено (а.с.7). Зазначеним листом позивачу повідомлено, що йому нарахована та виплачена щорічна разова грошова допомога до 5-го травня у 2017 році, як інваліду ІІ групи у розмірі 3100,00 грн. відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання виплати у 2017 грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 05.07.2017р. №223.

Отже, як з’ясовано судом, підставою для відмови владний суб'єкт обрав судження про те, що відповідно до п. 37 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перевіряючи вчинену владним суб’єктом відмову на відповідність закону, зокрема, ч. 3 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 2 КАС України, суд відзначає, що правовідносини з приводу виплати разової грошової допомоги до 5 травня унормовані приписами ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Отже, в поточній редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зі статті 13 виключена норма закону, якою передбачалася виплата разової грошової допомоги у розмірах: інвалідам І групи - десять мінімальних пенсій за віком, II групи - вісім мінімальних пенсій за віком, III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Між іншим, суд зазначає, що згідно п.27 ст.13 вищезазначеного Закону України щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Розмір компенсації на 2017 рік ОСОБА_1, як інваліду війни 2 групи склав - 3100 грн.

Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 05.04.2017 р. № 223 "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".

Відповідно до п.п. 1 п. 1 вказаної постанови було встановлено, що у 2017 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІ групи здійснюється у розмірі - 3100 гривень.

Вказані положення є чинними та не визнані Конституційним Судом України неконституційними.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 1-11/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «ОСОБА_2 проти України» висловив правову позицію, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу №1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначив, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава.

Із набуттям чинності Закону України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленого статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З огляду на з'ясовані по справі обставини одержання позивачем у спірних правовідносинах 3100,00 грн. як виплати разової грошової допомоги до 5 травня, зміст наведених вище норм права та суть правового висновку Верховного Суду з приводу застосування ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», окружний адміністративний суд при вирішенні даного спору не вбачає підстав для застосування у спірних правовідносинах іншого підходу.

Відтак, розмір нарахованої та виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 році відповідає вимогам законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня правомірно здійснена відповідачем відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 р. № 223.

Відповідно до положень ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Таким чином, виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2017 році здійснена в межах бюджетних призначень відповідно до ст.48 Бюджетного Кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 року №223 "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, що зумовлює залишення позову без задоволення.

Керуючись ст.ст. 205, 229, 241-247, 250, 255, 262, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (64700, обл. Харківська, м. Барвінкове, вул. Центральна, б. 39, кв. 26) до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області (64701, обл. Харківська, м. Барвінкове, вул. Освіти,б. 17) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.