Постанова № 73307642, 11.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 р. Справа № 820/1584/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за формою, встановленою Додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому 27.04.2011 року вперше встановлена III група інвалідності з причин поранення, контузії та захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби. З 01.05.2017 року позивачу повторно встановлено ІІ групу інвалідності. 16.01.2018 року він звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв'язку з встановленням йому інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби. До вказаної були додані всі необхідні документи.

Проте, листом № 442/ВЗС від 23.02.2018 року Харківського обласного військового комісаріату повідомлено, що підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги немає, оскільки: 1) позивачу встановлена інвалідність понад тримісячний строк після його звільнення зі строкової військової служби; 2) зміна групи інвалідності відбулась понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності; 3) позивач проходив строкову службу в Прикордонних військах КГБ СРСР; 4) позивачем не надано документу, що свідчить при причини та обставини поранення.

Таким чином, відповідачем не подано у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документи передбачені п.п. 10 і 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю позивач звернувся до суду. Позивач просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія вказаної ухвали була надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

23.03.2018 року (Вх. №01-26/13610/18) від представника відповідача - Харківського обласного військового комісаріату, до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується з вимогами адміністративного позову по декільком моментам, а саме: 1) позивача звільнено з військової служби у 1981 році, а ІІІ група інвалідності позивачу вперше встановлена у 2011 році, ІІ група інвалідності вдруге - у 2017 році, тобто понад тримісячний термін після звільнення зі строкової військової служби; 2) позивачем встановлено ІІІ групу інвалідності у 2011 році, а змінено на ІІ групу інвалідності у 2017 році, тобто понад дворічний термін після її первинного встановлення; 3) позивачем з заявою про виплату одноразової грошової допомоги не було надано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, через що висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги Харківським обласним військовим комісаріатом складено не було; 4) позивач проходив строкову військову службу у прикордонних військах колишнього СРСР у військовій частині 2022, яка належала до прикордонних військ та звільнений зі строкової військової служби з Прикордонних військ України, правонаступником яких є Державна прикордонна служба України відповідно до п. 3 Розділу ІХ Прикінцеві положення Закону України "Про Державну прикордонну службу України". Також зазначив, що згідно телеграми Державного секретаря МОУ від 31.01.2017 року, Харківському обласному військовому комісаріату заборонено складати висновок та відправляти його на розгляд комісії МОУ, у разі відсутності всіх необхідних документів. Просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 62023, Харківська область, Валківський район, с. Баранове, вул. Миру, 9) з 11.11.1984 року по 28.12.1986 року проходив дійсну військову службу в Збройних Силах СРСР, також приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан в складі військової частини 2066, що підтверджується копіями військового квитка серії НУ № 9536310 від 11.11.1984 року та архівних довідок Центрального прикордонного архіву № 21/59/О-7978 від 24.08.2010 року, № 21/59/О-7978/1 від 02.09.2010 року (а.с. 11 - 13).

Згідно копії ОСОБА_2 з протоколу № 1166 від 23.11.2010 року засідання Центральної військово - лікарської комісії МОУ по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв - закрита черепно - мозкова травма, контузія офіцера у відставці ОСОБА_2 та їх наслідки, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с. 13).

Згідно довідки МСЕК Серія 10 ААА № 608431 від 27.04.2011 року позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії з 19.04.2011 року. Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК Серія 12 ААА № 479122 від 26.04.2017 року на підставі акту огляду МСЕК № 454 ОСОБА_2 з 01.05.2017 року повторно встановлено II групу інвалідності, у зв'язку з захворюванням, що пов'язане з виконанням військових обов'язків при проходженні військової служби у місцях, де велися бойові дії (а.с. 14).

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення Серії Є № 083546, виданого 27.04.2017 року (а.с. 16).

Із матеріалів справи вбачається, що 16.01.2018 року позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби. До вказаної були додані всі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку № 975.

Проте, листом № 442/ВЗС від 23.02.2018 року Харківського обласного військового комісаріату повідомлено, що підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги Міністерством оборони України немає, оскільки позивачу встановлена інвалідність понад тримісячний строк після його звільнення зі строкової військової служби. Також зазначено, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у 2011 році, а змінено на ІІ групу інвалідності у 2017 році, тобто понад дворічний термін після її первинного встановлення. Позивачем не надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, як це передбачено законодавством. Крім того, позивач проходив строкову військову службу в Прикордонних військах КДБ СРСР (а.с. 10).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно з пунктом 13 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Підпунктом 27 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 "Про затвердження Положення про Міністерство оборони України" зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначеної норми, саме до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, а відповідач має обов'язок у 15-ти денний строк з дня реєстрації документів направити до Міністерства Оборони України висновок з поданими документами для прийняття вказаного рішення.

Як зазначалося судом раніше, відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для складання висновку та призначення позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки група інвалідності позивачу встановлена понад тримісячний термін після його звільнення зі строкової військової служби, а тому на думку відповідача, законних підстав для її призначення немає.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до пункту 6 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Згідно з пунктом 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-ХІІ суд дійшов висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження незалежно від часу настання інвалідності.

Аналогічний правовий висновок був висловлений ОСОБА_3 Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року по справі № 21-466а14, від 21 квітня 2015 року по справі № 21-135а15 та ОСОБА_3 Судом в постанові від 20 березня 2018 року по справі №372/1591/17.

З приводу тверджень відповідача про відсутність підстав для складання висновку та призначення одноразової грошової допомоги з причин зміни позивачем групи інвалідності з ІІІ на ІІ понад дворічний термін після її первинного встановлення, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.2 вказаної вище Постанови № 975 (в редакції від 24.01.2014 року), особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 3 Порядку № 975 (в редакції від 24.01.2014 року) також передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Доказів того, що позивач отримував одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності у 2011 році матеріали справи не містять.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК Серія 12 ААА № 479122 від 26.04.2017 року позивачу з 01.05.2017 року повторно встановлено II групу інвалідності (а.с. 14).

Оскільки на день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (2017 рік) діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах. А тому спростовує твердження відповідача в цій частині.

Посилання відповідача в листі на неможливість складання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги з огляду на неподання позивачем документу, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530, передбачено документи, які подаються для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву).

Вказаним пунктом передбачено, що для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності подається, зокрема, копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Отже, з аналізу вказаної норми вбачається, що копія акту про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) необхідно подавати саме у разі, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

З ОСОБА_2 з протоколу № 1166 від 23.11.2010 року засідання Центральної військово - лікарської комісії МОУ по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв вбачається, що поранення (контузія) їх наслідки, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії та засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання (а.с. 13).

При цьому, із копії ОСОБА_2 з протоколу не вбачається, що поранення пов'язане із вчиненням особою (позивачем) кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Таким чином, позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до приписів статті 16 Закону України № 2011-ХІІ та Порядку № 975.

Доказів протилежного представником відповідача до суду не надано.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача щодо ненадання позивачем необхідного документу про причини та обставини поранення для складання висновку про призначення одноразової грошової допомоги.

Крім того, суд не погоджується із твердженням відповідача щодо того, що позивач не має права на отримання допомоги, оскільки військову службу проходив у Прикордонних військах КГБ, а не у військових частинах та підрозділах Збройних сил СРСР чи України. На думку відповідача, правонаступником (а відтак, і особою, зобов'язаною проводити спірний платіж) є Державна прикордонна служба України в особі адміністрації Державної прикордонної служби України, а не Міністерство оборони України в особі обласного військового комісаріату, виходячи із наступного.

Згідно пункту 1 частини 1 Указу Президії Верховної ОСОБА_3 СРСР від 21.03.1989 №10224-ХІ "Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ" прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР.

У відповідності до пункту 1 та 2 Постанови Верховної ОСОБА_3 України від 24.08.1991 "Про військові формування на Україні", Верховна ОСОБА_3 України постановила підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, ОСОБА_3 України. Утворено Міністерство оборони України.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про правонаступництво України", органи держави влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

Згідно п.2 Постанови КМУ від 02.01.199 року № 3 "Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України", Державний комітет у справи охорони державного кордону України є правонаступником колишнього управління військ Західного прикордонного округу КГБ СРСР. Таким чином, Державний комітет у справи охорони державного кордону України у 1992 році став правонаступником лише тієї частини прикордонних військ КГБ СРСР, що базувалась на території України.

Позивач проходив службу в колишньому управлінні військ Середньоазіатського прикордонного округу КГБ СРСР. Разом з тим, станом на час проходження позивачем строкової військової служби та отримання поранення прикордонні війська входили до складу Збройних Сил СРСР.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивач проходив службу саме у Збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, то в силу ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 № 975, то обов'язок призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, покладений саме на Міністерство оборони України.

Враховуючи викладене, доводи відповідача щодо того, що Міністерство оборони України не є у даних правовідносинах правонаступником Прикордонних військ СРСР, є необґрунтованими та не беруться судом до уваги.

Таким чином, Харківський обласний військовий комісаріат допустив бездіяльність щодо не складання документів та не направлення їх до Міністерства оборони України разом з поданими позивачем документами для прийняття рішення з питання виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача подати документи позивача до Міністерства оборони України для вирішення питання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо мотивів невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 62023, Харківська область, Валківський район, с. Баранове, вул. Миру, 9) до Харківського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 08166355, адреса: 61052, м. Харків, вул. Коцарська, буд. 56) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за формою, встановленою Додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.