Ухвала суду № 73307438, 12.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 522/3522/18

У Х В А Л А

12 квітня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування розпоряджень,-

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2018 року до Приморського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Виконавчого комітету Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №398 від 26.04.2002 року про збереження самовільно реконструйованих квартир гр.ОСОБА_2;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Виконавчого комітету Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 728 від 31.07.2002 року про затвердження акту державної технічної комісії про припинення закінченого реконструкцією об’єкта в експлуатацію – квартири №27 по пров.В.Інбер, 17 у м.Одесі.

Враховуючи, що даний спір не відноситься до підсудності Приморського районного суду м. Одеси, ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 01.03.2018 року на підставі п.2 ч.1 ст.29 КАС України справу передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 19.03.2018 року, про що свідчить інформація, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (рішення №72495621) та на копії ухвали від 01.03.2018 року.

Супровідним листом від 20.03.2018 року Приморським районним судом м.Одеси направлено справу №522/3522/18 до Одеського окружного адміністративного суду.

21 березня 2018 року за вх. №1310/18 вказана адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Соколенко О.М.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв’язку) та роз’яснено, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Копію вказаної ухвали суду від 26.03.2018 року отримано представником позивача 29.03.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

Так, в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху роз’яснено позивачу, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду пояснень та доказів, визначених в ухвалі суду (з копією для учасників процесу).

10 квітня 2018 року за вх. №9795/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху разом із:

- копією висновку про технічний стан огороджувальної стіни квартири №27 житлового будинку №17 по вул. В.Інбер в м.Одесі на межі з ділянкою сусідньої будови;

- копією висновку про технічний стан огороджувальної стіни квартири №15 житлового будинку №17 по Лідерсовському бульвару в м.Одесі на межі з ділянкою сусідньої будови;

- квитанцією №65358 від 06.04.2018 року про сплату судового збору у розмірі 1409,60 грн.;

- копіями заяви про усунення недоліків з додатками для відповідач та третьої особи.

Так, у вказаній заяві про усунення недоліків, яка надана на виконання ухвали суду від 26.03.2018 року, представником позивача, зокрема, зазначено:

- власну електронну адресу позивача;

- що ОСОБА_2 у даній справі є третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та повідомлено, яким чим рішення по даній адміністративній справі може вплинути на права та обов’язки вказаної особи;

- що про порушення своїх прав, а саме про існування розпоряджень, які є предметом розгляду у даній справі, ОСОБА_1 дізналась 23.10.2017 року з Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради, що підтверджується копіями доданих до позову документів.

Суд зазначає, що згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2018 рік” з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762 гривень.

Отже, за подачу адміністративного позову фізичною особою, який містить одну вимогу немайнового характеру сума судового збору складає 704,80 грн.

Адміністративний позов ОСОБА_1В, містить дві вимоги немайнового характеру.

Отже за подачу даного адміністративного позову, який містить дві вимоги немайнового характеру сума судового збору складає 1409,60 грн.(704,80 грн.*2).

На підтвердження сплати судового збору позивачем надано до суду квитанцію №17074 від 27.02.2018 року про сплату на рахунок та реквізити Приморського районного суду судового збору у розмірі 704,80 грн.

У зв’язку із чим, в ухвалі суду від 26.03.2018 року суддею зазначено позивачу про необхідність сплатити судовий збір у розмірі 1409,60 грн. на наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) – 828011; рахунок отримувача – 31212206784005; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Як вже зазначалось вище, на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2018 року представником позивача надано до суду квитанцією №65358 від 06.04.2018 року про сплату судового збору у розмірі 1409,60 грн.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Однак, станом на 12.04.2018 року згідно бази даних “Діловодство спеціалізованого суду” та виписок по групі рахунків Одеського окружного адміністративного суду відсутні відомості про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України згідно вищевказаної квитанції №65358 від 06.04.2018 року.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази зарахування суми сплаченого судового збору згідно квитанції №65358 від 06.04.2018 року до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.10 ст.169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст.49 КАС України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.

У позовній заяві та у заяві наданій на виконання ухвали суду від 26.03.2018 року у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору визначено ОСОБА_2.

Однак, в порушення вимог ст. 49 КАС України позивачем так і не визначено на стороні позивача чи відповідача вступає у справу ОСОБА_2 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У заяві, яка надана на виконання ухвали суду від 26.03.2018 року, представником позивача, зокрема, зазначено, що про існування розпоряджень, які є предметом розгляду у даній справи, ОСОБА_1 дізналась 23.10.2017 року з Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради, що підтверджується копіями доданих до позову документів.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Однак, суд зазначає, що позивачем не надано до суду разом із позовною заявою доказів на підтвердження повідомлених представником позивача обставин про дату, з якої ОСОБА_1 дізналась про існування розпоряджень, які є предметом розгляду у даній справи.

Таким чином, позивачу необхідно надати відповідні докази до суду разом із копією для відповідача та третьої особи.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином позивачем лише частково усунено недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі викладеного, з урахуванням часткового усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд вважає, що строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви підлягає продовженню.

При цьому суддя роз’яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- пояснень щодо того, на чиїй стороні (позивача чи відповідача) вступає у справу ОСОБА_2 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

- доказів зарахування суми сплаченого судового збору згідно квитанції №65358 від 06.04.2018 року до спеціального фонду Державного бюджету України;

- доказів на підтвердження повідомлених представником позивача обставин про дату, з якої ОСОБА_1 дізналась про існування розпоряджень, які є предметом розгляду у даній справи.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв’язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв’язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку (без урахування вихідних днів об’єктів поштового зв’язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 121, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування розпоряджень до 23.04.2018 року.

Роз’яснити позивачу при цьому, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко