Ухвала суду № 73307296, 12.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1590/18

У Х В А Л А

12 квітня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату третя особа: Міністерство оборони України в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату;

- зобов’язати Одеський обласний військовий комісаріат в 15-денний строк подати на розгляд Міністерст ву оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 Михай ловичу та заяву з документами ОСОБА_1 подану для призначення одноразової грошової допо моги згідно п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 р.

На виконання приписів ч. 6 ст. 161 КАС України представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_1 проходив військову службу на території Демократичної республіки Афганістан.

02 лютого 2015 року Позивачу було встановлено інвалідність III групи в наслідок травми отриманої при виконанні обов’язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії.

24.01.2018 року після переогляду медико-соціальною експертною комісією, Позивачу було встановлено інвалідність II групи в наслідок травми отриманої при виконанні обов’язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії.

У 2016 році позивач звернувся до Військового комісаріату Одеської області із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку з отриманням інвалідності III групи, яке пов’язане з виконання військової служби в Демократичній Республіці Афганістан відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Заява), та документами передбаченими Постановою Кабінету Міністрів України від № 975 від 25 грудня 2013 р.

Відповіді від Одеського обласного військового комісаріату, позивач не отримав.

22 березня 2018 року у відповідь на адвокатський запит Міністерство оборони України листом № 248/1255 від 19.03.2018 року, повідомило, що станом на 19.03.2018 документи Позивача не надходили до Міністерства оборони України.

05.04.2016 року у відповідь на адвокатський запит Одеський обласний військкомат листом № 2308 від 28.03.2018 р., повідомив, що не готував висновок щодо документів Позивача та не передавав документи на розгляд Міністерства оборони України, оскільки на думку Відповідача, Позивачем не було надано документів, що свідчать про обставини поранення.

Отже, позивач дізнався про порушення його прав з відповіді на адвокатський запит від 05.04.2018 р.

З огляду на вказане, просить поновити пропущений строк звернення до суду у зв’язку із наявністю поважної причини.

Суддя, розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суддя зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза “з поважних причин” а отже, це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача тобто, якщо строк був пропущений з поважних причин це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Слід зазначити, що процесуальний Закон не дає визначення терміну “поважні причини”. Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: “Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим”.

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження (ОСОБА_2 адміністративного суду України від 19.05.2010 N 708/11/13-10).

Постановою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 21-240а13 (№ в ЄДРСРУ 36171760) передбачено, що обставини, з якими сторона пов’язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом тільки у випадку, якщо заявлена вимога про застосування цих строків.

Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 100 КАС вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 5 грудня 2011 року (справа № 21-369а11(№ в ЄДРСРУ 20968416).

Необхідно вказати, що поновлення процесуальних строків на оскарження судових рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Ухвала ВАСУ від 29.09.2016 року по справі № 522/6069/14-а (№ в ЄДРСРУ 61821829).

З урахуванням вказаного слід зазначити, що у суду є “свобода розсуду” або дискреційні повноваження суду на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги, разом з цим суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити “визнати поважними причини пропуску процесуальних строків” (Ухвала ВСУ від 26.01.06 справа № 6-7307кс04).

В свою чергу суддя вважає доводи представника позивача щодо необізнаності про рух поданої позивачем заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку з отриманням інвалідності III групи, яке пов’язане з виконання військової служби в Демократичній Республіці Афганістан відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у зв’язку із неотриманням відповіді, є такими, що вказують на поважність причини пропуску строку звернення до суду з поважних причин.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, “у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення”.

У стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З огляду на вказане строк обчислюється з 23.03.2018 року, з наступного дня після надання після отримання відповіді на адвокатський запит Міністерства оборони України № 248/1255.

Враховуючи поважність наведених причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає клопотання представника позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 122, 243, 248, КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про поновлення строків звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку для звернення з адміністративним позовом до Одеського обласного військового комісаріату, третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправними дій Одеського обласного військового комісаріату та зобов’язання подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та заяву з документами ОСОБА_1 подану для призначення одноразової грошової допомоги згідно п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 р.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Потоцька Н.В.