Рішення № 73307012, 26.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року № 810/4274/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання Мкртчяна Н.Ц.,

за участю:

представників позивача - Пальчевського А.А., Чорноштана Ю.Ю., Михальчука В.М.,

представника відповідача - Медвідь Ю.В,,

розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДСНС України у Київській області до Яготинської центральної районної лікарні про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду Головне управління ДСНС України у Київській області з позовом до Яготинської центральної районної лікарні, в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) Яготинської центральної районної лікарні, (код ЄДРПОУ 01994422), а саме будівлі корпусу стаціонарного лікування розташованого за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 71 шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 23.11.2017 № 129.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили суд його задовольнити, обґрунтування чого зазначили, що під час проведення позапланової перевірки Яготинської центральної районної лікарні було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю, а також здоров'ю людей та були зафіксовані в Акті перевірки від 23.11.2017 №129.

У письмовому відзиві проти позову, відповідача просив суд відмовити в його задоволенні та повідомив, що запропонований позивачем спосіб застосування заходів реагування передбачає фактично припинення на необмежений і невизначений строк діяльності лікарні, що істотно вплине на права та інтереси осіб, пов'язаних із трудовими та договірними відносинами, що також не відповідає принципу пропорційності.

Окрім того, представник відповідача зазначив, що неможливо залишити поза увагою і ту обставину, що населення Яготинського району складає більше 32600 осіб, в тому числі неповнолітніх майже 6500 осіб, пенсіонерів 9398 осіб. За умов теперішнього економічного стану та матеріального стану цієї категорії громадян України за умови закриття терапевтичного корпусу та позбавлення їх можливості стаціонарного лікування, вони не зможуть отримати гарантоване Конституцією України право на лікування.

Відповідач зазначив, що з метою недопущення настання таких наслідків, Яготинською центральною районною лікарнею вжито всіх можливих заходів для усунення більшої частини виявлених під проведення перевірки порушень. Усунення решти порушень потребує виділення додаткових коштів і залучення спеціалістів відповідної кваліфікації, позивач потребує додаткового часу для виконання таких робіт.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. ст. 47, 65, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Головного управління від 20.10.2017 №692 відповідачем було здійснено позапланову перевірку щодо додержання Яготинською ЦРЛ за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 71 норм пожежної безпеки, будівельних норм та правил, про що зазначається в рапорті начальника Яготинського РС ГУ ДСНС України у Київській області підполковника служби цивільного захисту Власко С. І.

27 жовтня 2017 року було видане посвідчення №7323 на проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Яготинською ЦРЛ за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 71 головному інспектору Яготинського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшому лейтенанту служби цивільного захисту Чорноштану Ю. Ю.

23 листопада 2017 року за результатами позапланової перевірки був складений акт №129 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому вказані виявлені порушення.

Під час проведення вказаної перевірки було виявлено 14 порушень, що можуть створити загрозу життю та здоров'ю людей які перебувають в будівлях та приміщеннях, а саме:

- не проведено ідентифікацію та паспортизацію об'єкта відповідно до Положення про паспортизацію ПНО, затвердженого наказом МНС від 18.12.2000 №338 (п.3.1.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та небезпечних територіях, наказ МНС №557 від 15.08.2007);

- наявні пожежні щити не доукомплектовані згідно норм, а саме: - вогнегасники - 3 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х 2 м. - 1 шт., гаки - 1 шт., ломи - 2 шт. (пункт 3.11 глави 3 розділу V наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ);

- відсутня система протипожежного захисту (АПС) (пункт 1.2 глави 1 розділу V наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ);

- один пожежний гідрант та пожежний резервуар не справні (підпункт 3 пункту 2.1 наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ);

- пожежні кран-комплекти лікарні не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля (підпункт 10 пункту 2.2 глави 2 розділу V наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ);

- працюючий персонал не забезпечений відповідними промисловими засобами захисту органів дихання з розрахунку 102% від загальної кількості працюючого персоналу (ст. 20, п.2 КЦЗУ, ПКМУ від 19.08.2002р. №1200);

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ;

- відсутній захист будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу IV наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ);

- дерев'яні конструкції будівель лікарні та гаража не піддавалися вогнезахисному оброблянню, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів (пункт 2.5 глави 2 розділу III наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ);

- наявні переносні вогнегасники не розміщені у помітних і легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (пункт 3.10 глави 3 розділу V наказу МВС України від 30.12.2014 № 1417);

- в приміщеннях гаража електророзетки встановлені на горючій основі (пункт 1.17 глави 1 розділу IV наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ);

- улаштування та експлуатація тимчасових ліній електромереж (пункт 1.8 глави 1 розділу IV наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ);

- палати для важкохворих не розміщені на нижніх поверхах лікарні (пункт 3.1 глави 3 розділу VI наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ);

- шляхи евакуації на першому поверсі сходової клітки захаращені меблями, обладнанням, різними матеріалами, а також на третьому поверсі (терапевтичне відділення) на шляху евакуації в кінці коридору влаштовані металеві грати, двері в яких закриваються на навісний замок (пункт 2.37 глави 2 розділу III наказу МВС від 30.12.2014 №1417 ППБУ).

23 листопада 2017 року головним інспектором Яготинського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Чорноштаном Ю. Ю. був складений протокол про адміністративне правопорушення КХ № 004716 відповідно до статті 188-8 КУпАП та 24 листопада 2017 року склав постанову КХ 004714 про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_6, головного лікаря Яготинської ЦРЛ, оскільки не було виконано заходи по усуненню недоліків, зазначених в приписі від 19.09.2017 №79.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України ГУ ДСНС у Київські області звернулось з даним позовом до суду, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення роботи Яготинської центральної районної лікарні.

Разом з тим, позивач не подав суду ні пояснень, ні доказів того, що обмеження доступу громадян до лікувального закладу, практично єдиного і межах Яготинського району є єдиним заходом з метою усунення порушень вимог щодо пожежегасіння та похідними в демократичному суспільстві.

Також, позивач не подав суду ніяких ні пояснень, ні доказів того, що ним як відповідальним суб'єктом владних повноважену, було здійснено всі необхідні заходи по зменшенню рівня обмеження прав громадян на охорону здоров'я (доступ до лікувального закладу), у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що звернення позивача з даним позовом не базується на вимогах п.8. ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877). Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено частиною 1 статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 877 виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

За приписами статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як зазначено в частині 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно з пунктом 2 статті 12 Закону № 877 у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДСНС у Київській області просить прийняти рішення по застосуванню заходів реагування. Таке рішення має відповідати частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Застосовуючи принцип пропорційності та добросовісності відповідач повинен встановити чи не приведе застосування заходів реагування до порушення прав третіх осіб та суспільного інтересу.

В даній справі позов заявлено щодо виконання функцій держави по забезпеченню громадської безпеки та здоров'я. Однак спосіб забезпечення таких функцій (часткове зупинення лікарні) передбачає обмеження конституційного права громадян передбаченого ст. 49 Конституції України.

Частиною другою статті 2 Конституції України встановлено, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Право на охорону здоров'я гарантоване також Європейською конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини (статті 2 право на життя).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суди при обмеженні гарантованого конвенцією права повинні дотримуватись вимог щодо встановлення необхідності такого обмеження в демократичному суспільстві та визначення розумного балансу між суспільним інтересом обмежувальним правом. Разом з тим, у даній справі має місце вирішення судом балансу суспільного інтересу як щодо громадської безпеки, так і щодо суспільного інтересу в забезпеченні прав громадян на охорону здоров'я.

Матеріали даної справи приводять суд до висновку про те, що заявленій заходи реагування не є співрозмірними щодо обмеження права громадян на охорону здоров'я.

Звертаючись із даним позовом ГУ ДСНС у Київській області не враховано, чи можливе застосування інших заходів реагування окрім часткового обмеження використання приміщень Яготинської центральної районної лікарні, а якщо неможливо - то чому.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Законом №877 не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки обов'язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду зобов'язані обґрунтувати необхідність застосування часткового зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

За таких умов суд висновує, що позивач звернувся з даним позовом формально, без належного обґрунтування застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення роботи Яготинської центральної районної лікарні, а відтак вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Слід наголосити, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (частина 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 06 квітня 2018 р.