КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2018 року № 810/476/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» про стягнення податкового боргу у розмірі 2158229,43 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 відкрито спрощене провадження у справі №810/476/18. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 судом було вирішено здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та призначене судове засідання у справі.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг у розмірі 2158229,43 грн., який добровільно не сплачує.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що грошові зобов’язання підприємством сплачуються своєчасно та у повному обсязі.
У судове засідання, призначене на 19.03.2018, учасники справи не з’явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності уповноважених представників до суду не надходило.
Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до розрахунку суми податкового боргу, за даними інтегрованих карток контролюючого органу за ТОВ «Стейт Оіл» обліковується податковий борг у розмірі 2158229,43 грн., який виник у зв’язку з несплатою відповідачем грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 26.10.2016 №0006641405, несплатою податкових зобов’язань, визначених ТОВ «Стейт Оіл» у податкових деклараціях з акцизного податку за серпень, вересень, жовтень 2017 року, та у зв’язку з нарахуванням пені у розмірі 510492,42 грн.
Перевіряючи обґрунтованість тверджень позивача про не сплату відповідачем узгоджених грошових зобов’язань, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з акцизного податку, у яких відповідач самостійно визначив податкові зобов’язання, що підлягають сплаті до бюджету, а саме:
- податкову декларацію платника акцизного податку за серпень 2017 року №9189639944 від 17.09.2017, у якій відповідачем визначене податкове зобов’язання у розмірі 17400,00 грн. (а.с. 33-37);
- податкову декларацію платника акцизного податку за вересень 2017 року №9214463719 від 15.10.2017, у якій відповідачем визначене податкове зобов’язання у розмірі 2641,00 грн. (а.с. 28-32);
- податкову декларацію платника акцизного податку за жовтень 2017 року №9243388085 від 17.11.2017, у якій відповідачем визначене податкове зобов’язання у розмірі 30,00 грн. (а.с. 23-27).
Судом встановлено, що суму податкових зобов’язань, що були визначені відповідачем у податкових деклараціях з акцизного податку за серпень-жовтень 2017 року відповідачем було сплачено своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
- №5061212 від 27.09.2017 на суму 10640,00 грн. з призначенням платежу «сплата акцизного податку за серпень 2017 року» (а.с. 67);
- №5061342 від 27.09.2017 на суму 6800,00 грн. з призначенням платежу «сплата акцизного податку за серпень 2017 року» (а.с. 68);
- №5151876 від 26.10.2017 на суму 1173,00 грн. з призначенням платежу «сплата акцизного податку за вересень 2017 року» (а.с. 69);
- №5151877 від 26.10.2017 на суму 1467,00 грн. з призначенням платежу «сплата акцизного податку за вересень 2017 року» (а.с. 70);
- №5432301 від 24.11.2017 на суму 15,00 грн. з призначенням платежу «сплата акцизного податку за жовтень 2017 року» (а.с. 71);
- №5432302 від 24.11.2017 на суму 16,00 грн. з призначенням платежу «сплата акцизного податку за серпень 2017 року».
Судом також встановлено, що контролюючим органом за результатами документальної планової перевірки, що оформлена Актом від 06.10.2016 №1593/28-10-14-01/39436796, було прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 №0006641405, яким відповідачеві визначено суму грошового зобов’язання з акцизного податку у розмірі 2002529,00 грн.
Крім того, як вбачається з даних інтегрованої картки ТОВ «Стейт Оіл» з акцизного податку, у зв’язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов’язання, визначеного у вказаному податковому повідомленні-рішенні, контролюючим органом було нараховано відповідачеві пеню у розмірі 510492,42 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2016 №0006641405, відповідач оскаржив його у судовому порядку.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 №0006641405 визнано протиправним та скасовано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, умовою звернення стягнення на кошти платника податків, у тому числі розміщених на його банківських рахунках, є наявність у такого платника податків податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою..
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст.56 ПК України).
У силу положень пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 223.1 та 223.2 статті 223 ПК України, базовий податковий період для сплати [акцизного] податку відповідає календарному місяцю.
Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46цього Кодексу.
Таким чином, визначені у податковій декларації з акцизного податку за серпень 2017 року податкові зобов’язання відповідач повинен був сплатити до 30.09.2017, визначені у податковій декларації з акцизного податку за вересень 2017 року податкові зобов’язання відповідач повинен був сплатити до 30.10.2017, визначені у податковій декларації з акцизного податку за жовтень 2017 року податкові зобов’язання відповідач повинен був сплатити до 30.11.2017.
Судом встановлено, що податкові зобов’язання з акцизного податку відповідач сплатив своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями - №5061212 від 27.09.2017, №5061342 від 27.09.2017, №5151876 від 26.10.2017, №5151877 від 26.10.2017, №5432301 від 24.11.2017, №5432302 від 24.11.2017 (а.с. 67-72).
Отже, твердження позивача про наявність у відповідача податкового боргу з акцизного податку за серпень-жовтень 2017 року у розмірі 20071,00 грн. є необґрунтованими.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Беручи до уваги, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 №0006641405 визнано протиправним та скасовано, визначене ним грошове зобов’язання не підлягає сплаті.
За таких обставин твердження позивача про наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 2002529,00 грн. є необґрунтованими.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що матеріалами справи спростовуються доводи позивача про наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 2158229,43 грн., який виник у зв’язку з несплатою грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 26.10.2016 №0006641405, несплатою податкових зобов’язань, визначених у податкових деклараціях з акцизного податку за серпень-жовтень 2017 року, та у зв’язку з нарахуванням пені у розмірі 510492,42 грн.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Жодних доказів, які б підтверджували наявність у відповідача податкового боргу, що виник з підстав, зазначених у позовній заяві та розрахунку податкового боргу, позивач не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного рішення суду - 06.04.2018.
Суддя Панченко Н.Д.
Судове рішення № 73306955, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 06.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/476/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: