Рішення № 73306748, 02.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 року справа №367/8905/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати дії Ірпінського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Київської області щодо невиконання постанови Ірпінського міського суду Київської області від 29 січня 2010 року в частині: зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Ірпінь призначити з 11.01.2010 основну пенсію, як інваліду 2 групи, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по 2 групі інвалідності з урахуванням уже проведених виплат даної пенсії за вказаний період;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Ірпінь призначити з 11.01.2010 додаткову пенсію, як інваліду 2 групи, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по 2 групі інвалідності з урахуванням уже проведених виплат даної пенсії за вказаний період;

- зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області подати звіт про виконання постанови Ірпінського міського суду Київської області від 29 січня 2010 року за період з 01 серпня 2011 року по 31 грудня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на звернення позивача ОСОБА_2 об'єднане Управління пенсійного фонду України Київської області в своїй відповіді від 27.10.2017 року № 181/В - 03 зазначило: що: згідно постанови Іртиського міського суду Київської області від 29 січня 2010 року по справі № 2-а-107/2010, було відкрито два виконавчих провадження: перше від 22.10.2010 року, яким зобов'язано управління пенсійного фонду України у місті Ірпінь призначити з 11.01.2010 року основну пенсію, як інваліду 2 групи, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ч. 4 ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по 2 групі інвалідності з урахуванням уже проведених виплат даної пенсії за вказаний період; друге від 22.10.2010 року, яким зобов'язано управління Пенсійного фонду України у місті Ірпінь призначити з 11.01.2010 року додаткову пенсію, як інваліду 2 групи, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по 2 групі інвалідності з урахуванням уже проведених виплат даної пенсії за вказаний період.

Далі в додатку вказано, що пенсія за рішенням суду нараховувалась та виплачу по 31.07.2011 року. Надалі пенсія за рішенням суду не нараховувалася та не виплачувалася по при того що: 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14.06.2011 року № 3149 - VI " Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік ", Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України " І внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік " доповнено пунктом яким, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39,50,51,52,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлені Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Отже, на думку відповідача, саме цей Закон України від 14.06.2011 року № 3149 " Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік", змінив можливість здійснювати виплати в розмірах більших ніж наявний фінансовий ресурс бюджет Пенсійного фонду України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях від 28.03.2018.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

На виконання постанови Ірпінського міського суду Київської області від 29.01.2010 р. № 2-а-107/2010 управлінням Пенсійного фонду України гр. ОСОБА_1 було проведено перерахунок з урахуванням наступних виплат: основна пенсія як інваліду 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виплачено в лютому 2011 року згідно розпорядження від 04.01.2011р. додаткову пенсію інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виплачено в грудні 2010 року згідно розпорядження від 11.11.2010р.

13.02.2018 року позивач отримав відповідь від 13.02.2018 з Головного Територіального Управління Юстиції у Київській області, в якій було вказано, що позивачу повертаються документи згідно п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 440. До даної відповіді додано відповідь заступника Начальника Ірпінського об'єднанного Управління Пенсійного Фонду України Київської області від 22.01.2018 №638/05.

В даній відповіді вказано, 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14.06.2011 року № 3149-УІ «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік». Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2011-2016 роки доповнено пунктом 4, яким, зокрема, встановлено, що у 2011 - 2016 роках норми і положення ст. 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011-2016 рік.

Пенсія позивача в період з 11.01.2009 року по 31.01.2011 року виплачувалась в розмірах згідно з рішенням суду. На далі у період з 01.02.2011 року по 31-10.2011, року виплата пенсій проводилась у розмірах визначених рішенням суду. При тому, що вказані зміни в Закон України " Про Державний Бюджет України на 2011 рік № 3491-VI від 14.06.2011 та постанова КМ України № 745 від 06.07.2011 року для нарахування пенсія не застосовувались.

Тому, за період з 01.11.2011 року по даний час доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» управлінням проводяться в сумах, визначених законодавством.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Судом встановлено, що постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29 січня 2010 року вирішено: зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Ірпінь призначити з 11.01.2010 основну пенсію, як інваліду 2 групи, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по 2 групі інвалідності з урахуванням уже проведених виплат даної пенсії за вказаний період; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Ірпінь призначити з 11.01.2010 додаткову пенсію, як інваліду 2 групи, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по 2 групі інвалідності з урахуванням уже проведених виплат даної пенсії за вказаний період.

На виконання постанови Ірпінського міського суду Київської області від 29.01.2010 р. № 2-а-107/2010 управлінням Пенсійного фонду України гр. ОСОБА_1 було проведено перерахунок з урахуванням наступних виплат: основна пенсія як інваліду 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виплачено в лютому 2011 року згідно розпорядження від 04.01.2011р. додаткову пенсію інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виплачено в грудні 2010 року згідно розпорядження від 11.11.2010р.

Кабінет Міністрів України постановою від 8 листопада 2017 р. № 848 вніс зміни, до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою:

- у пункті 10:2) абзац четвертий викласти в такій редакції: “Якщо рішенням зобов’язано боржника здійснити нарахування (перерахунок тощо) та/або виплатити кошти, відповідальна особа разом з повідомленням надсилає боржнику, а у разі припинення боржника - юридичної особи його правонаступнику або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, копію рішення для здійснення нарахування суми коштів, що підлягає виплаті заявнику. Про здійснення нарахування та/або виплати боржник, його правонаступник або орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, зобов’язаний повідомити відповідальній особі протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення з наданням відповідного документа про здійснення нарахування та/або виплати на день складення такого документа, підписаного уповноваженою особою і завіреного гербовою печаткою. ”; Якщо боржником не надано повідомлення про суму коштів, що підлягає виплаті заявникові за рішенням, яким зобов’язано боржника здійснити нарахування (перерахунок) коштів, або боржник відмовився визначити суму коштів, яка підлягає виплаті заявнику, керівник органу державної виконавчої служби надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. ”,

- пункт 13 доповнити абзацом такого змісту: “Передача органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, рішень зобов’язального характеру здійснюється після отримання від боржника, його правонаступника або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, документів про здійснення нарахування виплат за таким рішенням.”.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діє з порушенням норм законодавства, оскільки не виплата позивачу пенсії на виконання постанови Ірпінського міського суду Київської області від 29.01.2010 р. № 2-а-107/2010, позбавляє позивача на реалізацію свого конституційного права.

Окрім того, оскільки виплата такої пенсії здійснюється з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, тому в даному випадку не можуть бути застосовані приписи Закону України від 14.06.2011 року № 3149-УІ «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік», яким, зокрема, встановлено, що у 2011 - 2016 роках норми і положення ст. 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011-2016 рік.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Разом судом встановлено, що на виконання постанови Ірпінського міського суду Київської області від 29.01.2010 р. № 2-а-107/2010 управлінням Пенсійного фонду України гр. ОСОБА_1 було проведено перерахунок з урахуванням наступних виплат: основна пенсія як інваліду 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виплачено в лютому 2011 року згідно розпорядження від 04.01.2011р. додаткову пенсію інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виплачено в грудні 2010 року згідно розпорядження від 11.11.2010р.

Таким чином, постанова Ірпінського міського суду Київської області від 29.01.2010 р. № 2-а-107/2010 відповідачем виконана в частині перерахунку, однак не виконана в частині виплати належної пенсії за здійсненим перерахунком.

Оскільки позовні вимоги стосуються винятково перерахунку зазначеної пенсії, суд дійшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог, а тому вважає в їх задоволенні слід відмовити.

Разом з тим, відповідно до частин 1-2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним дії Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі перерахованому на виконання постанови Ірпінського міського суду Київської області від 29.01.2010 р. № 2-а-107/2010.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним дії Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі перерахованому на виконання постанови Ірпінського міського суду Київської області від 29.01.2010 р. № 2-а-107/2010.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.