Ухвала суду № 73305703, 03.04.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3164/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А. при секретарі Лапцун В.В., за участі прокурора Закаряна Б.Н., захисника підозрюваного - адвоката Вербіло Л.П, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві клопотання старшого слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві Усіка О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з середньою освітою, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Усіка О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий зазначає, що СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100060007234 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри ОСОБА_2, а також, вказували на відсутність ризиків у кримінальному провадженні. Просили в задоволенні клопотання відмовити, та обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК Українив кримінальному провадженні № 12016100060007234.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 раніше судимий 12 березня 2007 року Ірпінським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді покарання до 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна, підозрюється у повторному вчиненні таємного викрадення чужого майна, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

06 листопада 2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Того ж дня підозрюваному ОСОБА_2 було вручено повістки про виклик у СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві для проведення необхідних слідчих дій, проте, на 07 листопада 2016 року, 10 листопада 2016 року, 11 листопада 2016 року та на 14 листопада 2016 року останній за викликом жодного разу не з'явився, про причини неявки не повідомив.

В подальшому в порядку ст. 40 КПК України оперативному підрозділу скеровувалося доручення, щодо перевірки за місцем проживання та виклик підозрюваного ОСОБА_2 та забезпечення його явки до СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві для проведення слідчих та процесуальних дій.

14 листопада 2016 року постановою старшого слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві Усіка О.В. у зв'язку з не встановленням місця знаходження підозрюваного ОСОБА_2 його оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2018 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою.

02 квітня 2018 року ОСОБА_2 було затримано в порядку ст.ст. 189, 191 КПК України.

Того ж дня, постановою старшого слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві Телеги С.В. досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні відновлено та повідомлено ОСОБА_2 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, у повторному вчиненні таємного викрадення чужого майна.

Як вказує слідчий в обґрунтування клопотання, наявні всі підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, який обґрунтовано підозрюється у тому, що маючи непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину із корисливих мотивів, повторно вчинив умисні дії, які виразились у замаху на таємне викрадення чужого майна, тобто у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також, слідчий вказує на те, що наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до клопотання копій матеріалів кримінального провадження.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2, кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, знищення, приховання або спотворення документів, речей, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, те, що останній має непогашену у встановленому порядку судимість, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_2 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, корисливий мотив кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушень, у яких вона підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що становить 35 240,00 грн., оскільки, внесення застави, саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну місці свого проживання, утримуватися від спілкування зі свідками; іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон України.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві Усіка О.В про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України- задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 30 травня 2018 року у межах строку досудового розслідування.

Взяття під варту ОСОБА_2 здійснити в залі суду.

Строк тримання під вартою обраховувати з 02 квітня 2018 року з 21 год. 00 хв.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Отримувач: ТУДСА України в місті Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України в місті Києві

р/р № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну місці свого проживання, утримуватися від спілкування зі свідками; іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон України

Визначити двох місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомити про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії обов'язків, покладених судом визначити до 30 травня 2018 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оголошена підозрюваному ОСОБА_2.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 12016100060007234.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 10 год. 35 хв. 06 квітня 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: В.А. Писанець