Постанова № 73305492, 04.04.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/5883/16-ц Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 27 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №279/5883/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 листопада 2017 року, яке ухвалене під головуванням судді Волкової Н.Я. в м. Коростені,

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк» (надалі - ПАТ КБ «Приватбанк» або банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі - позичальник або боржник). Просило стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 26 783,08 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 1 977,41 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 19 757,90 грн., заборгованості за пенею - 3 296,19 грн., та штрафу - 500 грн. (фіксованої частини) та 1 251,58 грн. (процентної складової). Свої вимоги обґрунтовувало тим, що відповідно до умов кредитного договору б/н від 25 жовтня 2010 року банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник своїх зобов'язань за договором не виконав, оскільки кредит не повернув та проценти за користування не сплатив.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 листопада 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором від 25 жовтня 2010 року в сумі 25 031 грн. 50 коп. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вважає, що між ОСОБА_1 та банком відсутні будь-які відносини у сфері кредитування, оскільки відповідач не укладав із позивачем кредитного договору. Вважає неприйнятним те, що суд взяв до уваги анкету-заяву, оскільки вона не містить жодної умови, притаманної договору, а тому не є кредитним договором та не є належним та допустимим доказом у справі. Зазначає, що суд не взяв до уваги пояснення відповідача, викладені у запереченні на позовну заяву, зокрема відносно того, що він не міг укладати з банком кредитний договір 25 жовтня 2010 року, оскільки на той час був неповнолітнім та не мав повної цивільної дієздатності. Не погоджується також із розрахунком заборгованості, яка навіть за тарифами банку не може бути більшою ніж 4 938,86 грн.

Перевіривши відповідно до положень ст.367 ЦПК України законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, викладених у ній, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач належно не виконував договірних зобов'язань, що є підставою для стягнення з винної особи заборгованості. Разом із тим, розмір заборгованості зменшено судом на суму нарахованого банком штрафу, оскільки одночасне стягнення пені та штрафу за одне і те ж саме порушення договірних зобов'язань є подвійною відповідальністю.

Апеляційний суд не може повністю погодитися із висновками суду першої в задоволеній частині позову з таких мотивів.

У суді апеляційної інстанції представник відповідача визнав ту обставину, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка датована 25 жовтня 2010 року, підписана ОСОБА_1 (а.с. 62 та зворот).

Підписавши заяву-анкету, вищевказана особа погодилася з тим, що заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком Договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

За нормами частин 1 та 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, підпис під якими не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

Статтею 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

У пунктах 2.1.1.2.1, 2.1.1.2.6 Умов і Правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням яких клієнт і банк укладають Договір про надання банківських послуг. Карта може бути використана держателем для оплати товарів і послуг, отримання/внесення грошових коштів у банківських установах і через банкомати, з метою інших банківських операцій, передбачених Договором.

Відповідно до Довідки, наданої ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 10 липня 2013 року було надано кредитну картку НОМЕР_2. Із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти вбачається, що старт карткового рахунку ОСОБА_1 відбувся 10 липня 2013 року. Тоді ж було встановлено кредитний ліміт у розмірі 300 грн. У подальшому 11 жовтня 2013 року кредитний ліміт за карткою було збільшено до 2 000 грн. (відповідні довідки приєднані до матеріалів справи).

Отже, посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не міг 25 жовтня 2010 року укласти з банком кредитний договір, оскільки був ще неповнолітнім, є безпідставними, так як кредитний ліміт був йому встановлений банком 10 липня 2013 року по досягненню відповідачем повноліття (11 травня 2011 року) після звернення останнього до відділення банку для отримання кредитної картки.

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 користувався кредитною карткою шляхом видачі коштів, поповнення кредитної картки готівкою, розрахунком за купівлю товарів (а.с.89-95).

Відповідно до розрахунку заборгованості утворилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 1 977,41 грн. Розрахунок банка по тілу кредиту відповідачем та його представником належними та допустимими доказами не спростований (а.с.7).

Разом із тим, апеляційний суд не може повністю погодитися із розрахунком заборгованості за процентами за користування кредитом, оскільки він не відповідає умовам укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» позичальнику встановлено базову процентну ставку - 2,5% в місяць або 30% на рік. Нараховується на залишок заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів у році. Прострочена заборгованість рахується з 10 липня 2013 року. За таких обставин, суму процентів за період з 10 липня 2013 року по 31 жовтня 2016 року на суму залишку заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1 977,41 грн. слід обраховувати наступним чином: 1 977,41 грн. x 30% = 593,22 грн.; 593,22 грн. х 3 роки = 1779,67; 593,22 грн.: 12 міс. х 3 міс. = 148,30 грн..; 49,43 грн.:31 дн. х 21 дн.= 33,48 грн.; 1779,67+148,30+33,48 = 1 961,45 грн. Тобто, сума процентів за користування кредитом за спірний період, який становить три роки три місяці та двадцять один день складає 1 961,45 грн., що не відповідає сумі процентів за користування кредитом, яка вказана позивачем у його розрахунку, оскільки проценти на неустойку нараховуватися не повинні.

Проценти за користування кредитом нараховані у межах загального строку позовної давності, перебіг якого переривався 17 вересня 2013 року та 09 грудня 2013 року погашенням відповідачем процентів у сумах 12,09 грн. та 10,66 грн., що свідчить про визнання ОСОБА_1 свого боргу та відповідає положенням частини першої ст.264 ЦК України.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). Що ж стосується пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, то за умовами договору її сума складає 3 041 грн. 87 коп. До нарахування пені застосована спеціальна позовна давність в один рік. Розмір пені не перевищив розміру збитків.

Із огляду на вищевикладене, апеляційний суду скасовує рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.376 ЦПК України та ухвалює нове судове рішення, яким позов банка задовольняє частково, стягуючи з позичальника на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг в сумі 6 980 грн. 73 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 1 977 грн. 41 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом - 1 961 грн. 45 коп. та заборгованості за пенею - 3 041 грн. 87 коп.

Відносно штрафу (його фіксованої частини та процентної складової) суд апеляційної інстанції погоджується із позицію суду першої інстанції про те, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за договором про надання банківських послуг свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Отже, в частині стягнення штрафу, решти процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань відмовляється.

У зв'язку з вищевикладеним змінюється розподіл судових витрат відповідно до приписів ст.141 ЦПК України. Так, вимоги банка задоволенні на 26,06 %, а тому на користь позивача стягується з відповідача судовий збір у сумі 359,11 грн., сплачений при зверненні кредитора до суду, що пропорційно задоволеним вимогам. Що ж стосується судового збору, яким була оплачена апеляційна скарга при зверненні із такою представника відповідача, то апеляційний суд покладає його пропорційно до відмовленої частини у сумі 1 120,78 грн. на позивача, що відповідає 73,94%.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна, 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитним договором від 25 жовтня 2010 року в сумі 6 980 грн. 73 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 1 977 грн. 41 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом - 1 961 грн. 45 коп., пені - 3 041 грн. 87 коп.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна, 50, ідентифікаційний код 14360570) 359 грн. 11 коп. судового збору, а з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна, 50, ідентифікаційний код 14360570) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 1 120 грн. 78 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 10 квітня 2018 року.

Головуюча Судді: