Ухвала суду № 73305160, 11.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

У Х В А Л А

справа № 760/25470/17

апеляційне провадження №: 22-ц/796/2396/2018

11 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі:

головуючого: Саліхова В.В.

суддів: Левенця Б.Б., Поліщук Н.В.

секретаря судового засідання Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Республиканского унитарного производственного предприятия «Белмедпрепараты» на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року за заявою Общєства с огранічєнной отвєтстєнностью «Діамєд-Фарма» (Общество с ограниченной ответственностью «Диамед-Фарма») про забезпечення позову в справі за позовом Общєства с огранічєнной отвєтстєнностью «Діамєд-Фарма» (Общество с ограниченной ответственностью «Диамед-Фарма»), ОСОБА_1 до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Республиканского унитарного производственного предприятия «Белмедпрепараты» про дострокове припинення дії свідоцтва України №57900 від 16 січня 2006 року на знак для товарів і послуг «МУКОСАТ»,

ВСТАНОВИВ:

Представник Республиканского унитарного производственного предприятия «Белмедпрепараты» заявила клопотання про відвід судді Саліхову В.В. в розгляді апеляційної скарги на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22.11.2017 про забезпечення позову.

Заявлений відвід обґрунтований упередженістю та необ'єктивністю судді Саліхова В.В., оскільки, на думку заявника, матеріали справи були протиправно надані на ознайомлення особі, яка не може бути представником сторони апеляційного провадження, а саме - ОСОБА_2 (відсутні відомості, як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України), якій апеляційним судом не надсилалась копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційної скарги.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку з чим, справа підлягає розгляду Апеляційним судом м. Києва.

Розглянувши вищевказану заяву, заслухавши думку інших учасників процесу, колегія суддів прийшла до наступного.

Стаття 36 ЦПК передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо .Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді . Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.

Відповідно до п.п. 11 п. 16-1 Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» здня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 1 січня 2018 року.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3, 4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Таким чином, законодавець визначив, що представляти інтереси сторін при розгляді цивільних справ в суді апеляційної інстанції можуть адвокати, а у виключних випадках представники за довіреністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Матеріали справи свідчать, що представник позивачів за довіреністю - ОСОБА_2 знайомилась з матеріалами справи до відкриття першого судового засідання, тобто до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, зазначені у заяві доводи заявника, не містять підстав, передбачених законом для відводу судді.

За наведеного, колегія суддів, вивчивши відвід та матеріали справи визнає заявлений відвід судді Апеляційного суду міста Києва Саліхову В.В. необґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 35-37, 39, 40, п. 7 ч. 1 ст. 252, п. 11 ч. 1, ст. 253, 368 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі зупинити до вирішення питання про відвід судді Апеляційного суду міста Києва Саліхова Відталія Валерійовича відповідно до вимог ч. 3 ст.40 ЦПК України.

Заяву представника Республиканского унитарного производственного предприятия «Белмедпрепараты» про відвід судді Саліхова Віталія Валерійовича визнати необґрунтованою.

Справу передати до канцелярії Апеляційного суду м. Києва для автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ЦПК України.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Б.Б. Левенець

Н.В.Поліщук