Постанова № 73305109, 10.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року м. Київ

Справа № 756/9863/17

Апеляційне провадження 22-ц/796/3347/2018

Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Махлай Л.Д.,

суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

при секретарі: Борисенко Д.В.

сторони

позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»

відповідач опікун ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», подану через представника ОСОБА_4, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Яценко Н.О., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, опікуном якого є ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

25.07.2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.06.2012 року у розмірі 18 297, 60 грн, яка складається із: 200, 95 грн - заборгованість за кредитом; 13 149, 15 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 600 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн - штраф (фіксована частина) та 847, 50 грн - штраф (процентна складова), посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22.01.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк», через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, дата, в яку відповідач здійснив останнє погашення заборгованості по кредиту не є датою, що зумовлює початок перебігу строку позовної давності. Строк позовної давності по щомісячним платежам починається з часу прострочення сплати щомісячного платежу, а по кредиту - зі спливом останнього місяця дії картки. Суд не встановив строк дії картки та не вимагав її від сторін. Перша картка відповідачу була видана зі строком дії до 03.2016 року, а потім строк її дії було продовжено до 06.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомленя учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.06.2012 року ОСОБА_2 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку. В заяві міститься інформація про те, що позичальник ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку та погодився з ними. Позичальник висловив свою згоду, що заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною картою та тарифами складає договір про надання банківських послуг. Заява підписана позичальником та представником банку. Таким чином між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 1 600 грн, зі сплатою 36 відсотків річних на суму залишку заборгованості.

Згідно з п. 1.1.7.31 Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 строк позовної давності щодо вимог про повернення кредиту складає 50 років.

Відповідач подав заяву про застосування позовної давності.

Відповідно до прозрахунку. Наданого позивачем відповідач порушив умови договору щодо сплати щомісячних платежів з 2012 року, а з 27.03.2014 року не здійснював жодних платежів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банк звернувся до суду з позовом поза межами строку позовної давності, а умови щодо збільшення строк позовної давності не можна вважати такими, що узгоджені сторонами, оскільки ці Умови не підписані відповідачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що письмового договору між стронами про збільшення позовної давності укладено не було, оскільки Умови і правила надання банківських послуг у ПриватБанку відповідачем не підписані. У анкеті - заяві позичальника від 14.06.2012 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

З розрахунку заборгованості, наданого банком, вбачається, що відповідач перестав сплачувати будь - які платежі починаючи з 27.03.2014 року. Позивач звернувся з даним позовом до суду 25.07.2017 року. Відтак висновки суду про пропуск позивачем позовної давності відповідають нормам матеріального права та встановленим обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк дії картки встановлено до червня 2018 року колегія судді не може прийняти до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Позивач не навів будь - яких поважних причин неподання до суду першої інстанції довідки про строк дії картки, які долучив до апеляційної скарги, а відтак колегією суддів відмовлено у дослідженні цих нових доказів.

Завданням апеляційного розгляду є перевірка законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а не вирішення справи по суті по нових доказах, наданих сторонами на стадії апеляційного розгляду.

У заяві-анкеті відсутні дані про вид кредитної картки та строк її дії.

Відповідно до положень статті 60 ЦПК України, в редакції, що діяла на час подачі позову кожна сторона зобов`довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України, в редакції, що діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Позивач до позовної заяви копію картки позичальника не долучив, у позовній заяві про строк дії картки не вказував та надалі про такий доказ не заявляв. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції мав з власної ініціативи витребувати у позивача такий доказ суперечать положенням цивільного процесуального законодавства та порушують принцип диспозитивності цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений 10.04.2018 року.

Головуючий

Судді