Ухвала суду № 73305099, 04.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засідання Глиняного В.П., Масенка Д.Є., Орліченко О.Ю., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9., на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року,

за участі: представника ОСОБА_6,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Жукової В.І, яке погоджено прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Касьяном А.О., та накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 07 лютого 2018 року в нежитлових приміщеннях в будівлі за адресою: АДРЕСА_1, які використовуються (використовувалися) ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Приймаючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане у клопотанні майно з метою збереження речових доказів, оскільки детективом доведено наявність обґрунтованих підстав вважати, що вилучене майно є доказом злочину, є можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні, та наявні ризики, які передбачені ст. 170 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_9. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року, як таку, що постановлена з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права. В поясненнях щодо додержання строку подання апеляційної скарги від 23 березня 2018 року наголошує на тому, що нею не пропущено строк на оскарження згаданої ухвали слідчого судді, оскільки не була повідомлена про час і місце розгляду клопотання про арешт майна і участі в судовому засіданні не приймала. Про оскаржувану ухвалу дізналася лише 21 лютого 201 року, коли ця ухвала була оприлюднена в ЄДРСР.

Заслухавши доповідь судді з приводу поважності пропущення строку на апеляційне оскарження, пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу з додатковими доводами до неї, просив задовольнити її в повному обсязі, та наполягав саме на тому, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено не було, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, 12 лютого 2018 року детектив Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Жукова В.І, за погодженням прокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Касьяна А.О., звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку 07 лютого 2018 року в нежитлових приміщеннях в будівлі за адресою: АДРЕСА_1, які використовуються (використовувалися) ОСОБА_9., ІНФОРМАЦІЯ_1.

14 лютого 2018 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва вказане клопотання задоволено.

23 лютого 2018 року за допомогою поштового зв'язку, ОСОБА_9 подала на вищевказану ухвалу апеляційну скаргу до Солом'янського районного суду м. Києва, що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті, яка була отримана районним судом 26 лютого цього ж року.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та матеріалів провадження, ОСОБА_9 та її представник не приймали участь у розгляді клопотання детектива про накладення арешту на вищевказане майно.

Разом з тим, посилання в апеляційній скарзі та у судовому засіданні представника на те, що оскільки про існування оскаржуваної ухвали, ОСОБА_9 стало відомо лише 21 лютого 2018 року з ЄДРСУ після оприлюднення, а тому строк на апеляційне провадження не пропущено, колегія суддів вважає не переконливим, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її проголошення, а згідно з ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Іншої можливості оскарження ухвали слідчого судді, в тому числі і з дня її оприлюднення в ЄДРСУ, чинним КПК не передбачено.

Із матеріалів провадження вбачається, що оскаржувана ухвала була проголошена 14 лютого 2018 року і строк на її оскарження закінчився 19 лютого того ж року, а апеляційну скаргу було подано лише 23 лютого 2018 року, тобто з пропуском п'ятиденного строку на оскарження ухвали з дня її оголошення.

Разом з тим у судовому засіданні представник ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 повністю погодився та підтримав доводи наведені в поясненні ОСОБА_9. від 23 березня 2018 року та стверджував, що строк на апеляційне оскарження згаданої ухвали слідчого судді пропущено не було і не просив суд про поновлення такого строку.

Ч. 3 ст. 403 КПК України надає право особі, яка подала апеляційну скаргу змінити та/або доповнити її.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Таким чином, колегія суддів, в даному конкретному випадку, приходить до переконання про необхідність повернення ОСОБА_9. апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року, оскільки вона подала апеляційну скаргу після закінчення п'ятиденного строку, з дня оголошення оскаржуваної ухвали, на її оскарження і фактично не просить про поновлення такого строку.

При цьому колегія суддів враховує і те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє ОСОБА_9. права повторного звернення з апеляційною скаргою; що оскаржувану ухвалу було постановлено без виклику ОСОБА_9., а тому строк апеляційного оскарження для неї повинен обчислюватись з дня отримання нею копії судового рішення (Однак матеріали провадження не містять даних про отримання ОСОБА_9 копії оскаржуваної ухвали); що ОСОБА_9. вправі отримати копію згаданої ухвали слідчого судді та оскаржити її у встановленому законом порядку.

Одночасно колегія суддів бере до уваги і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13, у разі подання особами, визначеними у ст. 174 КПК, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв'язку з необґрунтованістю його накладення, судді судів апеляційної інстанції мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання, можуть залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно, особи, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2 ч. 2 ст. 174 КПК), а уже потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК.

Керуючись ст. ст. 376, 395, 399 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9., на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Жукової В.І, яке погоджено прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Касьяном А.О., та накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 07 лютого 2018 року в нежитлових приміщеннях в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 які використовуються (використовувалися) ОСОБА_9., ІНФОРМАЦІЯ_1, повернути ОСОБА_9, як таку, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

Паленик І.Г. ГлинянийВ.П. Масенко Д.Є.

Справа №11-сс/796/1563/2018 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Сенін В.Ю. Доповідач: Паленик І.Г.