Ухвала суду № 73304143, 27.03.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження 11-кп/792/32/18

Справа № 688/3742/16-к Головуючий в 1-й інстанції Огороднік І. В.

Категорія:ч.1 ст.366 КК України Доповідач Кулеша С.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

доповідача – судді Кулеші Л.М.,

суддів Барчука В.М., Бережного С.Д.,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

прокурора Роговського Р.І.,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілих

і представника цивільного

позивача СФГ «Кузьминці» ОСОБА_3,

представника

потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника та представника

цивільного відповідача

СГВК «Кузьминці» ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційними скаргами представника потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_2, цивільного позивача СФГ «Кузьминці» – адвоката ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2, прокурора, на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2017 року ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, працюючого головою СГВК «Кузьминці», раніше не судимого,-

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн.

На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_5 від покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України в зв’язку з закінченням строків давності. За ч.3 ст.191, ч.5 ст.191 КК України виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення ним вказаних злочинів.

ОСОБА_5 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 191, ч.5 ст. 191 КК України та виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення ним вказаних злочинів.

Цивільний позов Селянського (фермерського) гасподарства «Кузьминці» до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кузьминці» та до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди залишено без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди залишено без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави вирати за проведення експертизи в сумі 1475,76 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не застосовувався.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

За вироком суду, в березні 2013 року ОСОБА_5, займаючи посаду виконавчого директора СФГ «Кузьминці», тобто будучи службовою особою, для забезпечення уявної достовірності бухгалтерського обліку, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в приміщенні контори селянського фермерського господарства «Кузьминці» (далі СФГ «Кузьминці), що в с.Кузьминці Теофіпольського району Хмельницької області, усвідомлюючи, що засновники цього господарства ОСОБА_2 і ОСОБА_7, які ж до того перебували у трудових відносинах з СФГ «Кузьминці» і обіймали посади: ОСОБА_2 - голови господарства, а ОСОБА_7 - технолога, не проживають в ІНФОРМАЦІЯ_5 і не приїдуть для отримання заробітної плати в касі господарства, поставив свій підпис навпроти прізвищ вказаних осіб у відомості про видачу заробітної плати за березень 2013 року, тобто вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Крім того, стороною обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.5 ст.191 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_5 згідно наказу голови СФГ «Кузьминці» ОСОБА_2 №26/1-02/13 від 26.02.2013 року призначений виконавчим директором СФГ «Кузьминці», тобто являвся службовою особою, на яку було покладено організаційно-виконавчі та адміністративно-господарські функції. Також наказом голови СФГ «Кузьминці» ОСОБА_2 №01/1-03/13 від 01.03.2013 року ОСОБА_5, як виконавчому директору, надано право підпису фінансових документів без погодження з головою СФГ «Кузьминці» на суму не більше 50 000 гривень з одним контрагентом.

Таким чином, ОСОБА_5, перебуваючи на посаді виконавчого директора СФГ «Кузьминці», відповідно до Статуту і внутрішніх нормативно-правових актів був наділений правомочністю щодо управління та розпорядження майном СФГ «Кузьминці», в тому числі і коштами.

В 2013 році ОСОБА_5, будучи службовою особою, діючи з корисливих мотивів, умисно, повторно, в інтересах третіх осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, розтратив чуже майно за наступних обставин.

Так, в березні 2013 року, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що засновники даного СФГ «Кузьминці» ОСОБА_2 і ОСОБА_7, які ж до того перебували у трудових відносинах з СФГ «Кузьминці» і обіймали посади: ОСОБА_2 - голови господарства, а ОСОБА_7 - технолога, без погодження з ними зручного для них способу отримання заробітної плати, усвідомлюючи, що вони не проживають в ІНФОРМАЦІЯ_5 і не приїдуть для її отримання в касі господарства, підписав підготовлену бухгалтерами СФГ «Кузьминці» відомість на оплату праці працівникам СФГ «Кузьминці» за березень 2013 року, а саме: ОСОБА_5П, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_7, яку в подальшому передав в касу господарства для виконання.

Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 для отримання заробітної плати до каси підприємства не прибули, а визначений строк зберігання коштів у касі закінчувався, касир СФГ «Кузьминці» ОСОБА_9 звернулася до ОСОБА_5 як керівника підприємства з питанням про долю даних коштів.

ОСОБА_5, в порушення вимог п. 2.10. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (яким передбачено, що підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку; суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку), дав незаконну усну вказівку касиру СФГ «Кузьминці» ОСОБА_9 про те, щоб кошти в сумі 6965 гривень, які призначалися для виплати заробітної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_7 за березень 2013 року, до банку не повертати, а залишити в касі для подальшої видачі особі, яка приїде від ОСОБА_2 та ОСОБА_7 для отримання їх зарплати. Водночас, ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, для забезпечення уявної достовірності бухгалтерського обліку, повідомив ОСОБА_9 про те, що він особисто буде розписуватися у відомостях на оплату праці працівникам СФГ «Кузьминці» за березень 2013 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_7, а кошти буде отримувати інша особа. При цьому, зазначене питання він з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не погоджував.

ОСОБА_9, діючи відповідно до вказівки ОСОБА_5, не усвідомлюючи наміри останнього, передала йому дві відомості на оплату праці працівникам СФГ «Кузьминці» за березень 2013 року без дат, в яких зазначено, що ОСОБА_2 отримав кошти в загальній сумі 4507 гривень (2200 гривень по одній та 2307 гривень по іншій), а ОСОБА_7 - в загальній сумі 2458 гривень (1200 гривень по одній та 1258 гривень по іншій), після чого ОСОБА_5, без погодження зі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 поставив свій підпис навпроти прізвищ даних осіб, чим підтвердив факт отримання ними заробітної плати за вказаний період. У невстановлений день та час до каси господарства прийшов невідомий чоловік, якого ОСОБА_9 раніше бачила на території господарства, і повідомив, що він прийшов, щоб отримати заробітну плату за ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Після цього, ОСОБА_9, діючи відповідно до вказівки ОСОБА_5, в порушення вимог п.п. 3.5., 3.6. Положення, якими передбачено, що:

-п.3.5. у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

-п. 3.6. видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості. Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, у тому числі й особи, що не має змоги у зв'язку з хворобою або з інших поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис «За довіреністю». Видача готівки за довіреністю проводиться відповідно до вимог, передбачених у пункті 3.5. Довіреність залишається в касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості», видала кошти в сумі 6965,00 гривень вказаному чоловіку.

ОСОБА_5, продовжуючи свою протиправну діяльність, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 за заробітною платою до каси СФГ «Кузьминці» не приїдуть і кошти отримувати не будуть, умисно, повторно, діючи в інтересах третіх осіб, аналогічним шляхом, в приміщені контори СФГ «Кузьминці» у невстановлений досудовим розслідування день та час підписав відомості (без дат) про видачу заробітної плати ОСОБА_7 а саме: за липень 2013 року на суму 1100 гривень, за серпень 2013 року на суму 1200 гривень, після чого, у день видачі заробітної плати за відповідні місяці без погодження з ОСОБА_7 поставив свій підпис у даних відомостях навпроти прізвища ОСОБА_7, тим самим підтвердив факт отримання нею коштів як заробітної плати за відповідні місяці. Всі кошти, які за вказівкою ОСОБА_5, залишалися в касі господарства, а саме: за липень 2013 року в розмірі 1100 гривень, за серпень 2013 року в розмірі 1200 гривень, ОСОБА_9, діючи відповідно до вказівок ОСОБА_5, без законних на те підстав у невстановлений досудовим розслідування день та час передавала невідомому чоловіку, який приходив за ними через декілька днів після дня видачі заробітної плати за відповідний місяць.

У подальшому встановлено, що особою, яка за вказівкою ОСОБА_5 отримувала кошти в касі СФГ «Кузьминці», був ОСОБА_10 Всього він отримав коштів на загальну суму 9265 гривень, однак ОСОБА_2 та ОСОБА_7 їх не передав.

Таким чином, ОСОБА_5, обіймаючи посаду виконавчого директора СФГ «Кузьминці», являючись службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів на користь третіх осіб, у березні, липні та серпні 2013 року, маючи право оперативного управління коштами СФГ «Кузьминці», підписував відомості на оплату праці працівникам СФГ в касі підприємства, а після надходження коштів у касу, грубо порушуючи вимоги нормативно-правових актів, що стосуються порядку ведення касових операцій, давав завідомо незаконні усні вказівки касиру підприємства щодо видачі коштів особі, не зазначеній у відомостях. У подальшому, особисто, без погодження з ОСОБА_2 та ОСОБА_7, у відомостях на оплату праці ставив свої підписи за них про нібито отримання ними заробітної плати, внаслідок чого кошти, що призначалися як виплата заробітної плати ОСОБА_2 за березень 2013 року в розмірі 4507 гривень, ОСОБА_7 - за березень в розмірі 2458 грн., липень в розмірі 1100 грн. та серпень 2013 року в розмірі 1200 грн., в загальній сумі 4758,00 гривень, були ним розтрачені.

Всього ОСОБА_5 розтрачено 9265 грн., як наслідок, ОСОБА_2 заподіяно матеріальну шкоду на суму 4507 грн., а ОСОБА_7М - на суму 4758 гривень.

Також, з березня 1997 року по і теперішній час в селі Кузьминці Теофіпольського району зареєстровано і здійснює господарську діяльність селянське фермерське господарство «Кузьминці», головою і одним із співвласників якого є ОСОБА_2 Зазначене селянське господарство використовувало у своїй господарській діяльності земельні ділянки, розташовані на території Поляхівської сільської ради Теофіпольського району, які в 2007 році отримало в оренду терміном на 15 років від власників земельних паїв жителів села Кузьминці, загальною площею 1065,47 га.

В серпні 2013 року СФГ «Кузьминці» з метою здійснення посівів озимої пшениці на орендованих землях придбало в СК «Кузьминський» 49,570 тон насіння озимої пшениці 2 класу, на загальну суму 111 037,00 гривень. Восени 2013 року СФГ «Кузьминці», виконавчим директором якого згідно наказу голови СФГ «Кузьминці» ОСОБА_2 № 26/1-02/13 від 26.02.2013 року був ОСОБА_5, власними силами та засобами здійснило посіви вказаного насіння озимої пшениці на частині орендованих земель загальною площею 240 га.

У подальшому ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, знаючи стан справ у СФГ «Кузьминці», оскільки перебував на посаді виконавчого директора цього господарства, повторно, вирішив заволодіти усім майном СФГ «Кузьминці».

Реалізовуючи свій злочинний намір на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5, на початку 2014 року підбурив жителів села Кузьминці - власників земельних паїв, які перебували в оренді СФГ «Кузьминці», розірвати в односторонньому порядку трудові відносини з СФГ «Кузьминці», а також в порушення умов договору оренди земельних ділянок (паїв), які були укладені між орендарем СФГ «Кузьминці» та орендодавцями - жителями села Кузьминці, терміном на 15 років - до 2022 року, розірвати в односторонньому порядку зазначенні договори оренди земельних ділянок та створити нове господарство, яке він мав намір очолити після створення.

Для реалізації свого наміру ОСОБА_5 ініціював проведення загальних зборів жителів села Кузьминці, які було проведено 11.01.2014 року.

На загальних зборах співвласників майнових та земельних паїв СФГ «Кузьминці» в односторонньому порядку прийнято рішення створити на базі СФГ «Кузьминці» нове господарства, розірвати договори оренди земельних паїв з СФГ «Кузьминці», вилучити все майно, яким користується СФГ «Кузьминці», створити спілку власників паїв, утримувати всі цінності СФГ «Кузьминці». Дані збори проведені без участі власників СФГ «Кузьминці». Рішення зборів оформлено протоколом №1.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру щодо заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 організував створення СГВК «Кузьминці», в якому виступив як один із засновників.

Згідно протоколу №1 загальних зборів засновників сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кузьминці» (далі - СГВК «Кузьминці») від 14.01.2014 року засновники кооперативу ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 одноголосно прийняли рішення про створення СГВК «Кузьминці», затвердження Статуту СГВК «Кузьминці», обрання голови кооперативу та проведення державної реєстрації кооперативу. Головою кооперативу обрано ОСОБА_5 та уповноважено останнього подавати документи на державну реєстрацію кооперативу, здійснювати інші дії, пов’язані з представництвом кооперативу перед державними та іншими організаціями та підприємствами, а також на здійснення інших дій від імені кооперативу. Окрім того, затверджено Статут СГВК «Кузьминці».

14.01.2014 року реєстраційною службою Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області проведено державну реєстрацію СГВК «Кузьминці» (керівник ОСОБА_5, юридична адреса - с. Кузьминці Теофіпольського району Хмельницької області), а також проведено державну реєстрацію Статуту СГВК «Кузьминці».

Відповідно до Статуту сільськогосподарського кооперативу «Кузьминці» ст.8 «ОСОБА_14 кооперативу. Фонди кооперативу»:

п.8.1 ОСОБА_14, майнові права та зобов’язання. Майно та майнові права кооперативу складаються з:

- продукції, що виготовлена кооперативом у результаті його господарської діяльності;

- отриманих доходів;

- іншого майна та майнових прав, що були надбані кооперативом на законних підставах;

п.8.2 Формування майна кооперативу. Майно кооперативу створюється шляхом внесення паю та додаткового паю кожним з членів кооперативу. Розмір та вклад внесків кожного з членів кооперативу повинні бути такими, як їх зазначено у Статуті;

п.8.3 Склад внесків до кооперативу та порядок їх здійснення. Члени кооперативу мають право вносити свій пай та додатковий пай майном, майновими права та/або грішми. Кожен з членів кооперативу протягом місяця від дати набуття ним членства у кооперативі повинен внести свій вступний внесок грішми у повному обсязі, а також свій пай на суму не менше 40% від його загальної вартості. Решта вартості паю кожного з членів кооперативу має бути внесена протягом року з дати набуття ним членства у повному обсязі;

п.8.4 Внесення пайового внеску майном. Майно, що вноситься членами кооперативу в рахунок їхнього паю чи додаткового паю, вноситься ними на підставі акту прийому-передачі майна після державної реєстрації кооперативу;

п.8.5 Реєстрація внесків. Внески, що вносяться в рахунок паїв у грошовій чи негрошовій формі, реєструються у бухгалтерських книгах кооперативу в день їх отримання кооперативом. Внески до кооперативу у вигляді нематеріальних цінностей вважатимуться внесеними на дату, що встановлюється загальними зборами членів кооперативу.

Окрім цього, відповідно до статті 13 Статуту кооперативу «Правління кооперативу» голову кооперативу наділено організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Враховуючи, що СГВК «Кузьминці» був новоствореним підприємством, зареєстрованим 14.01.2014 року, а отже раніше не здійснював ніякої господарської діяльності, в зв’язку з чим не виробляв продукції і не мав доходів, окрім того, не був правонаступником іншого підприємства, а тому не мав і не міг мати у своєму володінні, користуванні та розпорядженні ніякого майна, земельних ділянок та інших товарно-матеріальних цінностей, крім тих, які відповідно до п. 8.1 Статуту, були надбані Кооперативом на законних підставах.

Разом із тим, фактично після реєстрації СГВК «Кузьминці» ОСОБА_5, з метою заволодіння чужим майном, як керівник кооперативу, нібито виконуючи рішення співвласників майнових і земельних паїв, в порушення вимог Статуту СГВК «Кузьминці», без законних на те підстав, отримав і утримував усе майно, належне СФГ «Кузьминці», що знаходилося на території с.Кузьминці.

В подальшому, ОСОБА_5 в перших числах лютого 2014 року, достовірно знаючи, що СФГ «Кузьминці» здійснило посів озимої пшениці на площі 240 га, з метою створення передумов для заволодіння даним зерном, підготував, підписав як керівник СГВК та подав до управління статистики в Теофіпольському районі звіт за формою №4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2014 року», в якому зазначив недостовірну інформацію про те, що СГВК «Кузьминці» (створений 14.01.2014 року), станом на 1 січня 2014 року володіє посівами пшениці озимої на площі 240 га.

Влітку 2014 року перед проведенням жнив, ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію свого умислу, зловживаючи своїм службовим становищем та наданими йому повноваженнями, перебуваючи на посаді голови СГВК «Кузьминці», достовірно знаючи про те, що керованому ним підприємству не належать посіви пшениці озимої на площі 240 га, на території Поляхівської сільської ради, умисно, з корисливих мотивів організував збір врожаю озимої пшениці належної СФГ «Кузьминці» із земельних площ розміром 240 га, а саме надав незаконну вказівку працівникам СГВК «Кузьминці», щоб силами і засобами, які знаходилися в розпорядженні даного господарства провести збір врожаю озимої пшениці належної СФГ «Кузьминці» із земельних площ розміром 240 га, а зібране зерно завести на зерносклади СГВК «Кузьминці».

В липні 2014 року (в період жнив) працівники СГВК «Кузьминці», не усвідомлюючи протиправних намірів ОСОБА_5 щодо заволодіння чужим майном, силами та технікою СГВК «Кузьминці», яка знаходилася у їхньому володінні, однак юридично належала та була зареєстрована за СФГ «Кузьминці», провели збір врожаю озимої пшениці 2 класу із площі 240 га, що належала СФГ «Кузьминці». Всього було зібрано 12719 центнерів зерна пшениці озимої, вартістю 2250 гривень за 1 тону на загальну суму 2 861 775 гривень, яке було перевезене та поміщено на зерносклади СГВК «Кузьминці».

На початку серпня 2014 року головою СГВК «Кузьминці» ОСОБА_5 складено та подано до управління статистики у Теофіпольського району звіт за формою №37-сг «Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур» про те, що станом на 01.08.2014 року СГВК «Кузьминці» проведено збирання врожаю сільськогосподарських культур, в тому числі озимої пшениці з площ посіву та збирання 240 га в кількості 12719 центнерів.

У подальшому, зібране зерно озимої пшениці незаконно витрачене СГВК «Кузьминці».

Таким чином, ОСОБА_5, будучи керівником СГВК «Кузьминці», зловживаючи своїм службовим становищем, повторно, умисно, з корисливих мотивів, в липні 2014 року організував збирання і перевезення до зерноскладів кооперативу силами та засобами СГВК «Кузьминці» врожаю зерна озимої пшениці 2 класу з площі 240 га, який належав СФГ «Кузьминці». Всього було зібрано 12 719 центнерів зерна, вартістю 2250 гривень за 1 тону, на загальну суму 2 861 775 гривень. Тим самим, ОСОБА_5 заподіяв СФГ «Кузьминці», головою якого є ОСОБА_2, матеріальну шкоду в розмірі 2 861 775 грн., що відноситься до особливо великих розмірів, так як в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_7 та цивільного позивача селянського господарства «Кузьминці» просить вирок суду скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції, в іншому складі.

Вважає, що рішення Шепетівського міськрайонного суду в частині визнання ОСОБА_5 невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 191, ч.5 ст. 191 КК України є неправомірним, упередженим і таким, що не відповідає фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження справи, а як наслідок цього - залишення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_7 і цивільного позивача селянського (фермерського) господарства «Кузьминці» - без розгяду. При винесенні судового рішення допущені порушення норм процесуального права і це витікає із наступного:

Вказує, що під час розгляду кримінального провадження, Шепетівський міськрайонний суд в ході судових засідань, позбавив права представника потерпілих адвоката ОСОБА_3 ставити запитання обвинуваченому ОСОБА_5, а подані письмові запитання суду підсудному ОСОБА_5 Шепетівський міськрайонний суд не оголосив та не ставив їх підсудному. Головуючий суддя Огороднік І.В. зазначив, що ОСОБА_5 не бажає відповідати на поставлені запитання, а суд не вправі ці запитання задавати.

В свої апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Вважає винесений вирок незаконним та необгрунтованим через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке полягає у порушенні судом його прав як потерпілого, передбачених статтею 56 КПК України.

Зазначає, що суд, здійснюючи судовий розгляд без участі його представника, незважаючи на подання ним клопотань про перенесення розгляду справи, порушив його право, передбачене п. 8 ч. 1 ст. 56 КПК України.

В поданій апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_5 та призначити покарання за ч. 3 ст. 191 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 5 роки, за ч. 5 ст. 191 КК України - 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки, та з конфіскацією майна, за ст. 70 КК України шляхом поглинання меш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки та з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 366 КК України - штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ст.ст. 74, 49 КК України звільнити від покарання в зв'язк) з закінченням строків давності.

Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Вказує, що в порушення зазначених вимог Закону, незважаючи на те, що в ході судового розгляду досліджено звіти СГВК «Кузьминці» за 2014 рік, а саме «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2014 року», «Сівба та збирання врожаю, сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт» відповідно до яких підприємством, яке створено в січні 2014 року, задекларовано 240 га посівних площ озимої пшениці під урожай 2014, збір врожаю озимої пшениці в кількості 12719 ц з площі 240 га, а також досліджено звіт СВГ «Кузьминці» за 2014 рік, а саме «Посівні плоші сільськогосподарських культур під урожай 2014 року» де підприємством задекларовано тих самих 240 га посівних площ озимої пшениці під урожай 2014, судом вони до уваги не прийняті.

При цьому суд прийняв до уваги покази обвинуваченого, що він не підписував такі звіти, а стороною обвинувачення не надано на спростування цього.

Вважає, що таке твердження є невірним оскільки вказані звіти органом досудового розслідування отриманні відповідно до вимог КПК України, а саме тимчасовим доступом до речей та документів в управлінні статистики.

Крім того, в ході судового розгляду при пред’явлені ОСОБА_5 підписів на вказаних звітах останній повідомив, що підпис на звіті від 01.05.2014 поставлений ним.

Тобто, законний порядок отримання таких звітів в уповноваженого органу якому їх подають і який їх зберігає стверджує той факт, що юридичною особою СГВК «Кузьминці» де головою був ОСОБА_5 такі звіти подані в них зазначено про збір озимої пшениці.

Крім того, суд визнав недопустимими доказами копії посвідчень конденційність насіння, сертифікат на насіння ХМ158079 від 10.03 накладну №327 від 20.08.2013 та довіреність №90 від 14.08.2013 встановив та визначив, що вони не є документами в розумінні ст. 100 КПК України. Проте поняття поняття документа в КПК регулює не ст.. 100 КПК України, а ст..99 КПК України.

Суд безпідставно взяв до уваги покази свідків ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, з приводу того, що рішення про збір урожаю приймалося загальними зборами пайовиків, а не ОСОБА_5, оскільки вони є зацікавленими особами.

Також, в ході судового розгляду стороною обвинувачення заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_22, однак, вказаний свідок в судовому засіданні не допитаний, в зв’язку з чим суд допустив неповноту судового розгляд.

Крім того, виключивши в мотивувальній частині вироку епізоди вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України за липень та серпень 2013 року, в резолютивній частині вироку суд їх окремо не розділив та фактично визнав винним обвинуваченого за всіма епізодами (березень, липень, серпень) ч. 1 ст. 366 КК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме п. 2 ч. 4 ст. 374 КК України та є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Важає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, суд правильно застосував матеріальний закон, дотримуючись вимог процесуального закону при встановленні фактичних обставин справи і дав належну правову оцінку всім обставинам кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, представника потерпілих і цивільного позивача ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_2- адвоката ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_2, прокурора, на підтримку поданих апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника і представника цивільного відповідача про законність та обґрунтованість вироку, дослідивши письмові докази, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_7 та цивільного позивача СФГ «Кузьминці» - адвоката ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2 задоволенню не пілягають, а апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Так, в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_5 вини не визнав та показав, що він був призначений виконавчим директором СФГ «Кузьминці», але на нього не було покладено обов'язку організації ведення бухгалтерського обліку фермерського господарства, він не був наділений правом розпорядження, видачі, зберігання заробітної плати працівників СФГ «Кузьминці» або правом контролю за працівниками бухгалтерії, не здійснював керівництво їх діяльністю, не мав права самостійно підписувати будь-які бухгалтерські документи і всі його підписи є наслідком виконання вказівок ОСОБА_2 по телефону або безпосередньо. Саме останній і надавав йому вказівки щодо підпису зарплатних відомостей. Порядок отримання заробітної плати подружжям ОСОБА_2 був запроваджений задовго до його призначення. З моменту членства в СФГ «Кузьминці» подружжя ОСОБА_2 жодного разу не з'являлися за отриманням заробітної плати. Він дійсно розписався в зарплатних відомостях за березень 2013 року за ОСОБА_2, проте коштів за них не отримував. Платіжні відомості за березень 2013 року підписав після того, як їх представник – ОСОБА_10 отримав за них заробітну плату за березень 2013 року і передав їх ОСОБА_2, а той зателефонував, повідомив про отримання коштів та попросив розписатися у відомостях. Він розписувався у відомостях власним підписом і не підробляв підпис ОСОБА_2, тому вважає, що не вносив неправдивих відомостей в них. Крім того, підпис ставив не в силу своїх посадових обов'язків, а як приватна особа на виконання прохання іншої приватної особи. Цивільні позови не визнає.

Доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а саме внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за епізодом - березень 2013 року, підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами та не оспорюється в поданих апеляційних скаргах.

За показаннями потерпілого ОСОБА_2 з 2012 року він був головою та членом Селянського фермерського господарства «Кузминці». Нараховану, з цього часу, заробітну плату, він не отримував особисто, за нею не приїжджав і нікого не уповноважував це робити, оскільки вважав, що ці кошти повинні йти на розвиток господарства. В березні 2013 року він призначив ОСОБА_5 на посаду виконавчого директора СФГ «Кузьминці», повідомляв його про відмову від отримання заробітної плати, бухгалтерію господарства не повідомляв. ОСОБА_10 був його уповноваженою особою, наглядав за станом фінансових справ у господарстві.

Згідно з показаннями потерпілої ОСОБА_7 в суді першої інстанці, з кінця 2011 року вона є членом СФГ «Кузьминці», працювала в цьому господарстві на посаді технолога за допомогою мережі Інтернет. У господарство не приїжджала, заробітної плати не отримувала і нікому не доручала це робити, розмір її заробітної плати вона не знає, також їй невідомо хто розписувався за неї в зарплатних відомостях. У неї була домовленість з чоловіком, що заробітну плату вона отримувати не буде, проте від неї не відмовлялася. Вважає, що її заробітну плату привласнив ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_10, підтвердив, що за дорученням ОСОБА_2 здійснював контроль за фінансово-господарською діяльністю СФГ «Кузьминці», 1 раз на місяць приїжджав туди, отримував заробітну плату ОСОБА_2 в касі господарства, на підставі наданого йому доручення, в тому числі і весною 2013 року. Отримані кошти віддавав ОСОБА_2, розписки про це від нього не брав, але той у його присутності перераховував ці кошти і претензій він нього не було. Свої дії із ОСОБА_5 він не узгоджував, під час отримання заробітної плати обвинувачений присутнім не був. ОСОБА_2 давав вказівки СФГ «Кузьминці» щодо отримання його заробітної плати та його дружини, касир безперешкодно видавала йому їх заробітну плату. У відомостях на отримання заробітної плати він не розписувався, оскільки була домовленість, що ОСОБА_2 розпишеться сам.

Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні цього злочину підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З даних відомостей на оплату праці працівникам СФГ «Кузьминці» за березень 2013 року вбачається, що підписи про отримання заробітної плати, навпроти прізвищ ОСОБА_2 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є ідентичними і за показаннями обвинуваченого вчиненні ним.

Згідно з даними висновку експерта №128 П від 01.09.2014 року підписи в стобці «Підпис» напроти прізвища «ОСОБА_2М.», прізвища «ОСОБА_7М.», напроти прізвища «ОСОБА_5П.» у відомості за березень 2013 року виконані однією і тією самою особою.

Статутом селянського (фермерського) господарства «Кузьминці», зареєстрованого державним реєстратором Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області 16.05.2012 року за № 16671050012000181, підтверджується, що згідно п.11.1 управління господарством здійснює його голова або особа, яка є його правонаступником, виконавчий директор.

Відповідно до наказу Селянського (фермерського) господарства «Кузьминці» № 26/1-02/13 від 26.02.2013 року ОСОБА_5 призначено з 01.03.2013 року на посаду виконавчого директора СФГ «Кузьминці».

Суд першої інстанції підставно відхилив показання обвинуваченого про те, що підписи у відомостях на отримання заробітної плати за березень 2013 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_7 він ставив як фізична особа, а не як службова особа, оскільки на час вчинення злочину він займав посаду виконавчого директора господарства, здійснював управління господарством, касир господарства, у розпорядженні якої знаходилися ці відомості, перебувала у його підпорядкуванні, а відтак мав доступ до вказаних відомостей в силу свого службового становища, діяв як керівник - службова особа господарства.

Крім того, колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції про недоведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених за ч.3 ст.191, ч.5 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України по епізоду липень-серпень 2013 року, вважає їх такими, що відповідають матеріалам кримінального провадження і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.

При цьому місцевий суд обґрунтовано врахував вимоги ч.3 ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Аналогічна вимога міститься і в ч.3 ст. 373 КПК України.

За змістом ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Суд врахував, що ОСОБА_5 в судовому засіданні категорично заперечував свою причетність до цих злочинів.

В цій частині обвинувачення, з його показань слідує, що він 20 листопада 2012 року був призначений колишнім головою «СФГ» Кузьминці ОСОБА_8 заступником виконавчого директора, а після звільнення ОСОБА_8, був призначений ОСОБА_2 виконавчим директором СФГ «Кузьминці». 03.03.2013 року ознайомився з посадовою інструкцією виконавчого директора СФГ «Кузьминці». На нього не було покладено обов'язку організації ведення бухгалтерського обліку фермерського господарства і він не повинен був забезпечувати дотримання засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності тощо. В штаті СФГ «Кузьминці» не було головного бухгалтера і його обов'язки здійснював голова фермерського господарства ОСОБА_2 Наказом голови СФГ «Кузьминці» ОСОБА_2 йому було надане право підпису фінансових документів, без погодження з головою СФГ «Кузьминці», на суму не більше 50000 гривень з одним контрагентом. Він не був наділений правом розпорядження, видачі, зберігання заробітної плати працівників СФГ «Кузьминці» або правом контролю за працівниками бухгалтерії, не здійснював керівництво їх діяльністю, також не мав права самостійно підписувати будь-які бухгалтерські документи і всі його підписи є наслідком виконання вказівок ОСОБА_2 по телефону або безпосередньо. Заробітну плату за ОСОБА_7 за липень-серпень 2013 року не отримував і у відомостях на видачу заробітної плати не розписувався.

Наприкінці 2013 року до нього почали звертатися власники майнових і земельних паїв села Кузьминці та висловлювати своє незадоволення роботою ОСОБА_2, зокрема тим, що він, без інвестування у фермерське господарство, використовує майно пайовиків, заради власного збагачення. Крім того, людей обурила спроба ОСОБА_2 заволодіти їхніми майновими паями шляхом оформлення договорів купівлі- продажу без реальної сплати їм коштів. Люди почали обговорювати можливість створення власного сільськогосподарського підприємства та самостійно господарювати і звернулися до нього за допомогою для реалізації свого рішення. На початку 2014 року він звернувся до засновника селянського (фермерського) господарства «Кузьминці» ОСОБА_8 для з'ясування наявності у людей права на майно СФГ «Кузьминці». З пояснень останнього, йому стало відомо, що в 1997 році, внаслідок процесу розпаювання майна сільгосппідприємств, члени агропідприємства «50-річчя Перемоги» с.Кузьминці вийшли з його складу і отримали майно у спільну часткову власність без виділення в натурі.

04.05.1997 році відбулися загальні збори членів агропідприємства «50-річчя Перемоги», які вирішили створити СФГ «Кузьминці» в особі ОСОБА_8 і передати все розпайоване майно у користування фермерського господарства. Крім того, ОСОБА_8 пояснив, що власне майно і кошти до фермерського господарства не вносив. Разом з майном, навесні 1997 року, в користування СФГ «Кузьминці» перейшло і незавершене виробництво, зокрема посіви озимої пшениці та інші посіви зернових. На підставі нормативних актів колишні члени агропідприємства «50- річчя Перемоги» с.Кузьминці в березні 2001 року отримали в Поляхівській сільській раді свідоцтва про право власності на майновий пай. Для забезпечення прав пайовиків він, 08.06.1998 року, прийняв рішення про те, що все майно, яке придбавається СФГ «Кузьминці», вважається придбаним для збільшення пайового фонду і наступного розпаювання між власниками майнових паїв. 19.12.2011 року, рішенням №2, він ввів до складу членів СФГ «Кузьминці» ОСОБА_2 та його дружину ОСОБА_7 у зв'язку із приєднанням до складу СФГ «Кузьминці» фермерського господарства «Терра-ОРМС». 25.12.2011 року видав розпорядження про передачу власникам майнових паїв розпайованого майна та всього майна, яке було надбане СФГ «Кузьминці» за період з 1997 року по 25.12.2011 рік та склав акт прийому-передачі основних та оборотних засобів, що знаходяться на балансі та на позабалансовому рахунку СФГ «Кузьминці» станом на 25.12.2011рік на загальну суму 15700,0 грн.

Крім того, на початку грудня 2011р. він уклав від імені СФГ «Кузьминці» з власниками земельних паїв угоди про дострокове розірвання договору оренди земельних часток від 01.07.2007р., за умовами яких сторони домовились достроково розірвати договір оренди і здійснити повернення земельної ділянки, після набрання чинності угоди - з 01 січня 2014 року. З огляду на це, пайовики вирішили прийняти, за наявним актом, майно у свою власність, а згодом створити власне господарство, якому передати майно в користування. Будь-яким підбурюванням жителів села Кузьминці він ніколи не займався. Власники земельних паїв, які перебували у трудових відносинах з СФГ «Кузьминці», розірвали трудові відносини з господарством за власним бажанням. ОСОБА_2 і ОСОБА_7 не є співвласниками майнових та земельних паїв і не мали права брати участь у зборах пайовиків з правом голосу. 12.01.2015 року делегація в складі приблизно 15 пайовиків відвідала ТОВ «Старокостянтинівкцукор», щоб проінформувати ОСОБА_2 про рішення пайовиків і узгодити всі спірні питання. Із селянами спілкувався його батько ОСОБА_14, який, повідомив, що рішення пайовиків вони приймають і будь-яких заперечень у сина не буде. На наступний день до нього зателефонував ОСОБА_2 та, вислухавши інформацію про останні події в селі, сказав, що він не буде вчиняти дії проти громади і вони узгодили з ним порядок розірвання договорів оренди між власниками земельних паїв та СФГ «Кузьминці».

На реалізацію домовленості зі ОСОБА_2, він в січні 2014 року уклав угоди з пайовиками про розірвання договорів оренди між пайовиками і СФГ «Кузьминці». 14.01.2014 року були проведені установчі збори сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кузьминці», на яких був затверджений статут кооперативу, а він був обраний головою кооперативу. Рішення про створення кооперативу прийняли 186 осіб, а не він особисто. 07.02.2014р. СГВК «Кузьминці» отримав, як пайовий внесок, за актом приймання- передачі, майно пайовиків, в тому числі посіви озимої пшениці на 240 га, оприбуткував його і розпочав свою господарську діяльність. Він особисто не приймав рішень стосовно посівів озимої пшениці. Співвласники земельних паїв ініціювали проведення 07.03.2014р. зборів, на яких вирішили провести агрохімічні заходи по обробці посівів озимої пшениці. Пайовики, дивлячись на те, що ОСОБА_2 не має наміру обробляти посіяну озиму пшеницю, вирішили зробити це самостійно заради збереження врожаю. 16.07.2014р. власники майнових та земельних паїв на загальних зборах прийняли рішення про збереження врожаю пшениці в зерноскладі до визначення власника пшениці, що і було зроблено. Врожай пшениці в кількості 12 719 центнерів тн. був зданий на збереження до комори і оприбуткований по бухгалтерському обліку СГВК «Кузьминці». 07.03.2014р. були скликані та проведені загальні збори членів СГВК «Кузьминці» (оформлені протоколом №3), на яких було прийнято рішення провести за свій рахунок необхідні агрохімічні заходи для догляду за посівами озимої пшениці і подальшого збереження посівів, отриманих кооперативом. Агрохімічні заходи були проведені кооперативом в лютому та березні в квітні 2014 року. У витрати увійшло паливо для сільгосптехніки та заробітна плата працівників. Збір врожаю проводився комбайнами «Форшріт», які не були зареєстровані за СФГ «Кузьминці». Дійсно, було зібрано 12719 центнерів зерна пшениці озимої, однак вартість даного об'єму пшениці не може коштувати 2 861 775 грн., так як це кількість не товарного зерна, а кількість неочищеного врожаю пшениці з польовим сміттям, некондиційним зерном і домішками польових бур'янів без врахування вологості зерна. Звіт до управління статистики у Теофіпольського району за формою №37-сг «Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур», про те, що зібрано озиму пшеницю з 240 га. в кількості 12719 центнерів був поданий бухгалтерами СГВК «Кузьминці». В 2014 році СФГ «Кузьминці» звернулося з позовом до Теофіпольського районного суду про визнання недійсними угод про розірвання договорів, укладених на початку 2014 року фермерським господарством з пайовиками. Остаточно справа була вирішена 23.12.2015 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який констатував законність його дій та правомірність угод про розірвання орендних відносин з СФГ «Кузьминці». 14 вересня 2015 року ОСОБА_2 організував захоплення майна кооперативу за допомогою озброєної приватної охоронної фірми «Легіон», в зв’язку з чим були побиті селяни, захоплені всі ферми, тракторний парк, вивезені посіви кооперативу. 4 листопада 2015 року працівники СФГ «Кузьминці», використовуючи насильство, вивезли з комори кооперативу всю наявну пшеницю та ячмінь СГВК «Кузьминці». Посів озимої пшениці восени 2013 року СФГ «Кузьминці» проводило насінням, яке зберігалося у фермерському господарстві з часів головування СФГ «Кузьминці» ОСОБА_8, і яке зазначено в акті приймання-передачі пайовикам. Фактично з поля було зібрано фуражну пшеницю, її вага значно нижче ніж та, що зазначена в обвинувальному акті.

За показаннями потерпілого ОСОБА_2, влітку 2011 року ОСОБА_8 звернувся до його батька ОСОБА_14 та запропонував купити в нього фермерське господарство «Кузьминці» с. Кузьминці Теофіпольського району Хмельницької області. ОСОБА_8 повідомив, що з власниками земельних паїв, якими користується господарство, укладені письмові договори оренди земельних ділянок, строк дії яких закінчується у 2022 році. Все майно господарства ним викуплено у власників майнових паїв та належить йому. В підтвердження своїх слів ОСОБА_8 надав список майна, яке знаходиться на балансі господарства із зазначеною залишковою вартістю 22-24 млн. гривень. Будь-яких інших документів, що підтверджували б право власності на основні та оборотні засоби СФГ «Кузьминці» ОСОБА_8 не надавав та вони їх не вимагали, оскільки довіряли йому. ОСОБА_8 запропонував порядок передачі корпоративних прав СФГ «Кузьминці» шляхом приєднання ФГ «Тера Ормс», яке на той час було зареєстроване на нього, до СФГ «Кузьминці». Після об’єднання даних господарств він мав увійти до складу засновників СФГ «Кузьминці» із своєю дружиною, а через деякий час - вийти із його складу і залишити йому господарство. На дану пропозицію погодився. В грудні 2011 року, після того як було проведено злиття двох фермерських господарств та здійснено прийом - передачу майнових активів від ФГ «Тера Ормс» до СФГ «Кузьминці», його та дружину - ОСОБА_7 було введено в склад засновників СФГ «Кузьминці». В подальшому, після передачі усієї суми коштів, про які було домовлено, ОСОБА_8 вийшов із складу засновників та був призначений головою СФГ «Кузьминці». З метою подальшої нормальної діяльності господарства ОСОБА_8 попросив призначити виконавчим директором господарства ОСОБА_5, який на той час працював сільським головою Поляхівської сільської ради Теофіпольського району. В січні 2014 року, коли він перебував у відпустці, від його батька стало відомо, що в селі Кузьминці проведено схід села, на якому вирішено припинити усі стосунки із СФГ «Кузьминці», розірвати договори оренди земельних паїв з СФГ «Кузьминці» та на базі СФГ «Кузьминці» створити нове підприємство. 20 січня 2014 року біля ТОВ «Старокостянтинівцукор» у м.Старокостянтинів він зустрівся із ОСОБА_5, який разом із групою осіб, з числа жителів с.Кузьминці, приїхали та повідомили свої вимоги про розірвання усіх відносин із СФГ «Кузьминці». Ініціатором і представником селян був ОСОБА_5 На такі вимоги він не погодився, оскільки фермерське господарство перестало б існувати. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_5, всупереч його волі та інтересам господарства, підписав угоди про дострокове припинення договорів оренди землі від імені СФГ «Кузьминці». СГВК «Кузьминці», головою якого був обраний ОСОБА_5, без належних правових підстав, розпочав використовувати землю, яка перебувала в оренді СФГ «Кузьминці», та майно СФГ «Кузьминці». З часу створення СГВК «Кузьминці», тобто з січня 2014 року, СФГ «Кузьминці» не було допущено до свого майна, ним не користувалося.

Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що з вересня 2012 року вона перебуває у трудових відносинах з СФГ «Кузьминці» на посаді технолога по вирощуванню та переробці цукрових буряків. Головою господарства, тобто її чоловіком, їй було усно доведено про умови праці, обов’язки та робоче місце. Здебільшого її завдання були пов’язані із роботою в Інтернеті, а тому у неї не було чітко вказаного робочого місця. Виконання завдань контролював голова господарства. В серпні 2014 року її стало відомо, що виявлено відомості на виплату її заробітної плати за березень, липень, серпень 2013 року не з її з підписом. Будь-яких підписів у бухгалтерських документах СФГ «Кузьминці» у березні, липні, серпні 2013 року щодо отримання нею заробітної плати вона не здійснювала. Заробітної плати за зазначені місяці вона не отримувала і нікого на це не уповноважувала. Їй було відомо, що заробітна плата нараховується із відповідними відрахуваннями податків. Однак вона, за домовленістю з чоловіком, вважала недоцільним на той момент отримувати заробітну плату, оскільки господарство потребувало обігових коштів та інвестицій для своєї діяльності. Ці кошти повинні були повертатись на банківський рахунок як неотриманні. У касі господарства вони не могли зберігатись через встановлений ліміт.

Суд першої інстанції правильно оцінив зазначені показання обвинуваченого з приводу його непричетності до вчинення злочинів, передбачених ч.ч.3,5 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України по епізоду злочинної діяльності за липень-серпень 2013 року і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вони не спростовуються сукупністю всіх доказів, здобутих по справі, поклавши їх в основу вироку.

Визнаючи невинуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.3,5 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України по епізоду злочинної діяльності за липень-серпень 2013 року, місцевий суд вказав, що під час судового розгляду не було встановлено факту заволодіння обвинуваченим майном СФГ «Кузьминці» - врожаєм озимої пшениці 2 класу в кількості 12 719 ц вартістю 2861 775 грн., шляхом зловживання ним своїм службовим становищем, вчиненого повторно, в особливо великих розмірах.

Так, твердження ОСОБА_5 про непричетність до цього злочину підтверджується наступними доказами.

Як вбачається з показань свідків ОСОБА_15, ОСОБА_11, які працювали в СФГ «Кузьминці», а пізніше в СГВК «Кузьминці» на посаді обліковця-комірника та агронома, відповідно, в 2014 році на зборах членів кооперативу (власниками паїв) було прийнято рішення про збір озимої пшениці. Після збору, пшеницю завезли на склад, звідки її вивезли невідомі люди за вказівкою ОСОБА_2

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 підтвердили, що збір урожаю проводили згідно з рішенням загальних зборів пайовиків, членів кооперативу. Після збору, пшеницю завезли в склад. В 2015 році невідомі озброєні люди дану пшеницю забрали та вивезли.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_13, він працював в СФГ «Кузьминці», а пізніше в СГВК «Кузьминці» на посаді бухгалтера по розрахунку із юридичними особами, і йому, також, відомо, що в 2015 році невідомі особи забрали та вивезли врожай озимої пшениці.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_20 який, працював в СФГ «Кузьминці», а пізніше в СГВК «Кузьминці», на посаді водія, в 2014 році пшениця, яка була посіяна СФГ «Кузьминці», збиралася СГВК «Кузьминці», Зібрану пшеницю відвезли на тік, яку вивезли люди ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_27 в суді першої інстанції підтвердив, що в 2014 році працював начальником управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації та був запрошений на схід села Кузьминці. Жителі села прийняли рішення про створення СГВК «Кузьминці» та обрали ОСОБА_5 його керівником. Заперечив підбурювання жителів села з боку ОСОБА_5 на прийняття таких рішень.

За показаннями свідка ОСОБА_28, вона проживала в с. Кузьминцях з 1994 року по 2013 рік, брала участь у розпаюванні майна колгоспу «50-річчя Перемоги», все майно за рішенням загальних зборів перейшло до фермерського господарства «Кузьминці», на невизначений час. ОСОБА_8 майно пайовиків не передавав у власність ОСОБА_2

Дав суд оцінку й іншим, дослідженим доказам.

Як убачається з досліджених судом даних листа Відділу Держземагентства у Теофіпольському районі Хмельницької області № 04-01-03/368 від 08.02.2014 року станом на 01.01.2013 року ФГ «Кузьминці» має в оренді 265 земельних часток (паїв) та земельних ділянок, натомість, за СГВК «Кузьминці» укладених договорів оренди з власниками земельних часток (паїв) не рахується.

Відповідно до даних листа Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області № 5/1-1210 від 16.04.2014 року та листа Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області № 5/1-1334 від 30.04.2014 року, станом на 15.04.2014 року, за СФГ «Кузьминці» зареєстровано 26 одиниць сільськогосподарської техніки та, відповідно, станом на 30.04.2014 року СФГ «Кузьминці» сільськогосподарська техніка з обліку не знімалась.

Згідно з довідкою Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 30.05.2014 року №3 про проведення позапланової перевірки дотримання державним реєстратором реєстраційної служби Теофіпольського районного управління юстиції законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційні дії, проведенні державним реєстратором ОСОБА_29 щодо державної реєстрації змін до установчих документів СФГ «Кузьминці» відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до даних висновку експерта від 07.11.2014 року №19е видача заробітної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_7 за березень 2013 року у сумах: ОСОБА_2 в розмірі 2200,00 грн. та ОСОБА_7 в розмірі 1200,00 грн. по видатковому касовому ордеру №109 від 20.03.2013 року; ОСОБА_2 в розмірі 2307,00 грн. та ОСОБА_7 в розмірі 1258,00 грн. по видатковому касовому ордеру №79 від 08.04.2013 року відображена в документах бухгалтерського обліку СФГ «Кузьминці».

Згідно з даними :

протоколу огляду від 26.08.2014 року, біля с.Кузьминці Теофіпольського району Хмельницької області знаходяться поля сільськогосподарського призначення з посівом цукрового буряка, кукурудзи, сої та із стернею зернових культур;

звіту СГВК «Кузьминці» «Сівба та збирання врожаю, сільськогосподарських культур, проведення інших польвих робіт» на 01.08.2014 року вказаним підприємством задекларовано збір врожаю озимої пшениці в кількості 12719 ц з площі 240 га.;

звіту СГВК «Кузьминці» «Сівба та збирання врожаю, сільськогосподарських культур, проведення інших польвих робіт» на 01.05.2014 року вказаним підприємством не задекларовано посів озимої пшениці;

звіту СГВК «Кузьминці» «Сівба та збирання врожаю, сільськогосподарських культур, проведення інших польвих робіт» на 01.06.2014 року вказаним підприємством не задекларовано посів озимої пшениці;

звіту СГВК «Кузьминці» «Сівба та збирання врожаю, сільськогосподарських культур, проведення інших польвих робіт» на 01.09.2014 року вказаним підприємством задекларовано збір врожаю озимої пшениці в кількості 12719 ц з площі 240 га.

Суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що стороною обвинувачення не надано суду доказів на спростування показань обвинуваченого, щодо неподання ним вказаних звітів, тому доводи прокурора в апеляційній скарзі, з приводу того, що вказані документи отриманні відповідно до вимог КПК та є такими, що доводять вину ОСОБА_5 є безпідставними.

Крім того, суд у вироку належним чином обґрунтував підстави, з яких визнав недопустимими доказами копії посвідчення про конденційність насіння, сертифікату на насіння ХМ 158079 від 10.09.2013 року, накладну № 327 від 20.08.2013 року та довіреність № 90 від 14.08.2013 року, вказавши, що такі копії не завірені підписом уповноваженої особи, а посвідчення про конденційність насіння та накладна № 327 від 20.08.2013 року, з яких виконано такі копії, не містять необхідних підписів посадових та службових осіб. Ураховуючи вказані обставини, твердження в апеляційній скарзі прокурора про допустимість цих доказів не заслуговують на увагу.

Судом першої інстанції було встановлено, що, згідно з даними листа Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної адміністрації від 01.07.2015 року № 04-01/1228 ціна на зерно озимої пшениці 2 класу урожаю 2014 року станом 25.07.2014 та 05.08.2014 року складала 2250 грн/тонна.

З протоколу загальних зборів засновників сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кузьминці»№1 від 14.01.2014 року вбачається, що вирішено створити Сільськогосподарський виробничий кооператив «Кузьминці», затвердити статут Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кузьминці» в запропонованій редакції, обрано ОСОБА_5 головою кооперативу та уповноважено його подати всі необхідні документи на державну реєстрацію Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кузьминці», здійснити реєстрацію кооперативу в органах Державної податкової інспекції, Пенсійному фонді, Фондах соціального страхування, відкрити банківські рахунки в банківській установі, здійснити від імені кооперативу інші дії, необхідні для створення умов початку діяльності кооперативу, затвердити юридичну адресу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кузьминці» - с. Кузьминці, Теофіпольського району, Хмельницької області.

Оцінивши наведені докази, під час судового розгляду, суд першої інстанції не встановив факту заволодіння обвинуваченим ОСОБА_5 майном Селянського фермерського господарства «Кузьминці» - врожаєм озимої пшениці 2 класу в кількості 12 719 ц вартістю 2 861 775 грн, шляхом зловживання ним своїм службовим становищем, вчинення такого повторно, в особливо великих розмірах, з чим погоджується і колегія суддів.

Так, з вказаних доказів слідує, що в липні 2014 року працівники СГВК «Кузьминці» здійснили збір врожаю озимої пшениці з площі 240 га, яке було перевезене та поміщено на зерносклади СГВК «Кузьминці». Рішення про збір врожаю озимої пшениці було прийнято на зборах членів СГВК «Кузьминці», а не особисто ОСОБА_5 В 2015 році невстановлені особи вивезли вказаний врожай пшениці з території господарства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що належних та допустимих доказів наявності, кількості та вартості врожаю озимої пшениці, належності цього врожаю СФГ «Кузьминці», обернення його на користь СГВК «Кузьминці», використання при цьому обвинуваченим свого службового становища, стороною обвинувачення надано не було.

Крім того, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку і з приводу того, що з досліджених у судовому засіданні доказів не вбачається, що заробітна плата ОСОБА_2 та ОСОБА_7 за березень 2013 року, ОСОБА_7 – за липень та серпень 2013 року на загальну суму 9265 грн. перебувала у віданні ОСОБА_5, та що він вчинив розтрату цих коштів шляхом зловживання службовим становищем, повторно. Ці обставини спростовується показаннями обвинуваченого та свідка ОСОБА_10, який, зокрема, показав, що він отримав заробітну плату ОСОБА_7, за вказаний період, у касира господарства ОСОБА_9 та передав її ОСОБА_2, без будь-яких вказівок ОСОБА_5 Посилання прокурора в апеляційній скарзі, на вказану обставину позбавлені підстав.

Давши названим доказам оцінку з точки зору їх належності, достатності, допустимості, достовірності та взаємозв’язку, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.3,5 ст. 191 КК України, і прийняв законне та справедливе рішення про його виправдання, виходячи із закріпленого у ст. 62 Конституції України та в п. 2 ст. 6 Конвенції принципу презумпції невинуватості, який є одним з елементів справедливого судового розгляду кримінального провадження.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції досліджені всі фактичні обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення, а тому доводи апеляційної скарги прокурора про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на які посилається апелянт, є безпідставними.

Доводи прокурора про належність та допустимість, зазначених в апеляційній скарзі доказів, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду про протилежне, які є обґрунтованими та вмотивованими.

Посилання в апеляційній скарзі представника потерпілих, цивільного позивача ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2 на порушення їх прав під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції ретельно перевірені колегією суддів і не взяті до уваги з наступних підстав.

Зазначені апелянти, в апеляційних скаргах та в судовому засіданні апеляційної інстанції, не навели конкретних аргументів у чому саме їх процесуальні права істотно порушенні, при розгляді кримінального провадження, а обмежились лише констатацією цієї заяви.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, розгляд справи в судах першої інстанції відбувався з 10.02.2016 року до 22.09.2016 року у Старокостянтинівському районному суді Хмельницької області з участю потерпілих та їх представників, всього 6 судових засідань.

У зв’язку зі звільненням судді Сенькова О.Г. справа була передана до іншого суду.

З 1 листопада 2016 року кримінальне провадження розглядалось у Шепетівському районному суді Хмельницької області. За цей час представники потерпілих приймали участь у судових засіданнях 15.11.2016 року, 22.11.2016 року, 30.11.2016 року, 11.01.2017 року, 30.01.2017 року, 01.02.2017 року, 17.03.2017 року, 12.04.2017 року, 16.05.2017 року, 06.06.2017 року та користувались своїми процесуальними правами.

Крім того, 30.01.2017 року в судовому засіданні і самі потерпілі приймали участь, давали пояснення по справі та користувалися правами передбаченими ст.56 КК України.

06.06.2017 року представники потерпілих були належним чином повідомлені про день і час розгляду справи 10.08.2017 року. При цьому, вони отримали судові повістки і для передачі потерпілим, про що представник потерпілих ОСОБА_3 підтвердив і в суді апеляційної інстанції.

Закінчення судового провадження без участі потерпілих та їх представників, які були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання не є, на думку колегії суддів, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу і на ті обставини, що заявляючи клопотання про відкладення розгляду кримінального провадження у зв’язку з лікуванням гіпертонії на невизначений термін одного з представників потерпілих – ОСОБА_3, учасники судового провадження були обізнані про закінчення повноважень 22 серпня 2017 року у судді Стаднічук Н.Л. і у зв’язку з цим неможливістю подальшого розгляду справи цим складом суду.

Відповідно до вимог п.7 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться розумні строки розгляду справи судом.

Згідно положень ч.1 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія, або процесуальне рішення повинні бути виконанні, або прийняті в розумні строки.

Положеннями ст.7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відноситься розумність строків.

На думку колегії суддів, з врахуванням тривалості розгляду кримінального провадження, в потерпілих та їх представника була можливість надати суду зібрані та наявні у них, на підтвердження вини ОСОБА_5, докази.

Відповідно до вимог ч.3 ст.404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов’язаний повторно дослідити обставини, встановленні під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав розгляд судового провадження, досліджував наявні докази по справі, допитував потерпілого ОСОБА_2 з метою всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись повноваженнями, передбаченими ч.3 ст.404 КПК України.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи заяви представника потерпілих ОСОБА_3 про наявність у нього доказів по справі, які він не надав суду першої інстанції, відклав судовий розгляд на іншу дату і запропонував надати ці докази.

Однак, в наступному судовому засіданні представник потерпілих та потерпілий ОСОБА_2 відмовилися надавати будь-які докази по справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг представника потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_2, цивільного позивача СФГ «Кузьминці» - адвоката ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2 щодо порушення їх прав під час судового розгляду в суді першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Разом з тим, колегія суддів, перевіряючи доводи прокурора, вважає за необхідне виключити з резолютивної частини вироку епізоди злочинної діяльності ОСОБА_5 за липень-серпень 2013 року, кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України і кримінальне провадження, в цій частині, закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв’язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недоведеність вини ОСОБА_30 за цим епізодом обвинувачення, проте в резолютивній частині вироку, рішення з цього приводу, не прийняв, що є істотним порушенням КПК, та підставою для зміни вироку відповідно до положень п.3 ч.1 ст.409 КПК України.

Покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст.366 КК України – у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. призначене у відповідності до положень ст.65 КК України, з наведенням у вироку обґрунтувань такого рішення. Воно є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Положеннями ст.65 КК України визначено, що при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, в межах санкції частини статті, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 кримінального правопорушення, та звільняючи його від відбування покарння на підставі ч.5 ст.74 КК України, судом враховано тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює головою СГВК «Кузьминці», на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, характеризується позитивно, відсутність обтяжуючих та пом’якшуючих покарння обставин.

Цивільні позови СФГ «Кузьминці» до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кузьминці» та до ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 до ОСОБА_5 суд обґрунтовано задлишив без розгляду у зв’язку з виправданням ОСОБА_5 за ч.3,5 ст.191 КК України.

Керуючись ст.ст.404, п.2 ч.1ст.407,418,419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовільнити частково, апеляційні скарги представника потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_7 та цивільного позивача СФГ «Кузьминці» - адвоката ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2017 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку епізоди злочинної діяльності ОСОБА_5 за липень-серпень 2013 року, кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України і кримінальне провадження, в цій частині, закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв’язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Вважати засудженим ОСОБА_5 за ч.1 ст.366 КК України (по епізоду за березень 2013 року) до покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена протягом 3-х місяців, з дня проголошення судового рішення, до суду касаційної інстанції.

Судді:(підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_31