Рішення № 73303639, 02.04.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2018 Справа №607/2129/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О. М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, а саме, на 1/4 частини житлового будинку з надвірними побудовами і спорудами, загальною площею 89,9 кв. м., житловою площею 57,0 кв. м., який знаходиться за адресою: с. Грабовець вул. Островецька, 6 Тернопільського району Тернопільської області, в порядку спадкування за заповітом після смертіОСОБА_5, померлого 28 жовтня 2011 року, посилаючись на те, що після смерті її діда відкрилась спадщина за заповітом на частку даного житлового будинку. Постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності на вищевказаний житловий будинок.

У судовому засіданні позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, однак попередньо подали до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, відносно задоволення позову не заперечують.

Треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилися, однак попередньо подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позов визнають та не заперечують проти його задоволення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

28 жовтня 2011 року помер дід позивача – ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ИД № 124413, видане 01.11.2011 р. Грабовецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 11.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належну йому частину житлового будинку з надвірними побудовами і спорудами, загальною площею 89,9 кв. м., житловою площею 57,0 кв. м., який знаходиться за адресою: с. Грабовець вул. Островецька, 6 Тернопільського району Тернопільської області.

01 липня 2005 року ОСОБА_5 було складено заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської областіта зареєстровано в реєстрі за № 32, згідно якого останній заповів належний йому на праві приватної власності житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що знаходиться в с. Грабовець Тернопільського району Тернопільської області.

У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за № 21/2012 року, після смерті ОСОБА_5, за заявою дружини померлого гр. ОСОБА_3, про відмову від одержання обов’язкової частки у спадщині за № 43 від 17.01.2012 року, за заявою ОСОБА_4, про прийняття спадщини за заповітом за № 44 від 17.01.2012 року та за заявою ОСОБА_1, про прийняття спадщини за заповітом за № 45 від 17.01.2012 року. 28 травня 2013 року по реєстру за № 826, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення сільського господарства, площею 2,9028 га на гр. ОСОБА_4.

Із свідоцтва про шлюб від 19.10.2006 р., актовий запис № 2002 встановлено, що позивач після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище з «Гудь» на «Романишин».

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Отже, оскільки вищевказаний житловий будинок побудовано до 15.04.1991 (до введення в дію Закону України «Про власність») спадкодавці як члени колишнього колгоспного двору набули на нього право сумісної власності, причому це право збереглося за ними і після припинення колгоспного двору в результаті введення в дію вказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до довідки від 01.02.2018 р. № 60 ОСОБА_2сільської ради Тернопільського району Тернопільської області вбачається, що в колгоспному дворі с. Грабовець по вул. Островецька, 6 Тернопільського району Тернопільської області, станом на 01.07.1990 р. членами двору були: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 – голова двору; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 – дружина; ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 – онука; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 – онука. Отже, вказане домоволодіння належало вищезазначеним чотирьом членам колгоспного двору в рівних частинах на праві сумісної власності, тобто, по 1/4 частині кожному.

З інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації від 22.01.2018 р. № 65 встановлено, що станом на 17.01.2018 р. по обліку бюро будинковолодіння № 6, що по вул. Островецька в с. Грабовець рахується за: ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4

Крім цього, 17.01.2018 р. Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації на замовлення позивача виготовлено технічний паспорт на житловий будинок № 6 по вул. Островецька в с. Грабовець Тернопільського району, у якому вказана характеристика будинку, господарських будівель та споруд. Відповідно до експлікації приміщень до плану житлового будинку літера «А» загальна площа приміщень становить 89,9 кв. м., житлова – 57,0 кв. м.

26 січня 2018 року за № 210/02-14 державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті діда ОСОБА_5, померлого 28 жовтня 2011 року на вищезазначене спадкове майно з тих підстав, що відсутній правовстановлюючий документ та державна реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок.

Відповідно до вимог ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до вимог ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За нормами ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Згідно із вимогами ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за позивачем права власності на 11/4 частини житлового будинку з надвірними побудовами і спорудами, загальною площею 89,9 кв. м., житловою площею 57,0 кв. м., що складається з житлового будинку «А» (1959 року побудови) з прибудовою «а» (1962 року побудови), підвалом «Пд» (1962 року побудови), сходами «сх», літньої кухні «Б» (1965 року побудови), тамбуру «б» (1965 року побудови), хліву «В» (до 1939 року побудови), господарської будівлі «Г» (1970 року побудови), погребу «Пг» (1958 року побудови), огорожі «1», воріт «2», хвіртки «3», який знаходиться за адресою: с. Грабовець вул. Островецька, 6 Тернопільського району Тернопільської області, в порядку спадкування за заповітом після смертіОСОБА_5, померлого 28 жовтня 2011 року.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1223, 1268, 1276 Цивільного кодексу України, ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини житлового будинку з надвірними побудовами і спорудами, загальною площею 89,9 кв. м., житловою площею 57,0 кв. м., що складається з житлового будинку «А» (1959 року побудови) з прибудовою «а» (1962 року побудови), підвалом «Пд» (1962 року побудови), сходами «сх», літньої кухні «Б» (1965 року побудови), тамбуру «б» (1965 року побудови), хліву «В» (до 1939 року побудови), господарської будівлі «Г» (1970 року побудови), погребу «Пг» (1958 року побудови), огорожі «1», воріт «2», хвіртки «3», який знаходиться за адресою: с. Грабовець вул. Островецька, 6 Тернопільського району Тернопільської області, в порядку спадкування за заповітом після смертіОСОБА_5, померлого 28 жовтня 2011 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394875.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Повний текст рішення суду складено 11 квітня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_7