Рішення № 73302534, 05.04.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8700/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Збожної О.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа – Перша Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа – Перша Львівська державна нотаріальна контора, в якому просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, що померла 10.01.2017р., терміном на 3 місяці з моменту вступу даного рішення в законну силу.

Позов мотивує тим, що 10.01.2017 року померла ОСОБА_5, яка була його бабцею. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з двохкімнатної квартири АДРЕСА_1. Померла була матір’ю його батька ОСОБА_6, який помер 06.02.2010 року. ОСОБА_5 заповіт складений не був. У відповідності до ч.1 ст.1266 ЦК України, позивач мав право на спадкування частини спадщини, яка б належала його померлому батькові. 31.10.2017 року він звернувся до Першої Львівської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де йому повідомили, що він пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини. Однак, для отримання спадщини він не зміг звернутися у встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячний строк, оскільки з 2011 року по даний час він постійно проживає в Італії. З 2011 року він постійно проживає в м.Ліссоне. В 2016 року він одружився та його дружина чекала народження їх дитини, в зв’язку із чим перебуває на обліку в медичній установі. Йому не було відомо про наявність спадкового майна, яке залишила після себе ОСОБА_5 Його батьки розлучились, коли йому було п’ять років і він разом з мамою проживав у м.Тернополі. З батьком та його мамою, які проживали у м.Львові, він майже не підтримував жодних зв’язків, оскільки його батьки були в неприязних відносинах.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Просвть позов задоволити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов. Просять відмовити в задоволенні позову.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, хоч про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Суд ухвалив слухати справу у відсутності третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 11.01.2017 року померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с.86/, після смерті якої відкрилась спадщина – квартира АДРЕСА_1.

06.02.2010 року помер ОСОБА_6 /а.с.87/, який був сином ОСОБА_5 та батьком ОСОБА_4 /а.с.7/.

У відповідності до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (спадкування за правом представлення).

Тобто, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_6 помер, і відтак його син – ОСОБА_4 набув право на спадкування з правом представлення.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р. роз’яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як на поважність причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, позивач покликається на те, що він постійно проживає в Італії, одружений, дружина чекала на народження їх дитини, на підтвердження чого надав копії відповідних документів, а також на те, що йому не було відомо про наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_5, оскільки відносин із батьком та бабцею він майже не підтримував, так як його батьки розлучились, коли йому було п’ять років.

Одночасно, позивач не вказує яким чином вказані обставини унеможливити реалізацію ним свого права на спадкування.

Також, позивач не вказує жодних обставини та більше того не підтверджує такі жодними належними доказами, які б вказували на наявність об’єктивних, непереборних обставин, за яких він не міг дізнатися про смерть ОСОБА_5 та відкриття спадщини, а сам факт відсутності у нього інформації про відкриття спадщини не може вважатися поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Більше того, в ході розгляду справи встановлено, що позивач в жовтні 2017 року перебував в Україні, що ставить під сумнів мотиви (підстави) позову.

Крім того, позивач не вказує коли саме він дізнався про відкриття спадщини та які активні дії ним вчинялись для прийняття спадщини у встановлені Законом строки.

Таким чином, суд переконаний, що доводи позивача на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є недостатніми, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Стрельбицький В.В.

Повний текст рішення виготовлено 11.04.2018 року.