Вирок № 73301828, 10.04.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.04.2018 Справа № 320/829/18

Провадження № 1-кп/320/474/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого суді ОСОБА_1,

при секретарі: Бондаренко Г.В.,

за участю прокурора – Фурманенко М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

потерпілого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12017080140005199 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого водієм у ФОП ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який судимості не має, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2017 року приблизно о 12 годині 55 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, від’їжджав заднім ходом від хлібного кіоску напроти будинку № 6 по вул. Гвардійській в м. Мелітополі Запорізької області.

Водій ОСОБА_2, маючи технічну можливість уникнути наїзду, перед початком руху заднім ходом, не переконався у безпеці та відсутності людей позаду автомобіля, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який знаходився позаду його автомобіля.

В результаті наїзду пішоходу ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер у лікарні 11 грудня 2017 року о 15 годині 20 хвилин.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», 10.9. «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб»

Порушення п.п. 10.1, 10.9 ПДР України, вчинені водієм ОСОБА_2 знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 657 від 12.12.2017 року смерть ОСОБА_5 настала від закритої тупої травми грудної клітини, що ускладнилась шоком. При експертизі трупа виявлені пошкодження: закрита тупа травма грудної клітини: багато осколковий перелом лівої ключиці; повні поперечні переломи грудини; повні поперечні переломи 5-7 ребер по правій середньо ключичній лінії, 1-6 ребер по лівій біля грудинній лінії, 2-10 по лівій передній підпахвинній лінії; 2-6 ребер по правій передній підпахвинній лінії; 1-9 ребер на середині відстані між лівими навколо хребтовою та лопатковою лініями; крововиливи у діафрагму; 700 мл. крові у лівій плевральній порожнині; пошкодження пристінкової плеври; травматичні ушкодження лівої легені; крововиливи у жировій клітковині епікарду; крововиливи в м’які тканини; група синців на грудній клітині; синці на повіках правого ока, на спинці носа з переходом на кінчик носа в лівій щічній ділянці, на верхній та нижній губах, садно на тильній поверхні правої кісті, групи саден на передній поверхні правого колінного суглоба, на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки, на передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглоба, на передній та на передньо-зовнішній поверхнях лівої гомілки, рана на передньо-

зовнішній поверхні лівої гомілки, крововилив в м’які тканини гомілок, крововиливи в

судинну ніжку селезінки, в брижу тонкого кишечника.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення у повному обсязі та погодився з кваліфікацією своїх дій за ч.2 ст. 286 КК України та пояснив, що він 11 грудня 2017 року приблизно о 12-00 годині працюючи водієм розвозив хліб, приїхав хлібного кіоску напроти будинку № 6 по вул. Гвардійській в м. Мелітополі Запорізької області, відвантажив хліб в магазин, склав лотки в автомобіль, пересвідчився, що позаду авто нікого не було. Сів за кермо, склав документи, завів машину, увімкнув швидкість, перед початком руху подивився у дзеркала заднього виду, посигналив та рушив. Також зазначив що при русі заднім ходом в транспортному засобі, яким він керував спрацьовує попереджувальна звукова сигналізація, також він здійснив попередження за допомогою звукового сигналу, що почав рух, рухався зі швидкістю 2-3 км\год і так проїхав десь 6-7 метрів, то того, як хлопець йому сказав, що під автомобілем знаходиться людина. Удару він не відчув. Вийшов з машини і дочекався працівників поліції. Розкаюється у вчиненому, шкодує, що не попросив допомоги сторонніх, просить суд суворо не карати, питання відшкодування шкоди родині потерпілого ним врегульовано.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд суворо не карати обвинуваченого, призначити йому покарання, не пов’язане із позбавленням волі. Також просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Висновком експерта № 657 від 11.12.2017 року встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала від закритої тупої травми грудної клітини, що ускладнилась шоком. При експертизі трупа виявлені пошкодження: закрита тупа травма грудної клітини: багато осколковий перелом лівої ключиці; повні поперечні переломи грудини; повні поперечні переломи 5-7 ребер по правій середньо ключичній лінії, 1-6 ребер по лівій біля грудинній лінії, 2-10 по лівій передній підпахвинній лінії; 2-6 ребер по правій передній підпахвинній лінії; 1-9 ребер на середині відстані між лівими навколо хребтовою та лопатковою лініями; крововиливи у діафрагму; 700 мл. крові у лівій плевральній порожнині; пошкодження пристінкової плеври; травматичні ушкодження лівої легені; крововиливи у жировій клітковині епікарду; крововиливи в м’які тканини; група синців на грудній клітині; синці на повіках правого ока, на спинці носа з переходом на кінчик носа в лівій щічній ділянці, на верхній та нижній губах, садно на тильній поверхні правої кісті, групи саден на передній поверхні правого колінного суглоба, на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки, на передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглоба, на передній та на передньо-зовнішній поверхнях лівої гомілки, рана на передньо-

зовнішній поверхні лівої гомілки, крововилив в м’які тканини гомілок, крововиливи в

судинну ніжку селезінки, в брижу тонкого кишечника.

Висновком експерта № 19-186 від 19.12.2017 року встановлено, що на момент експертного дослідження рульове управління (керування) та робоча гальмівна (гальмова) система та ходова частина автомобіля НОМЕР_2 знаходились у працездатному стані.

Висновком експерта № 19-8 від 12.01.2018 року встановлено, що в діях водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2, є невідповідність вимогам п.п.10.1.,10.9 Правил дорожнього руху України і знаходяться в причинному зв'язку з пригодою.

У зв’язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і щирим каяттям, та не заперечення сторін кримінального провадження про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи досліджені докази, матеріали кримінального провадження, які характеризують його особу, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення за ч.2 ст. 286 КК України.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд керується ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, вчинене з необережності, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_6, 12 квітня 2002 року.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, правдиві послідовні покази надані в судовому засіданні, які сприяли встановленню істини по справі, відшкодування завданих збитків родині потерпілого, офіційне працевлашування водієм ФОП ОСОБА_4, проживання з батьком пенсійного віку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до уваги досудову доповідь Мелітопольського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації № 1/668 від 22.03.2018 року, відповідно до якої, ризик скоєння повторного кримінального правопорушення ОСОБА_2 є низьким та його виправлення можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Згідно ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлені.

На підставі вищевикладеного, суд вважає що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, проте із здійсненням контролю за поведінкою обвинуваченого з боку органів з питань пробації, у зв’язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням положень ст. 75 КК України, тобто без реального відбування покарання та покладення обов’язків, передбачених ст.76 КК України. Разом з цим, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_3, який просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, критичного ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку як до, так і після вчинення злочину, те що він працює водієм, і це є джерелом прибутку, однак з урахуванням мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання, суспільної небезпеки скоєного, суд вважає за необхідне призначати ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів в межах санкції статті.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

По даному кримінальному провадженні судові витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1(один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на ОСОБА_2 покласти обов'язки: 1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Запорізькій області (рахунок № 31116115700009, одержувач – УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати за проведення судової експертизи № 19-186 від 19.12.2017 по кримінальному провадженню № 12017080140005199 у розмірі 1581 (одна тисяча п’ятсот вісімдесят одна) грн. 92 коп. та за проведення судової експертизи № 19-8 від 12.01.2018 по кримінальному провадженню № 12017080140005199 у розмірі 2145 (дві тисячі сто сорок п’ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради (рахунок № 31553255247546, МФО 813015, ОКПО 02005177, назва банку УГК у Запорізькій області) витрати за проведення судової експертизи № 657 від 12.12.2017 по кримінальному провадженню № 12017080140005199 у розмірі 5296 (п’ять тисяч двісті дев’яносто шість) грн. 36 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Вирок проголошено 11.04.2018 року о 08 години 45 хвилн.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_1