Рішення № 73301123, 11.04.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1255/18

2/303/900/18

номер рядка стат.звіту - 38

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н

11 квітня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої – судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Мукачево, цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог Мукачівська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 сільської ради, ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог Мукачівська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування. Позовні вимоги мотивує тим, що він народився 06 червня 1954 року в с.Новоселиця Мукачівського району та проживав разом зі своїми батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_6 24 липня 2009 року його батько на випадок своєї смерті склав заповіт, яким заповідав усе своє майно йому. Заповіт було нотаріально посвідчено.

18 травня 2011 року батько помер. Однак він не звертався до нотаріальної контори оскільки в будинку проживала його матір. 29 серпня 2015 року ОСОБА_6 померла, на день смерті з нею в будинку ніхто не проживав і не був ніхто зареєстрований. У листопаді 2017 року він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини однак йому було відмовлено, оскільки він пропустив строк для прийняття спадщини. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 21 грудня 2017 року було надано додатковий строк на подачу заяви, що він і зробив.Але при зверненні в нотаріальну контору державним нотаріусом йому було відмовлено у зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів у батьків на спадкове майно, а тому просить визнати в порядку спадкування за ним право власності на житловий будинок та всі прибудинкові споруди в с.Новоселиця вул..Шевченка, будинок 23 Мукачівського району в порядку спадкування.

Позивач ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_3, ОСОБА_7 у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представники подали до суду заяви про розгляд справи без участі позивача та його представників, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Мукачівського району Закарпатської області ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, надав заяву, згідно якої просить розглянути справу без їх участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, однак подала до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Представник третьої особи без самостійних вимог – Мукачівська районна нотаріальна контора в судове засідання не з’явився, надав заяву, згідно якої просить розглянути справу без його участі. Задоволення вимог залишають на розгляд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_2 народився 06 червня 1954 року в с.Новоселиця Мукачівського району Закарпатської області,що підтверджується ксерокопією паспорта (а.с.7)

Батьками ОСОБА_2 відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 грудня 2017 року , яким визначено додатковий строк для подачі заяви на прийняття спадщини були ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Згідно заповіту від 24 липня 2009 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 все своє майно залишив сину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Статтею 100 ЦК Української РСР визначалось, що в особистій власності громадян може бути зокрема і жилий будинок. При цьому, глава десята цього кодексу не пов'язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією. Та навпаки, ст.128 ЦК Української РСР визначався момент виникнення права власності у набувача майна за договором з моменту передачі речі.

Відповідно до ст.134 ЦК Української РСР відчуження жилого будинку, що знаходиться в сільській місцевості можливо було лише за умови, коли громадянину в установленому порядку надається в користування земельна ділянка при будинку.

Забудовником будинку за адресою с.Новоселиця, вул..Шевченка,23 Мукачівського району Закарпатської області згідно запису в по господарській книзі був ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до довідки виданої виконкомом ОСОБА_4 сільської ради від 26.10.2017 року №408.(а.с.12)

Після звернення позивача, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 було видано Технічний паспорт на житловий будинок № 23, що знаходиться за адресою: вулиця (провулок, площа) Шевченка село Новоселиця Мукачівського району Закарпатської області,який виготовлений 31 жовтня 2017 року.

У відповідності до довідки виконкому ОСОБА_4 сільської ради від 14.11.2017 року №427 будинок за адресою с.Новоселиця вулиця Шевченка,23 Мукачівського району побудований в 1951 році.

Відповідно до пункту 4 зазначеної Інструкції Мінкомгоспу УРСР 31.01.1966 р. реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності, та розташовані в межах міст і селищ міського типу УРСР. Тобто, Інструкцією не встановлювався обов'язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі.

Проте, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання ним актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт під час дії якого вони настали або мали місце.

Зазначені вище документи, свідчать про належне володіння ОСОБА_2 майном, яке було набуте ним на законних підставах, не є самочинним будівництвом та має усі необхідні документи відповідно до законодавства, яке діяло на момент набуття у власність цього майна.

Після смерті ОСОБА_2, який помер 18.05.2011 року, спадкування здійснювалось за заповітом, однак в будинку проживала мати позивача ОСОБА_6, що підтверджується довідкою виконкому ОСОБА_4 сільської ради від 26.10.2017 року (а.с.13), яка померла 29.08.2015 року(а.с.11).

Стаття 1217 спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 21 грудня 2017 року визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 Доказів про наявність інших спадкоємців суду не представлено.

З метою оформлення своїх спадкових прав позивач звернувся до Мукачівської районної державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на спадщину у зв'язку з тим, що не пред»явлено документів, які встановлюють факт приналежності майна спадкодавцю (а.с.24) .

Згідно листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена, або коли правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись у судовому порядку.

Як вже зазначалося вище на випадок своєї смерті батько позивача – ОСОБА_2 залишив заповіт, згідно якого все своє майно залишив позивачу.

Відповідно ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені.

Згідно ст. 1296 ч.3 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Враховуючи доводи позивача, що викладені в позовній заяві, а також наявні в матеріалах справи підтверджуючі докази, суд вважає, що за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, слід визнати право власності на житловий будинку № 23 по вулиці Шевченка с.Новоселиця Мукачівського району з належними до нього прибудинковими спорудами в порядку спадкування, в цілому. Таким чином позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.41 Конституції України ст.ст. 2, 5, 10, 76, 78, 79, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, п.п.1.13, розділу УП Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року за № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 липня 2010 року за № 1692/5), суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог Мукачівська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою Російська Федерація, с.Алексін, вулиця Радбурська, будинок 77 Тульської області, реєстраційний номер НОМЕР_1 право власності на житловий будинок та всі прибудинкові споруди, що знаходиться за адресою в селі Новоселиця вулиця Шевченко, будинок 23 Мукачівського району, Закарпатської області в порядку спадкування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча Курах Л.В.