Ухвала суду № 73301090, 10.04.2018, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1440/18

Провадження № 2-з/314/11/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.18 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Беспалько Т.Д., при секретарі Печонкіній В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування і визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з даним позовом, яким просить визнати виконавчий напис № 24196 вчинений 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі. Одночасно з позовом до суду подано заяву позивача про забезпечення позову, якою останній просить зупинити стягнення на підставі спірного виконавчого напису.

Під час розгляду вказаної заяви про забезпечення позову суд керувався положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України, відповідно до яких заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами, суд вважає, що її подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Натомість у поданій заяві про забезпечення позову на обґрунтування необхідності застосування у даному випадку саме такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа виконавчого напису № 24196 від 18.12.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2про стягнення з ОСОБА_1на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №ZPVLGA00000117 від 16.11.2007 року, ОСОБА_1 посилається лише на той факт, що у разі не зупинення виконавчого провадження для позивача існують ризики щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення суду про скасування виконавчого документа в майбутньому.

При цьому, заявник не конкретизує, які саме ризики існують для нього і яким чином ці ризики у подальшому можуть призвести до неможливості виконання рішення суду про скасування виконавчого документа.

Жодних доказів на підтвердження викладених у заяві про забезпечення позову обставин, у тому числі й щодо наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, ОСОБА_1 до суду не надав.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів звязку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

У той же час, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам зазначеним у ч.2 ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Зважаючи на наведені вище недоліки заяви про забезпечення позову, суд вбачає підстави для її повернення заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення його позову до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування і визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя : Тамара Дмитрівна Беспалько

10.04.2018