Постанова № 73300909, 03.04.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/3746/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 квітня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - Готри Т.Ю.,

суддів - Собослоя Г.Г.,Бисаги Т.Ю.,

з участю секретаря - Терпай С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 грудня 2017 року в справі (головуючий Камінський С.Е.) за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2017 року Публічне акціонерне товариствоКомерційний банк «ПриватБанк» (далі-ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулосядо суду з позовом доСемак О.О. про стягнення заборгованості, який обґрунтовувало тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 16.12.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7487,77 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості за кредитом повинно було здійснюватисявідповідачемз 1 по 25 число кожного місяця.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода із запропонованими ПАТ КБ «ПриватБанк» Умовами та правилами, Тарифами складає між ним ібанком Кредитний договір, що стверджується його підписом у заяві. Оскільки відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, що відповідно призвело до утворення заборгованості станом на 08.06.2017 року в розмірі 12137,00 грн., тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованістьу розмірі 12137,00 грн., яка складається з наступного: 4387 грн. 91 коп. - заборгованість за кредитом; 1 грн. 46 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5616 грн. 32 коп. - заборгованість за пенею та комісією; 2131 грн. 31 коп. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, а також судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 12 грудня 2017 рокуу задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким позов Банку задовольнити в повному обсязі. Вказує на те, що згідноп.1.1.3. Генеральної угоди датою остаточної сплати заборгованості по договору є 30.04.2014 року. Банк до суду з даним позовом звернувся 30.06.2017 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, а тому висновок суду першої інстанції щодо пропуску Банком строку позовної давності є помилковим.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Гринихи Т.Ю., яка апеляційну скаргу підтримала, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив із того, що Банк до суду із зазначеним позовом звернувся з пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові.

Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може, оскільки такого суд дійшов з порушенням норм матеріального права з огляду на наступне.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 16.12.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7487,77 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості відповідачем повинно було здійснюватися з 1 по 25 число кожного місяця шляхом надання банку грошових коштів (щомісячного платежу) для погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода із запропонованими ПАТ КБ «ПриватБанк» Умовами та правилами, Тарифами складає між ним та банком Кредитний договір, що стверджується його підписом у заяві.

Однак, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 08.06.2017 року у нього виникла заборгованість в сумі 12137 грн., яка складається з наступного: 4387 грн. 91 коп. - заборгованість за кредитом; 1 грн. 46 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5616 грн. 32 коп. - заборгованість за пенею та комісією; 2131 грн. 31 коп. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, що стверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.4).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як слідує з п.1.1.3. Генеральної угоди, то датою остаточного погашення заборгованості по договору є 30.04.2014 року. Останній платіж відповідачем за кредитним договором було здійснено 24.03.2014 року в сумі 600 грн. Банкдо суду із зазначеним позовомзвернувся 30.04.2017 року, що стверджується інформацією про відправку позову до Мукачівського міськрайонного суду за допомогою оператора «Нова пошта» (а.с.86), тобто в межах трирічного строку позовної давності, а тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про пропуск Банком строку позовної давності.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Колегією суддів встановлено, що відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, а саме у строк до 30.06.2014 року не погасив заборгованість по договору, у зв'язку з чим станом на 08.06.2017 року у нього виникла заборгованість в сумі12137,00 грн., з яких: 4387 грн. 91 коп. - заборгованість за кредитом; 1 грн. 46 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5616 грн. 32 коп. - заборгованість за пенею та комісією; 2131 грн. 31 коп. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, яку слід стягнути з відповідача на користь Банку.

Також з відповідача на користь Банку, на підставі положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід стягнути сплачені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4000,00 грн., які документально підтверджені.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким апеляційну скаргу та позов ПАТ КБ «Приватбанк» слід задовольнити.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 грудня 2017 року - скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) - заборгованість за кредитним договором б/н від 16 грудня 2013 року в розмірі 12137,00 грн., яка складається з наступного: 4387 грн. 91 коп. - заборгованість за кредитом; 1 грн. 46 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5616 грн. 32 коп. - заборгованість за пенею та комісією; 2131 грн. 31 коп. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 4000,00 грн. у відшкодування судових витрат, з яких 1600,00 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції та 2400,00 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 квітня 2018 року.

Головуюча : Судді :