Ухвала суду № 73299969, 28.03.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14977/18-к

У Х В А Л А

28 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Кирилюк Н.С., розглянувши в засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Марущака А.М. про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Марущак А.М., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно.

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001815 від 06.06.2017 за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 219 КК України, яке виділене з матеріалів кримінального провадження № 42017000000000567 від 01.03.2017.

Посилаючись на те, що з метою забезпечення збереження майна та в подальшому можливої його конфіскації виникла необхідність у накладенні арешту на майно, прокурор просив клопотання задовольнити.

У засідання прокурор не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутністю, на задоволенні клопотання наполягає.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, наданні органом досудового розслідування, дійшов наступного висновку.

В ході здійснення досудового розслідування 01.06.2017 року повідомлено про підозру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 219 КК України.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За вимогами п. 3 ч. 2 та ч. 5 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, конфіскації майна як виду покарання, який накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

З клопотання та матеріалів наданих на його обґрунтування вбачається, що майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_3; земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_3; земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим за адресою: АДРЕСА_2, яка на праві власності належить ОСОБА_2, можуть бути предметом конфіскації або відшкодування шкоди.

Тому, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, враховуючи те, що майно перебуває у власності підозрюваного та доньки підозрюваного, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого застосування до підозрюваного конфіскації майна, запобігання можливості його приховування та зникнення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для накладення арешту майна, а саме: житловий будинок загальною площею 217,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_3; земельну ділянку площею 0,0685 га з кадастровим номером НОМЕР_4, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_3; земельну ділянку площею 0,0623 га з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим за адресою: АДРЕСА_2, яка на праві власності належить ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Марущака А.М. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

- житловий будинок загальною площею 217,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_5;

- земельну ділянку площею 0,0685 га з кадастровим номером НОМЕР_4, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_5;

- земельну ділянку площею 0,0623 га з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим за адресою: АДРЕСА_2, яка на праві власності належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2.

Заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня отримання її копії. Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя В.В.Підпалий